Хто є платниками рентної плати за видобування корисних копалин

Платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин визначені п. 252.1 ПКУ.

Зокрема, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у т.ч. громадяни України, іноземці й особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі — спецдозвіл) у межах конкретних ділянок надр із метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у т.ч. під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) у межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.

У разі укладення власниками спецдозволів із третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов’язаних із використанням надр, у т.ч. (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів.

Під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є вповноважена особа — один з учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунка спільної діяльності, за умови, якщо один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведуть таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такого учасника додатково беруть на облік як платника рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному ПКУ.

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин також є:

  • землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства належать до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність із видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування;
  • землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства належать до фермерських господарств, — громадяни України, іноземці й особи без громадянства, що в межах наданих їм земельних ділянок, розмір яких перевищує норми, передбачені ст. 121 ЗКУ, видобувають прісні підземні води із застосуванням електричних пристроїв у обсязі понад 13 куб. м. на особу в місяць (за показниками лічильників);
  • суб’єкти господарювання, які виконують роботи, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (Держгеонадра).

Завважимо

У категорії 122.01 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua) контролери наголосили, що рентну плату справляють у т.ч. за користування надрами суб’єктами господарювання, які здійснюють видобування підземних вод, але не вважають себе гірничими підприємствами.

Водночас до платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин не належать філії, відділення та інші відокремлені підрозділи у зв’язку з тим, що вони не мають статусу юридичної особи.

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є підприємства (установи, організації), до складу яких входять філії, відділення та інші відокремлені підрозділи. Відповідне роз’яснення розміщене в категорії 122.01 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua).

За що сплачують ренту за видобування

Згідно з п. 252.2 ПКУ платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спецдозвіл.

Водночас п. 252.3 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин за кожною наданою в користування ділянкою надр, що визначена у відповідному спецдозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність зі стандартом, установленим галузевим законодавством, до якої належать:

  • обсяг товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин із надр на території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, у т.ч. обсяг мінеральної сировини, яка утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;
  • обсяг товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин із відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у т.ч. обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спецдозвіл;
  • обсяг товарної продукції — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин із надр на території України, її континентального шельфу й виключної (морської) економічної зони, у т.ч. обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження Державної служби геології та надр України (Держгеонадра), у т.ч. під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів.

Види товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначаються платником рентної плати відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції (п. 252.5 ПКУ).

Водночас під час ідентифікації об’єкта оподаткування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин платник ураховує норми пп. 252.1.2 ПКУ й абз. 2 п. 252.14 ПКУ:

1. у разі укладення власниками спецдозволів із третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов’язаних із використанням надр, у т.ч. (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спецдозволів;

2. якщо після виникнення податкових зобов’язань із рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) платник рентної плати в будь-якому наступному податковому (звітному) періоді прийняв рішення про застосування до неї (відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини) інших операцій первинної переробки, в результаті чого виник новий вид товарної продукції гірничого підприємства, що відрізняється від продукції, за якою платником рентної плати визнані та виконані відповідні зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник рентної плати в такому податковому (звітному) періоді визначає розмір податкових зобов’язань із рентної плати для нового відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з урахуванням виконаних податкових зобов’язань за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаний на створення нової товарної продукції гірничого підприємства, за вирахуванням сум податкових зобов’язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини.

Завважимо

Величину об’єкта оподаткування визначають на підставі пп. 14.1.128 ПКУ. Зокрема, згідно з останнім обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) — обсяг товарної продукції гірничого підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» обліковується гірничим підприємством як запаси — активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником — суб’єктом господарювання економічної вигоди, пов’язаної з їх використанням, та які складаються з:

  • сировини, призначеної для обслуговування виробництва, у т.ч. шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, й адміністративних потреб;
  • готової продукції, що виготовлена на гірничому підприємстві, у т.ч. шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу й відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.

Як обчислюють ренту за видобування корисних копалин

Формула розрахунку ренти за користування надрами для видобування корисних копалин (Пзн) зафіксована в п. 252.18 ПКУ:

Пзн = Vф × Вкк × Свнз × Кпп,

де Vф — обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси чи об’єму). Під час обчислення цей показник має корелювати з іншим — вартістю одиниці корисної копалини. Наприклад, у разі визначення вартості одиниці видобутих підземних вод у грн/м3 обсяг видобутої корисної копалини також вимірюють у м3;

Вкк — вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), обчислена згідно з п.п. 252.7252.17 ПКУ;

Свнз — величина ставки рентної плати з п. 252.20 ПКУ;

Кпп — коригуючий коефіцієнт із п. 252.22 ПКУ.

