QR-коди, хоча й відомі в Україні уже понад 10 років, проте поволі та нерішуче входять у життя «людини зі смартфоном». Євро-2012 сприяло початку їх використання в туристичній галузі та рекламі. Упродовж останніх років за допомогою QR-коду в найбільших містах України запроваджено оплату проїзду в міському транспорті, комунальних послуг, за навчання у закладах освіти та перебування дітей у дошкільних закладах, збір благодійних внесків. А зараз на часі торгівля, громадське харчування та сфера послуг.
З’ясуймо, як організувати систему розрахунків за допомогою QR-кодів

Що таке QR-код

QR-код (з англ. Quick Response — «швидка відповідь»)це матричний код (двовимірний тип штрихкоду — 2D), у якому обсяг певної інформації зашифрований у графічний об’єкт. Вважається, що QR-код винайдено японською компанією DENSO Corporation у 1994 році.

Існують спеціальні програми — генератори QR-кодів, за допомогою яких у QR-код можна перетворити будь-яке зображення, текст, посилання на інтернет-сайт, контактну інформацію, платіжні реквізити, інформацію про товар чи послугу тощо. Наприклад, у QR-коді вище закодовано посилання на інтернет-сайт.

QR-код легко розпізнається фотокамерою смартфона або планшета за допомогою спеціальної програми — сканера QR-кодів. Для цього не потрібно фотографувати код, необхідно лише навести камеру так, щоб у віконці сканера помістився весь квадрат QR-коду. Після сканування на екрані смартфона чи планшета з’явиться розкодована інформація.

Звернімо увагу

У QR-коді може бути зашифровано значно більше даних, ніж у вже звичному 1D штрихкоді, зокрема, платіжні реквізити продавця товарів/робіт/послуг або детальна інформація про товари/роботи/послуги — артикул, найменування, одиниця виміру, ціна чи і перше, і друге одночасно. Це надає можливість проводити розрахунки за допомогою QR-кодів на підприємствах торгівлі, громадського харчування та робіт/послуг. Причому оплата за реквізитами, зашифрованими у QR-коді, значно спрощує процес проведення платежів і виключає можливість припуститися помилок.

Способи застосування QR-кодів

Передусім зазначимо, що здійснювати платежі за допомогою QR-коду платники можуть у програмах-додатках смартфона чи планшета, скажімо: Приват24, LiqPay, MobiPay, AndroidPay, SamsungPay, ApplePay, GooglePay, VodafonePay, EasyPay, Tachcard тощо.

У покупця має бути платіжна картка, прив’язана до додатка на смартфоні чи планшеті, а потім цей платіжний додаток використовують для розрахунків за допомогою QR-коду. Причому продавцеві не потрібен POS-термінал, а покупцеві не треба мати при собі платіжну картку й, відповідно, не передавати її в руки продавця чи офіціанта.

Продавець може розміщувати QR-коди на будь-яких носіях: на інтернет-сторінці, плакатах чи стікерах, етикетках товарів або цінниках, на чеках, у меню чи на рахунках закладів харчування.

QR-код для розрахунків може бути:

  • статичним — може містити зашифровані реквізити для оплати (його можна розмістити на інтернет-сторінці, плакаті чи стікері в доступному для огляду місці) або інформацію про конкретний товар (тоді його розміщують на етикетці чи ціннику або в меню);
  • динамічним — генерується спеціальною програмою під час кожної операції продажу в момент розрахунку, може містити реквізити для оплати й інформацію про товар/роботу/послугу, його кількість, ціну та суму операції; розміщується на чеку, рахунку, екрані монітора каси, POS-терміналі продавця, екрані смартфона чи планшета;
  • з параметрами — продавець задає QR-коду поля для заповнення під час розрахунку: кількість, суму, час доставки тощо.

QR-код на плакаті (стікері)

Для того щоб покупець міг розрахуватися за товари/роботи/послуги коштами з платіжної картки, продавець розміщує на території закладу чи офісу плакат (стікер) із QR-кодом, у якому зашифровані реквізити для оплати.

