Попри те що згідно зі ст. 153 КЗпП завданням роботодавця є забезпечення безпечних умов праці, окремі види професії, виробництв і галузей безпосередньо пов’язані зі шкідливими факторами робочого середовища. Тож, як компенсацію за роботу в таких умовах праці наймані особи мають гарантії від держави, закріплені законодавчими актами.

Зважаючи на ч. 1 ст. 7 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII (даліЗакон про охорону праці), працівники, зайняті на роботах із важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці в підвищеному розмірі й інші пільги та компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Перелік гарантій для осіб, які працюють у шкідливих і важких умовах праці

За роботи у шкідливих і важких умовах праці маємо низку трудових гарантій, а також обов’язків для роботодавців, прописаних у різних законодавчих актах. Наведімо їх.

1. Щорічна додаткова відпустка надається працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці з додатка № 1 до постанови КМУ від 17.11.1997 р. № 1290 (ст. 7 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР). Порядок застосування цього Списку визначено наказом Мінпраці від 30.01.1998 р. № 16 (даліПорядок № 16).

2. На пенсії за віком на пільгових умовах мають право працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці, — за списком № 1, затвердженим постановою КМУ від 24.06.2016 р. № 461, а також працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими й важкими умовами праці, — за списком № 2, затвердженим цією ж постановою (ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-XII; ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV).

3. Підвищена оплата праці встановлюється працівникам, які трудяться на важких роботах, на роботах зі шкідливими й небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними та геологічними умовами й умовами підвищеного ризику для здоров’я (ст. 100 КЗпП). Перелік цих робіт визначає КМУ.

4. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці згідно з Переліком виробництв, цехів, професій і посад, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 163. Як застосовувати такий Перелік, визначає наказ Мінпраці від 23.03.2001 р. № 122 (даліПорядок № 122).