Згідно з п. 252.7 ПКУ показником Вкк є більша з двох величин:

  • фактична ціна реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п.п. 252.8252.10 ПКУ)

або

  • розрахункова вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини (п.п. 252.11, 252.12 ПКУ).

Нерідко суперечки точаться навколо статей витрат, які можна вирахувати із суми отриманого доходу, або ж тих, що треба враховувати в розрахунковій вартості корисної копалини.

Контролери традиційно уникають відповідей щодо конкретних переліків чи видів витрат: «з питання включення до розрахункової вартості витрат з рахунків бухгалтерського обліку доцільно звертатися до Міністерства фінансів України» (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 31.12.2015 р. № 19919/10/26-15-11-04-18).

Як передбачено п. 252.8 ПКУ, сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період, зменшується на суму витрат платника, пов’язаних з операціями:

  • передпродажної підготовки, у т.ч. пакуванням, фасуванням (бутелюванням);
  • з доставки (перевезення, транспортування) товарної продукції споживачам.

Водночас п. 252.11 ПКУ містить перелік витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період, який застосовують під час обчислення вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю.

З-поміж іншого він передбачає, що до нього не включають, зокрема, витрати, пов’язані з пакуванням, у т.ч. фасуванням (бутелюванням). Себто маємо певний принцип відповідності: якщо витрати викреслюють із доходу, то такі самі витрати не потрібно враховувати й у розрахунковій вартості. І навпаки.

Про відповідність переліків витрат на пакування, які слід ураховувати під час обчислення бази оподаткування рентною платою, зазначали й у листі ДФСУ від 10.08.2016 р. № 17303/6/99-99-12-02-03-15:

«…для забезпечення рівних принципів обліку при визначенні фактичної ціни реалізації суму доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов’язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду товарної продукції гірничого підприємства, необхідно, крім витрат на транспортування, також зменшити на суму витрат платника, пов’язаних з передпродажною підготовкою, включаючи пакування (фасування) такого обсягу товарної продукції».

Також згідно з п. 252.11 ПКУ в разі обчислення вартості видобутої корисної копалини за розрахунковою вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період входять, зокрема, матеріальні витрати, за винятком матеріальних витрат, пов’язаних серед іншого з транспортуванням. Певно, витрати, про які йдеться, пов’язані з транспортуванням продукції споживачу. Адже саме на такі витрати зменшують інший можливий показник бази оподаткування, який використовують для порівняння, — відомості про фактичну ціну реалізації (п. 252.8 ПКУ). А на потребу в забезпеченні рівних принципів обліку під час визначення бази оподаткування вказували контролери у згаданому вище листі.

Зауважимо: цілком можливо, що підприємство видобуває корисні копалини для власного споживання (наприклад, підземну воду), тобто не має показників ціни реалізації. За таких обставин ренту обчислюють лише за розрахунковою вартістю.

Якщо ж у звітному періоді не здійснювали реалізацію видобутої корисної копалини, а спрямовували її на склад, то податківці в категорії 122.04 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua) рекомендують або обчислювати рентну плату за розрахунковою вартістю, або за фактичною ціною реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (за умови реалізації у звітному періоді корисних копалин, видобутих у попередніх періодах).

Як звітувати

Уже протягом декількох років рентна плата об’єднує низку платежів: її справляють за видобування корисних копалин, користування радіочастотним ресурсом, спеціальне використання води тощо. Тож і декларують усі ці платежі в одному документі — Податковій декларації з рентної плати, форму якої затверджено наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. № 719.

Однак кожен із видів ренти обчислюють у спеціальному розрахунку, який є додатком до декларації. Зокрема, ренту за користування надрами для видобування корисних копалин обчислюють у розрахунку за формою з додатка 1 до податкової декларації (далі — розрахунок). Крім того, під час заповнення розрахунку в пригоді стануть додатки 12–14 — у них наведено назви та коди категорій запасів і корисних копалин.

Коли розпочинати звітувати

Згідно з п. 252.23 ПКУ податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подають починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив спеціальний дозвіл.

