Операції з безоплатного надання товарів (робіт, послуг) посідають особливе місце у системі обчислення податкових зобов’язань із ПДВ. Протягом тривалого часу вони турбують бухгалтерів, оскільки завжди знаходяться в «стосі» неврегульованих операцій.
Наразі розгляньмо різновиди безоплатного передання, які вони створюють податкові наслідки, проблеми, з якими доводиться зіштовхуватися бухгалтерам і фахівцям у сфері оподаткування, і яким чином їх слід вирішувати. Але передусім ітиметься про очевидне — про терміни та правила, безпосередньо установлені в положеннях ПКУ

Безоплатне передання в ПКУ: очевидне...

Безоплатно наданими товарами, роботами й послугами в контексті однойменного визначення терміна, зазначеного в пп. 14.1.13 ПКУ, є:

  • товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів (пп. «а» пп. 14.1.13 ПКУ);
  • роботи (послуги), що виконуються (надаються) без пред’явлення вимоги щодо компенсації їх вартості (пп. «б» пп. 14.1.13 ПКУ);
  • товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею (пп. «в» пп. 14.1.13 ПКУ).

Як бачимо, ПКУ не ставить на чільне місце класифікації операцій, що належать до безоплатно наданих товарів (робіт, послуг), їхню юридичну форму. Головним класифікаційним критерієм є відсутність компенсації.

Тим часом не варто нехтувати елементами встановлення податку. Як відомо, їхній перелік наведено у ст. 7 ПКУ. В інтерпретації безоплатного передання інтерес становлять об’єкт оподаткування (ст. 185 ПКУ) і база оподаткування (ст.ст. 188–189 ПКУ).

Нагадаємо, що відповідно до п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ визначено операції з:

  • постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у т.ч. операції з безоплатного передання;
  • постачання послуг, місце постачання яких визначається на митній території України;
  • увезення товарів на митну територію України та їх вивезення з митної території України;
  • постачання послуг із міжнародного перевезення пасажирів і багажу, вантажів будь-яким видом транспорту.

Серед операцій, що визначаються об’єктом оподаткування ПДВ, безоплатне передання окремо згадано лише в контексті постачання товарів на митній території України. Але безоплатне передання виникає також під час здійснення інших операцій, принаймні, на цьому наполягають податкові органи в багатьох своїх консультаціях. У будь-якому випадку безоплатне передання стає об’єктом обкладення ПДВ, якщо долається концептуальний бар’єр визначення термінів «постачання товару» і «постачання послуг». Тільки в такому порядку вони стають об’єктом оподаткування ПДВ у розумінні п. 185.1 ПКУ. Проте ПКУ містить певні нюанси.

Так, відповідно до пп. 14.1.191 ПКУ під «постачанням товару» варто розуміти безоплатне передання майна іншій особі, якщо платник податків мав право на відображення сум ПДВ у податковому кредиті під час придбання майна, надалі переданого ним безоплатно. А в частині «постачання послуг» наявність податкового кредиту жодним чином не обумовлено, у пп. «в» пп. 14.1.185 ПКУ лише стверджується: «постачанням послуг», зокрема, є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Отже, очевидно, що безоплатне передання визнається «постачанням товарів», відповідно, — «об’єктом оподаткування ПДВ» (див. також лист ДФСУ від 19.04.2016 р. № 8819/6/99-99-19-03-02-15), якщо:

  • передання товару без компенсації (незалежно від наявності договору дарування або без нього взагалі) здійснюється на користь іншої особи;
  • під час придбання товару платник податків визнав право на податковий кредит.