Газета № 26 / 2019

7 лютого 2019 року набрав чинності Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII (далі — Закон про валюту), який є основою для нової системи валютного регулювання. Норми та правила, які визначає цей Закон, ми розглянули у статтях «Новий Закон про валюту: валютні обмеження та свободи» і «Закон про валюту: чи варто боятися нових правил валютного контролю». На виконання цього Закону НБУ затвердив низку нормативно-правових актів. З деякими ми вже ознайомилися — див. публікацію «Валютна відлига: що подарував Нацбанк». А наразі з’ясуймо, як на діяльність учасників валютних операцій вплине:
• постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції» від 02.01.2019 р. № 8 (далі — Положення № 8);
• постанова Правління НБУ «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 02.01.2019 р. № 9 (далі — Постанова № 9);
• постанова Правління НБУ «Про затвердження Правил функціонування Системи підтвердження угод на валютному ринку України» від 02.01.2019 р. № 10 (далі — Постанова № 10);
• постанова Правління НБУ «Про документ для обліку та реєстрації валютно-обмінних операцій» від 04.01.2019 р. № 16 (далі — Постанова № 16).
Щойно перелічені нормативні акти розпочинають діяти з моменту набрання чинності новим Законом про валюту

Перевірка документів

Одним із ключових документів, які затвердив НБУ, є Положення № 8. Воно замінило Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників, затверджене постановою Правління НБУ від 15.08.2016 р. № 369 (далі — Положення № 369).

На замітку

На відміну від Положення № 369, Положення № 8 орієнтується не на фінансові, а на валютні операції.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону про валюту, валютна операція — операція, якій притаманна хоча б одна з таких ознак:

  • операція пов’язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов’язаних із цим зобов’язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами й нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта;
  • торгівля валютними цінностями;
  • транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.

Положення № 8 (п.п. 1, 3) зобов’язує банки, небанківські фінансові установи й операторів поштового зв’язку, які мають діючу ліцензію на здійснення валютних операцій (далі — уповноважені установи), забезпечити всебічний аналіз та перевірку документів (інформації) щодо:

  • купівлі іноземної валюти з метою здійснення розрахунків/переказів коштів за межі України, на інвестиційні рахунки, поточні рахунки нерезидентів-юросіб, відкриті в Україні;
  • здійснення розрахунків/переказів у гривнях й іноземній валюті за межі України, на інвестиційні рахунки, поточні рахунки нерезидентів-юросіб, відкриті в Україні;
  • здійснення розрахунків/переказів коштів на користь нерезидентів через філії банків, відкриті на території інших держав;
  • зарахування коштів у гривнях й іноземній валюті, що надійшли з рахунків, відкритих в Україні, на інвестиційні рахунки, поточні рахунки нерезидентів-юросіб, відкриті в Україні.

За часів дії попередника Положення № 8 — Положення № 369 — такий обов’язок покладався лише на банки.

Зауважимо!

Вимога щодо перевірки документів НЕ поширюється на валютні операції, які здійснюються:

  • державою або під державні гарантії;
  • за проектами (програмами) міжнародної технічної допомоги, що пройшли держреєстрацію;
  • за проектами, що здійснюються на підставі угод між Україною та Європейським Союзом про участь України в міжнародних програмах Європейського Союзу;
  • за міжнародно-технічними програмами та проектами, зареєстрованими відповідно до ч.ч. 5 і 6 ст. 66 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 р. № 848-VIII;
  • з метою використання ґрантів від міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна, на користь юридичної особи — резидента, фінансування якої здійснюється за рахунок таких ґрантів і в органах управління якої бере участь Уряд України;
  • на виконання договорів, укладених резидентами з міжнародними фінансовими організаціями, членом яких є Україна, та до договорів із міжнародними фінансовими організаціями, щодо яких Україна зобов’язалася забезпечувати правовий режим, що надається іншим міжнародним фінансовим організаціям;
  • на виконання договорів, укладених резидентами з юридичними особами — нерезидентами, якщо будь-яка зі сторін договору та/або відповідної валютної операції включена до списку 2000 найбільших публічних компаній світу (Forbes Global 2000) або є їх дочірньою чи афілійованою;
  • з метою проведення розрахунків між суб’єктами господарської діяльності України й іноземними суб’єктами господарської діяльності в межах міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
  • на незначну суму  — 150000 грн (ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 р. № 1702-VII, далі — Закон № 1702). Це саме 150-тисячне обмеження було й у Положенні № 369. Такий виняток не застосовується, якщо здійснювалося дроблення валютної операції;
  • з метою повернення коштів, отриманих іноземними інвесторами від продажу лістингових цінних паперів на фондових біржах.

Винятки для двох останніх видів валютних операцій та валютних операцій, які здійснюються на виконання договорів, за якими одна зі сторін включена до списку 2000 найбільших публічних компаній світу (Forbes Global 2000), НЕ поширюються на валютні операції, учасником яких або кінцевим бенефіціарним власником (контролером) учасника валютної операції є юридична або фізична особа, що має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) у країні, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором/державою-окупантом.

(п.п. 4, 5 Положення № 8)

Раніше у цьому переліку зазначалися ще й фінансові операції, які здійснювалися на підставі індивідуальних ліцензій НБУ та за кредитами, позиками, що залучаються відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або від міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна, або від міжнародних фінансових організацій, за договорами з якими Україна зобов’язалася забезпечувати правовий режим, що надається іншим міжнародним фінансовим організаціям.

 Сума, що є меншою за розмір (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (ч. 2 п. 2 Положення № 8).