У категорії 122.04 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua) податківці уточнюють: декларацію з ренти подає суб’єкт господарювання, що отримав спеціальний дозвіл на користування надрами (у т.ч. дозвіл на спеціальне водокористування для здійснення видобування підземних вод) уперше за календарний квартал, у якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).

У разі отримання спеціального дозволу на користування надрами щодо видобування вуглеводної сировини податкову декларацію з рентної плати подають уперше за календарний місяць, у якому отримано такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).

Куди звітувати

Декларацію та розрахунок із ренти за надрокористування для видобування корисних копалин подають (пп. 257.3.1 ПКУ):

  • за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
  • за місцем обліку платника рентної плати в разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, у межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник ренти подає за місцем податкової реєстрації копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань із рентної плати (п. 257.6 ПКУ).

Як заповнити розрахунок і декларацію

Розробленого та затвердженого чиновниками порядку заповнення декларації з ренти й додатків до неї не існує. Низку пояснень містять виноски до форми податкової декларації та розрахунку. Наприклад, саме у виносці 1 до податкової декларації платникам податків повідомляють, що додатки є її невід’ємною частиною, і саме в них обчислюють податкове зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Якщо ж відповідний вид об’єкта оподаткування відсутній, то й додаток не треба подавати.

Розпочинати треба із заповнення розрахунку, наведеного в додатку 1, або навіть декількох таких розрахунків до податкової декларації.

Пояснімо: відповідно до виноски 8 до форми розрахунку окремий розрахунок складають для кожної категорії запасів корисної копалини, що визначають об’єкт оподаткування, з яких платником видобуто такі корисні копалини (назву та код категорії запасів корисної копалини зазначають у рядку 4 розрахунку згідно з додатком 12 до податкової декларації), а також для кожного виду корисних копалин, назву яких указують у рядку 8.3 розрахунку за допомогою додатка 14.

У категорії 122.04 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua) податківці надають поради із заповнення окремих рядків декларації, які ми узагальнили в таблиці.

Таблиця

Правила заповнення рядків додатка 1 до декларації з ренти

Поле чи рядок табличної частини

Зміст

Розрахунок №

Порядковий номер розрахунку, починаючи з 1 (одиниці), послідовно в порядку зростання

Рядок 1.1

Звітний (податковий) період, за який подають декларацію: квартал — І, ІІ, ІІІ, ІV та рік

Рядок 1.2

У разі уточнення показників раніше поданої декларації за попередній звітний (податковий) період зазначають податковий період, що уточнюється: квартал — I, II, III, IV та рік

Рядок 2

Код за ЄДРПОУ платника податку або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізичної особи. Серія та номер паспорта зазначаються фізичними особами, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта

Рядок 3

Код органу місцевого самоврядування за Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі — КОАТУУ) за місцезнаходженням контролюючого органу, до якого подають декларацію, зазначений у рядку 2 декларації, до якої додають розрахунок

Рядок 4

Один із кодів, наведених у переліку категорій запасів видобутих корисних копалин ділянок надр, що визначають об’єкт оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин (додаток 12 до декларації)

Рядок 5.1

Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини

Рядок 5.2

Назва області (за спеціальним дозволом)

Рядок 5.3

Район (за спеціальним дозволом)

Рядок 5.4

Назва ділянки надр (за спеціальним дозволом)

Рядок 6

Найменування органу, яким видано дозвільний документ, та повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами

Рядок 6.1.1

Номер спеціального дозволу на користування надрами

Рядок 6.1.2

Дата видачі спеціального дозволу на користування надрами (дд.мм.рррр.)

Рядок 6.1.3

Строк дії спеціального дозволу на користування надрами (у роках)

Рядок 6.1.4

Інформація про вид користування ділянкою надр, а саме проставляють позначку в рядку 6.1.5 — у разі видобування корисних копалин або в рядку 6.1.6 — у разі геологічного вивчення, у т.ч. дослідно-промислової розробки, або в рядку 6.1.7 — у разі користування надрами в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

У разі видобування підземних вод на підставі дозволу на видобування корисних копалин платники ставлять позначку в рядку 6.1.5.

Платники, які здійснюють видобування підземних вод лише на підставі дозволу на спеціальне водокористування, рядок 6.1.5 не заповнюють

Рядок 6.2.1

Номер дозволу на спеціальне водокористування

Рядок 6.2.2

Дата видачі дозволу на спеціальне водокористування (дд.мм.рррр.)

