Чи впливає від’ємне значення об’єкта оподаткування минулого року на показники поточної фінзвітності? Як відобразити його в бухобліку? Чи формувати відстрочений податковий актив? Відповіді на ці питання — далі

Особливості обліку податкового збитку

Особливості бухгалтерського обліку податку на прибуток прописані в П(С)БО 17 «Податок на прибуток» та МСБО 12 «Податки на прибуток».

Для визначення суми поточного податку на прибуток бухгалтеру передусім слід визначитися із сумами відстроченого податкового активу (далі — ВПА) та відстроченого податкового зобов’язання (далі — ВПЗ).

Для розрахунку ВПА чи ВПЗ варто проаналізувати природу податкового збитку. Так, якщо в бухобліку прибуток, а в податково-прибутковому обліку — збиток, то така ситуація може буде спричинена застосуванням коригувальних різниць із ПКУ, інакше кажучи — тимчасових податкових різниць  (п. 3 П(С)БО 17).

  Різниця між оцінкою активу чи зобов’язання за даними фінзвітності та податковою базою цього активу чи зобов’язання відповідно (п. 3 П(С)БО 17).

Водночас залежно від впливу такої різниці на майбутні періоди (включатиметься до податкового прибутку (збитку) чи призведе до їх зменшення) її класифікують як тимчасову різницю, що підлягає оподаткуванню, або ж як тимчасову різницю, що підлягає вирахуванню, відповідно. Такі податкові різниці призводять до визнання ВПЗ чи ВПА відповідно (п.п. 3, 7–8 П(С)БО 17). Їх вираховують шляхом множення ставки податку на прибуток на суму тимчасової різниці.

Зауважте: нарахування податку на прибуток, ВПА та ВПЗ не відображають на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», про що, до речі, наголошував і Мінфін України в листі від 10.06.2005 р. № 31-04200-20-16/11780. Для цього Інструкцією № 291  передбачено відповідні рахунки: 98 «Податок на прибуток», 17 «Відстрочені податкові активи» та 54 «Відстрочені податкові зобов’язання».

  Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291.