Газета № 237 / 2018

Продаж цінних паперів може бути як прибутковим, так і збитковим. Наразі нас цікавить, які особливості обліку збитків від здійснення операцій із цінними паперами? Як від’ємний результат, отриманий від продажу чи іншого відчуження цінних паперів, уплине на фінансовий результат до оподаткування?

Відповідно до ст.ст. 6–151 Закону про цінні папери, у цивільному обороті в Україні можуть бути, зокрема, такі види цінних паперів, як акції, облігації, інвестиційні сертифікати, ощадні (депозитні) сертифікати, векселі.

Нагадаємо

Цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має право на цінний папір, та передбачає виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можливість передання прав на цінний папір і прав за цінним папером іншим особам.

(ст. 194 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ),
ч. 1 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»
від 23.02.2006 р. № 3480-IV (далі — Закон про цінні папери))

Бухгалтерський облік

У бухгалтерському обліку цінні папери визнають фінансовими інвестиціями або фінансовими активами, призначеними для перепродажу.

Згідно з п. 4 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти»:

  • фінансові інвестиції — це активи, які утримуються підприємством із метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу чи інших вигід для інвестора;
  • фінансовий актив , призначений для перепродажу, — фінансовий актив, придбаний із метою подальшого продажу для отримання прибутку від короткострокових змін його ціни та/або винагороди посередника.

  Фінансовий актив — це:

а) грошові кошти та їх еквіваленти;

б) контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства;

в) контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах;

г) інструмент власного капіталу іншого підприємства.

(п. 4 П(С)БО 13)

Своєю чергою, для обліку цінних паперів використовують такі бухгалтерські рахунки:

  • рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» — призначений для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних і місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном, тощо;
  • рахунок 35 «Поточні фінансові інвестиції» — призначений для обліку наявності й руху поточних фінансових інвестицій та еквівалентів грошових коштів, у т.ч. депозитних сертифікатів;
  • субрахунок 182 «Довгострокові векселі одержані» — призначений для обліку векселів, одержаних на забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості;
  • рахунок 34 «Короткострокові векселі одержані» — призначений для обліку заборгованості покупців, замовників й інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка забезпечена векселями. Зауважимо, що в деяких випадках векселі можуть також відображатися на рахунках 14 і 35 (наприклад, коли вексель отримується для перепродажу);
  • рахунок 51 «Довгострокові векселі видані» — призначений для обліку розрахунків із постачальниками, підрядниками й іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги та за іншими операціями, заборгованість за якими забезпечена виданими векселями та не є поточним зобов’язанням;
  • рахунок 62 «Короткострокові векселі видані» — призначений для обліку розрахунків за заборгованістю постачальникам, підрядникам й іншим кредиторам за одержані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи й за іншими операціями, на яку підприємством видані векселі;
  • рахунок 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями» — призначений для обліку розрахунків з іншими особами за випущеними та сплаченими власними облігаціями строком погашення понад 12 місяців із дати балансу.

До слова: бухоблік цінних паперів ми розглядали в таких матеріалах:

Фінансовий результат від здійснення операцій із цінними паперами формують:

  • проценти, нараховані на вартість цінного паперу, які включаються до складу доходів власника цінного паперу (інвестора) та до витрат особи, яка випустила такий цінний папір. Нарахування доходів і витрат слід відображати на субрахунках 732 «Проценти отримані» і 952 «Інші фінансові витрати» (п. 20 П(С)БО 15 «Дохід», п. 8 П(С)БО 16 «Витрати»);
  • доходи та витрати від продажу (іншого відчуження) цінних паперів. Дохід від продажу (іншого відчуження) цінних паперів підприємства, які не є професійними торговцями цінними паперами, відображають на субрахунку 741 «Дохід від реалізації фінансових інвестицій», витрати — на субрахунку 971 «Собівартість реалізованих фінансових інвестицій»;
  • доходи та витрати, що виникають під час розрахунків векселями, що є вищими/нижчими за їх балансову вартість, включаються до інших операційних доходів і витрат — на субрахунки 719 «Інші доходи від операційної діяльності» і 949 «Інші витрати від операційної діяльності».

Надалі такі доходи й витрати спишуть на загальний фінансовий результат (на рахунок 79 «Фінансові результати»). Таким чином, результат від здійснення операцій із цінними паперами візьме участь у формуванні загального фінансового результату підприємства.