QR-код, створений спеціально для продавця, можна скопіювати з програми чи отримати на вказану адресу електронної пошти (наприклад, у системі «Приват24») або ж продавець самостійно генерує QR-код у web-кабінеті (наприклад, у системі LiqPay, MobiPay, Tachcard тощо).

Зокрема для підключення «Платежів за QR-кодом» у системі «Приват24» слід укласти договір щодо приймання платежів у меню «Послуги» – «Приймання платежів» – «Платежі за QR-кодом».

Механізм оплати такий:

  • покупець сканує QR-код сканером платіжного додатка смартфона чи планшета, автоматично отримує платіжні реквізити продавця (а не заповнює всі реквізити вручну), обирає платіжну картку, уводить суму, підтверджує платіж, і з його картки списуються кошти на користь продавця;
  • кошти за вирахуванням комісії зараховуються на платіжну картку чи банківський рахунок продавця;
  • продавець отримує підтвердження в касовій POS-системі або повідомлення на свій смартфон про зарахування платежу й закриває процес купівлі.

QR-код на етикетці товару

У закладі торгівлі за допомогою програми-генератора QR-кодів інформація про кожен товар перетворюється на код. На спеціальному принтері етикеток роздруковують етикетки, які наносять на цінники чи товар. Згенеровані QR-коди містять інформацію про товари та їхню ціну.

Механізм розрахунку схожий на попередній, зокрема:

  • із застосуванням сканера QR-кодів платіжного додатка й камери смартфона або планшета покупець зчитує QR-код із товару, який бажає придбати. Потім обирає платіжну картку, з якої волі провести оплату, і здійснює розрахунок за товар;
  • кошти за вирахуванням комісії зараховуються на платіжну картку чи банківський рахунок продавця;
  • продавець отримує підтвердження в касовій POS-системі або повідомлення на свій смартфон про зарахування платежу, і закриває процес купівлі.

Так само проводиться розрахунок у закладі громадського харчування у випадку, коли згенеровані QR-коди (містять інформацію про страви та їхню ціну) розміщують у меню навпроти кожної страви.

QR-код на електронному чеку

QR-код може бути відсканований не лише з плаката (стікера) й етикетки товару, а й з екрана монітора каси чи POS-термінала продавця.

Так, із застосуванням сканера QR-кодів платіжного додатка смартфона чи планшета покупець зчитує QR-код електронного чека з екрана монітора каси або POS-термінала продавця. Потім обирає платіжну картку, з якої бажає провести оплату, і здійснює розрахунок за товар. Продавець отримує підтвердження про зарахування платежу й закриває процес купівлі.

До того ж продавець може сканувати QR-код з екрана смартфона чи планшета покупця.

У цьому разі механізм розрахунку може бути таким:

  • із застосуванням сканера мобільного додатка — електронного гаманця, який магазин пропонує для розрахунків за QR-кодом, і камери смартфона чи планшета покупець зчитує QR-коди (або штрихкоди) із товарів, які має намір придбати;
  • товари накопичуються в електронному кошику програми з можливістю скасування позицій. На екрані смартфона покупець бачить електронний чек із найменуванням, кількістю й цінами товарів та загальною вартістю покупки;
  • на касі касир з екрана смартфона чи планшета покупця сканує QR-код електронного чека з даними про покупку й візуально перевіряє відібрані для купівлі товари. Інформація про чек передається в POS-систему продавця;
  • покупець у своєму електронному гаманці у смартфоні чи планшеті обирає платіжну картку й оплачує покупку;
  • касир бачить підтвердження оплати й закриває чек.

QR-код на рахунку ресторану/кафе

Постачальники ПЗ для закладів громадського харчування розробили технологію, що дозволяє клієнтам кафе та ресторанів оплачувати замовлення через QR-код за допомогою смартфона чи планшета. Для того щоб приймати платежі, використовуються програмне забезпечення РРО з функцією генерації QR-коду, планшет каси й чековий принтер продавця.