Рядок 6.3

Інформація щодо протоколу погодження центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (Держгеонадра), у т.ч. під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів (номер; дата погодження — дд.мм.рррр.).

Рядки 6.3.1 та 6.3.2 заповнюються платниками, проекти на проведення робіт яких погоджено центральним органом виконавчої влади в порядку, визначеному відповідно до ст. 86 ВКУ

Рядки 7.1-7.3

Інформація про проведену державну експертизу запасів корисних копалин ділянки надр (номер, дата складання — дд.мм.рррр., рік затвердження запасів корисних копалин). Платники, якими не проведена геолого-економічна оцінка запасів корисних копалин, рядки 7.1 – 7.3 не заповнюють

Рядок 7.4

Коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства, визначений згідно з п. 252.16 ПКУ, зазначають із точністю до чотирьох десяткових знаків.

Нагадуємо: якщо гірниче підприємство порушило строк регулярної повторної державної експертизи й оцінки запасів родовищ корисних копалин ділянки надр від попередньо проведеної державної експертизи й оцінки, то розрахункову вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюють з урахуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України

Рядок 8.1

Вид (назва) корисної копалини, зазначений у спеціальному дозволі. У разі видобування підземних вод рядок заповнюють на підставі дозволу на спеціальне водокористування або дозволу на видобування корисних копалин у випадку його отримання

Рядок 8.2

Один із кодів, наведених у Кодифікаторі корисних копалин (додаток 13 до декларації), та назва корисної копалини, що відповідає зазначеному коду

Рядок 8.3

Один із кодів, наведених у Переліку корисних копалин, що видобуваються гірничими підприємствами та визначають об’єкт оподаткування платою за користування надрами для видобування корисних копалин (додаток 14 до декларації), та назва корисної копалини, яка відповідає зазначеному коду

Рядок 8.4

Назва регламентуючого документа з питань стандартизації для відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), вимоги якого застосовуються платником під час видобування корисної копалини

Рядок 8.5

Назва товарної продукції гірничого підприємства (марка, сорт тощо) згідно з документом, що регламентує властивості продукції

Рядок 9

Обсяг видобутої корисної копалини зазначають у визначених відповідним регламентуючим документом облікових одиницях із точністю до трьох десяткових знаків з урахуванням одиниці обліку видобутої корисної копалини, що визначена для відповідної ставки рентної плати

Рядок 10

Значення рядка 10.1 (якщо значення рядка 10.1 > рядка 10.2) або значення рядка 10.2 (якщо значення рядка 10.2 > рядка 10.1)

Рядок 10.1

Вартість одиниці товарної продукції гірничого підприємства за фактичними цінами реалізації, визначена відповідно до п. п. 252.8252.10 ПКУ й обчислена за формулою: (р. 10.1.1 – р. 10.1.2 – р. 10.1.3) / р. 10.1.4

Рядок 10.1.1

Дохід від реалізації корисної копалини

Рядок 10.1.2

Витрати, пов’язані з доставкою

Рядок 10.1.3

Витрати, пов’язані з операціями передпродажної підготовки, у т.ч. пакуванням, фасуванням (бутелюванням).

При цьому окремий розрахунок складає платник для кожного виду (об’єму) тари, що використана під час здійснення операцій передпродажної підготовки, пов’язаних із пакуванням, фасуванням (бутелюванням)

Рядок 10.1.4

Обсяг (кількість) корисної копалини, що за матеріалами бухгалтерського обліку реалізована у звітному податковому періоді (або в періоді, який уточнюється)

Рядок 10.2

Вартість одиниці товарної продукції гірничого підприємства за розрахунковою вартістю, яку обчислюють за формулою, визначеною у п. 252.16 ПКУ (рядок 10.2.1 + рядок 10.2.2 + рядок 10.2.3 + рядок 10.2.4 + рядок 10.2.5 + рядок 10.2.6) х (1 + рядок 7.4) / рядок 9)

Рядок 10.2.1

Матеріальні витрати, які визначають відповідно до пп. 252.11.1 ПКУ

Рядок 10.2.2

Витрати з оплати праці, які визначають відповідно до пп. 252.11.2 ПКУ

Рядок 10.2.3

Витрати з ремонту основних засобів, які визначають відповідно до пп. 252.11.3 ПКУ

