Про те, що інвентаризацію активів і зобов’язань необхідно проводити перед складанням річної фінзвітності, знають, мабуть, усі бухгалтери. Утім, це не єдиний випадок, коли така облікова процедура є обов’язковою.
Наразі розповімо, у яких іще випадках без інвентаризації не обійтися. А також з’ясуймо строки й обсяги її проведення
Коли говоримо про обов’язкову інвентаризацію, то передусім на думку спадає проведення суцільної інвентаризації перед складання річної фінзвітності.
Пригадаймо: суцільна інвентаризація охоплює всі види активів і зобов’язань підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у т.ч. предмети, що передані в прокат, оренду чи перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі чи резерві незалежно від технічного стану. До того ж такій інвентаризації підлягають активи й зобов’язання, які обліковують на позабалансових рахунках, зокрема, цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні чи на зберіганні (об’єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на/у відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи й зобов’язання (непередбачені активи та зобов’язання) підприємства (застави, гарантії, зобов’язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи (п. 6 р. І Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879 (далі — Положення № 879)).
Обов’язковою річну інвентаризацію називають абз. 2 п. 7 р. І Положення № 879 та п. 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419 (далі — Постанова № 419). Про строки й обсяги її проведення читайте у статті «Щорічна інвентаризація активів і зобов’язань: від документування до відображення результатів в обліку».
Водночас вітчизняне законодавство вимагає проводити інвентаризацію і в інших випадках. Розгляньмо найпоширеніші з них.
Зміна матеріально відповідальної особи
Сигналом для проведення інвентаризації є зміна матеріально відповідальних осіб. До таких належать працівники:
- що обіймають посади, які прописані в Переліку посад і робіт, які заміщуються чи виконуються робітниками, із якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, що були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, затвердженому постановою Держкомпраці СРСР, Секретаріату ВЦРПС від 28.12.1977 р. № 447/24,
та
- з якими укладено договір про повну матеріальну відповідальність.
Своєю чергою, без інвентаризації не обійтися в разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) понад половини його членів або на вимогу хоча б одного члена колективу (бригади) у разі колективної (бригадної) матеріальної відповідальності.
Проводять такі інвентаризації на день приймання-передання справ в обсязі активів, які перебувають на відповідальному зберіганні (п. 12 Постанови № 419; абз. 4 п. 7 р. І Положення № 879).
Крадіжка, зловживання чи псування цінностей