Перший цьогоріч огляд судової практики хотілося б розпочати з оцінки роботи нового Верховного Суду (далі — ВС). Звичайно, нас цікавлять не будь-які, а саме справи адміністративної юрисдикції щодо податкових правовідносин, які розглядав Касаційний адміністративний суд (далі — КАС) та Велика Палата Верховного Суду (далі — ВП).
Судді Верховного Суду неодноразово наголошували на тому, що вважають своїм головним завданням сталість та єдність судової практики (що й не дивно, адже саме це і є головним завданням ВС відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII). І перший рік роботи ВС дійсно дає надію, що більше не повториться ситуація, яка неодноразово мала місце за старої судової системи: спочатку колишній Вищий адміністративний суд (ВАСУ) у спорі платника податків з органом ДФС приймає цілком обґрунтоване і справедливе рішення на користь платника, але старий ВСУ — рішення, цілком очевидно обумовлене інтересами державного бюджету.
Новий ВС, який є єдиною касаційною інстанцією, прагне знайти баланс між інтересами платника податку і держави. І про це свідчить хоча б те, що у справах про оскарження податкових повідомлень-рішень щодо ПДВ та податку на прибуток у грудні 2018 року рішення на користь платників податків та органів ДФС розділилися практично порівну. Причому значна частина касаційних скарг органів ДФС задовольнялася лише частково, і справи направлялися на повторний розгляд суду першої інстанції (що, до речі, давало можливість виграти певний час платникам).
Отже, розглянемо найцікавіші, на наш погляд, рішення, прийняті ВС у грудні минулого року. Ретельне вивчення та подальше застосування використаної в них аргументації суттєво підвищує шанси на перемогу й інших платників у подібних спорах.
ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ВНЕСОК
Несвоєчасна сплата ЄСВ не є триваючим адміністративним правопорушенням
Постанова ВС/КАС від 11.12.2018 р. у справі № 242/924/17
Загальновідомо, що несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ є адміністративним правопорушенням, за яке ст. 1651 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП) передбачено адмінштраф. При цьому, за загальним правилом, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення — не пізніш як через два місяці з дня його виявлення (ст. 38 КпАП).
Отже, питання строків застосування адмінштрафу до платника залежить від того, чи є таке порушення триваючим. Власне, з цього приводу і виник спір між платником та органом ДФС.
Обидва суди попередніх інстанцій, позицію яких підтримав ВС у коментованій постанові, дійшли висновку про те, що орган ДФС застосував адмінштраф з порушенням строків, визначених ст. 38 КпАП, оскільки несвоєчасна сплата ЄСВ не є триваючим правопорушенням і на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчився строк притягнення до відповідальності.