Рядок 10.2.4

Інші витрати, які визначають відповідно до пп. 252.11.4 ПКУ

Рядок 10.2.5

Нарахована амортизація (рядок 10.2.5.1 + рядок 10.2.5.2 + ...). При цьому кількість рядків групи 10.2.5 визначає платник згідно з пп. 252.12.1 ПКУ залежно від кількості пов’язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) груп основних засобів й інших необоротних активів

Рядок 10.2.6

Нарахована амортизація витрат, пов’язаних із господарською діяльністю з видобування корисних копалин, визначена відповідно до пп. 252.12.2 ПКУ

Рядок 11

Коригуючий коефіцієнт, визначений у п. 252.22 ПКУ

Рядок 12

Визначена в п. 252.20 ПКУ ставка рентної плати для виду корисної копалини, зазначеного платником у рядку 8.2.

У категорії 122.03 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua) фахівці ДПСУ уточнили, що ставку потрібно зазначати десятковим дробом

Рядок 13

Податкове зобов’язання за податковий (звітний) період

 

Завважимо

  1. У разі видобування підземних вод рядки 5.1 – 5.4 розрахунку заповнюють на підставі дозволу на спеціальне водокористування або на підставі спеціального дозволу на користування надрами у випадку його отримання.
  2. У разі видобування підземних вод й отримання платником дозволу на спеціальне водокористування та дозволу на видобування корисних копалин інформацію зазначають щодо дозволу на видобування корисних копалин.

Наступні рядки 14–17 розрахунку заповнюють у разі виправлення помилок. Водночас у них зазначають:

  • у рядку 14 — сума податкового зобов’язання, зазначена в рядку 13 додатка 1 раніше поданої декларації, що узгоджується у зв’язку із самостійним виявленням помилки;
  • у рядку 14.1 — податкове зобов’язання, що збільшується (р. 13 – р. 14);
  • у рядку 14.2 — податкове зобов’язання, що зменшується (р. 14 – р. 13);
  • у рядку 15 — розмір штрафної санкції (десятковим дробом), що застосовують у разі заниження в раніше поданій декларації суми податкових зобов’язань, яку самостійно узгоджує платник, визначеної відповідно до пп. «а» або «б» абз. 4 п. 50.1 ПКУ (3% від суми недоплати — у разі подання уточнюючої декларації, 5% від суми недоплати — у разі уточнення минулих податкових (звітних) періодів у складі звітної або звітної нової декларації);
  • у рядку 16 — суму штрафу (р. 14.1 х р. 15);
  • у рядку 17 — суму пені, яку нараховує платник самостійно відповідно до ст. 129 ПКУ.

У разі незаповнення рядка через відсутність значення його прокреслюють (за умови подання в паперовому вигляді) або не заповнюють (за умови подання засобами електронного зв’язку).

Коли можна припинити подавати звітність із ренти

Контролери висувають дві умови, виконання яких дозволить позбутися подання звітності з ренти за видобування корисних копалин (див. категорію розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)).

По-перше, має закінчитися строк дії спецдозволу на користування надрами або дозволу на спеціальне використання води.

По-друге, суб’єкт господарювання повинен припинити діяльність із видобування корисних копалин.

Тоді останнім податковим (звітним) періодом, за який подають податкову декларацію з рентної плати (у частині рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин), є звітний період, у якому сплив строк дії відповідного дозволу.

Якщо ж дозвіл є, а протягом звітного кварталу ви не видобували корисних копалин, податківці наполягають на поданні звітності (див. роз’яснення з категорії 122.04 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)). Мовляв, наявність спеціального дозволу або дозволу на спеціальне водокористування визначає обов’язок подавати податкові декларації з рентної плати разом із додатком 1, у т.ч. у разі відсутності об’єкта оподаткування в деяких звітних (податкових) періодах. Це твердження доволі суперечливе з огляду на п. 49.2 ПКУ. Нагадаємо: він зобов’язує подавати звітність за період, у якому виникають об’єкти оподаткування, або в разі наявності показників, що підлягають декларуванню. Утім, аби уникнути полеміки з контролерами, доведеться відзвітувати.

Редакція газети

«Інтерактивна бухгалтерія»

 

 

 

______________________________________________________________

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

ПКУ — Податковий кодекс України.

ЗКУ — Земельний кодекс України.

ВКУ — Водний кодекс України.