Плата за землю містить дві складові — земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної й комунальної власності. Сьогодні розглянемо правила сплати саме земельного податку: хто є його платником, які існують пільги зі сплати, як обчислюють податок, у які строки сплачують і як із нього звітувати

Платники податку

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (п. 269.1 ПКУ). Але при цьому візьмімо до уваги декілька нюансів.

Особа, яка є власником нерухомого майна (у т.ч. у багатоквартирному будинку), що розташоване на земельній ділянці, права на яку в такої особи не оформлені, не вважається платником земельного податку. Така особа буде платником земельного податку з моменту державної реєстрації прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (див. Узагальнюючу податкову консультацію з деяких питань оподаткування платою за землю, затверджену наказом Мінфіну від 06.07.2018 р. № 602, а також коментар до неї «Чи сплачувати земельний податок під багатоквартирними будинками»);

У разі переходу права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачують на загальних підставах із дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (див. роз’яснення з категорії 111.01 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).

Аналітичні матеріали за цією темою:

— «Орендна плата за землю: платники й особливості розрахунку»;

«Контролери бажають отримувати звітність за землі, розташовані на території АТО»;

«Чи сплачуватиме юрособа, що надає в оренду торгові місця підприємцям, податок на нерухомість».

Об’єкт оподаткування

Об’єктом обкладення земельним податком є:

— земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

— земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Щоправда, не всі з них обкладають земельним податком. Зокрема, у ст. 283 ПКУ визначено перелік земділянок, які не підлягають обкладенню земельним податком. Їх ми розглянемо далі.

Тим часом юридичні особи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню, не звільняються від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляють через застосування податкових пільг (див. роз’яснення з категорії 111.05 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).

До того ж згідно з п. 287.1 ПКУ в разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плату за землю сплачують за фактичний період перебування землі у власності або користуванні в поточному році.

Інакше кажучи: у разі припинення права власності або користування земельною ділянкою юридична особа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі в користуванні в поточному році до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою (див. роз’яснення з категорії 111.02 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).

Пільги зі сплати земельного податку