Механізм розрахунків схожий на попередні: клієнт закладу громадського харчування отримує чек-рахунок із QR-кодом, зчитує його за допомогою сканера кодів у платіжному додатку смартфона чи планшета та проводить оплату з платіжної картки за допомогою мобільного додатка. Касир закладу харчування бачить підтвердження оплати й закриває замовлення.

На замітку

Для підключення послуги «Оплата замовлення за QR-кодом» у системі «Приват24» у ресторані/кафе повинна застосовуватися POS-система (програмно-апаратний комплекс, що функціонує на базі РРО) одного з партнерів:

  • Poster;
  • R-keeper;
  • POS SmartTouch;
  • Profit;
  • BarBo$$;
  • B52R.

Чи потрібен РРО під час розрахунків за QR-кодами

Оскільки під час розрахунків за допомогою QR-кодів списуються кошти з платіжної картки, то продавці у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг повинні застосовувати РРО, крім тих, яким дозволено його не використовувати.

До слова: в українському законодавстві немає визначення QR-коду. Так, на підставі ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (даліЗакон про РРО) розрахунковою операцією є, зокрема, приймання від покупця платіжних карток тощо за місцем реалізації товарів (послуг) й оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця.

Водночас згідно зі ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток тощо) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані:

  • проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом про РРО, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
  • видавати особі, яка отримує чи повертає товар, одержує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, під час отримання товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції.

Принагідно зазначимо, не використовувати РРО дозволено:

  • фізичним особам — підприємцям, платникам єдиного податку групи 1 (п. 296.10 ПКУ);
  • фізичним особам — підприємцям, платникам єдиного податку груп 2–4, обсяг доходу яких за календарний рік не перевищує 1 млн грн (п. 296.10 ПКУ);
  • суб’єктам господарювання, які здійснюють продаж товарів за Переліком № 1336  (ст. 10 Закону про РРО); такі продавці використовують розрахункові квитанції та Книгу обліку розрахункових операцій.

  Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336

Нагадаємо

Не всі єдинники можуть користуватися перевагами, прописаними в п. 296.10 ПКУ. Так, обов’язок використовувати РРО стосується продавців технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. У майбутньому до цієї низки планують додати й продавців лікарських засобів та медичних приладів (див. новину «Продавців ліків та медвиробів змусять застосовувати РРО»)

Але продавці у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено не використовувати РРО, усе одно зобов’язані під час розрахунків за допомогою QR-кодів видати покупцеві товарів і замовникові послуг розрахунковий документ, який засвідчує факт купівлі товарів/послуг, — товарний чек, квитанцію, накладну, акт тощо (абз. 2 ч. 11 ст. 8, ч. 8 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII, даліЗакон № 1023).

Звернімо увагу: QR-код знайшов іще одне застосування: він має генеруватися та розміщуватися в електронному чеку нової інформаційної системи реєстрації та обліку РРО E-Receipt, тестування якої триває з 1 липня 2018 року до 31 грудня 2019 року, відповідно до постанови КМУ «Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій» від 13.06.2018 р. № 472.

Експериментальний проект щодо реєстрації та експлуатації системи E-Receipt передбачає онлайн-реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони) без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів. Ця система передбачає програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС України, а також інтегрована з електронним кабінетом платника. Про це ми писали в новині «Спрощення застосування РРО скоротить витрати підприємців і дозволить побороти контрабанду».

Для тестування запропоновано клієнтське програмне забезпечення (інсталяційний пакет) для операційних систем Windows та Android, у процесі розробки — пакет для операційної системи IOS.

E-Rесеірt передбачає відмову від друку паперових чеків. У системі генерується електронний чек, реєструється в системі ДФС і доповнюється QR-кодом, після чого передається на пристрій та в електронний кабінет.

Електронний чек надходитиме на смартфон покупця у вигляді СМС-повідомлення чи листа на e-mail. Інформація про фіскальний номер чека та його QR-код зберігатиметься в e-Receipt та буде доступною для перегляду в електронному кабінеті платника як платником, так і покупцем.

Для реєстрації кас і касирів у приватній частині електронного кабінету створено електронний сервіс «Експериментальний проект РРО». Сервіс надає можливість платникам обрати із запропонованого списку господарську одиницю, де розміщено касу, пілотний проект, у якому вона візьме участь, і зареєструвати в режимі онлайн касу та касирів. Для того щоб розпочати роботу з касою, необхідно відкрити зміну, сформувати електронний чек. Формування електронного чека здійснюється за допомогою довідника номенклатури товару, який потрібно заповнити до початку роботи з касою.

Чи можна застосуванням QR-кодів замінити POS-термінал

Повторімося, що для розрахунків за допомогою QR-кодів не потрібен POS-термінал. Однак необхідність його застосування на підприємствах торгівлі, громадського харчування та послуг передбачена низкою нормативних актів.

Насамперед відповідно до п. 14.19 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III (даліЗакон № 2346) суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів не менш ніж трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України.

Своєю чергою, ч. 2 ст. 17 Закону № 1023 передбачено: споживач має право на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи й обов’язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків.

Найчастіше можливість розрахунків електронними платіжними засобами продавець забезпечує шляхом установлення у закладі торгівлі, громадського харчування чи послуг платіжного термінала (POS-термінала).

Тим часом зауважимо, що від використання платіжних терміналів звільнені:

  • суб’єкти господарювання, яким дозволено не використовувати РРО (п. 1 постанови КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 р. № 878, даліПостанова № 878);
  • суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менш як 25 тис. осіб (п. 2 Постанови № 878);
  • підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв.м, крім АЗС (п. 2 Постанови № 878);
  • заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних сил й інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств (п. 2 Постанови № 878).

Таким чином, навіть якщо підприємство торгівлі, громадського харчування та послуг забезпечило можливість здійснювати розрахунки за допомогою QR-кодів, це не означає, що воно звільняється від застосування платіжного термінала. Адже в Україні ще не все населення є «людиною зі смартфоном», а отже, слід забезпечити можливість розрахуватися платіжною карткою й особам без смартфона чи планшета, тобто в місці розрахунку має бути платіжний термінал, крім випадків звільнення від його використання.

Своєю чергою, згадаймо проект постанови КМУ «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)», який винесено на громадське обговорення. Він має всі шанси невдовзі стати нормативним актом.

Цей проект спрямований на розширення можливостей використання електронних платежів: заплановано поступовий перехід до 2020 року до обов’язкового приймання електронних платіжних засобів — карток чи електронних грошей, але не обов’язково через POS-термінал. Для різних видів діяльності встановлено різні строки переходу: до 1 липня 2019 року, до 1 січня 2020 року, до 1 липня 2020 року.

Проектом запропоновано зобов’язати суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж товарів (надання послуг), забезпечити можливість проведення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних пристроїв або через електронні платіжні сервіси.

До електронних платіжних сервісів згідно з проектом належать платіжні сервіси онлайн, мобільні додатки, системи інтернет-банкінгу та переказу на розрахунковий рахунок суб’єкта господарювання, які забезпечують переказ коштів цілодобово. До цього переліку належить і система розрахунків за допомогою QR-кодів.

Проте проект не передбачає обов’язку для всіх підприємців в обов’язковому порядку встановлювати платіжні термінали, натомість вони можуть організувати розрахунки за допомогою платіжних сервісів, які не потребують наявності фізичного платіжного пристрою, у т.ч. розрахунки за допомогою QR-коду.

Як бачимо, організувати розрахунки за QR-кодом не є надважким завданням, а механізм у різних його проявах є цікавим та зручним для застосування, зменшує ймовірність виникнення помилок і захищає власників платіжних карток від несанкціонованого їх використання.

Зрештою, розрахунки за QR-кодом можуть за півроку-рік-півтора стати обов’язковим способом платежу, таким як зараз є розрахунок платіжними картками за допомогою POS-термінала. То навіщо ж чекати?..

Зоряна КУРИЛЯК,

юрист, експерт з обліку й оподаткування, м. Львів