У травні 2018 року вхідний ПДВ було включено до податкового кредиту за помилковою податковою накладною, а в наступному місяці (червень 2018 року) ураховано розрахунок коригування до такої податкової накладної. Водночас у цих деклараціях задекларовано від’ємний ПДВ і бюджетне відшкодування від’ємного ПДВ, що виник до травня 2018 року.
Чи буде штраф? Чи можемо ми лишити все як є, тільки в додатку 2 до декларації з ПДВ за червень відобразити від’ємне значення за травень 2018 року без урахування помилкової податкової накладної, а за червень — без зменшуючого розрахунку коригування? Відповідно, чи можна заявити бюджетне відшкодування?
Що буде з бюджетним відшкодуванням у разі повернення товару або коштів? Чи повинні ми зменшувати значення від’ємного ПДВ у додатку 2 того періоду, коли була виписана податкова накладна? А якщо ми придбали товар, оплатили за нього, суму ПДВ нам відшкодували та на момент повернення товару й коштів цього від’ємного залишку вже не буде?
ВІДПОВІДЬ: Коригування податкового кредиту, пов’язані з виправленням помилок, відображаються у ПДВшному обліку покупця інакше, аніж коригування в разі повернення товарів/авансів. При цьому як ті, так і інші не завжди впливають на суму задекларованого бюджетного відшкодування. Розгляньмо кожен вид коригувань окремо.
Коригування податкового кредиту в разі виправлення помилок
У декларації з ПДВ не місце помилковим податковим накладним. Адже до ПДВ-звітності вносять дані податкового обліку платника. Водночас показники декларації мають відповідати даним бухгалтерського обліку платника (п.п. 1 та 6 р. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21, далі — Порядок № 21).
Відповідно, і сторнуючі розрахунки коригування до помилкових податкових накладних складають і реєструють у ЄРПН з однією метою — збалансувати показник реєстраційного ліміту (суму ПДВ, на яку платник вправі зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування). Вони також не повинні «засвітитися» в декларації з ПДВ.
Контролери теж на цьому наголошують:
«Отже, у податковій декларації з ПДВ зазначаються дані, вказані у складеній на підставі первинних документів податковій накладній.
Враховуючи викладене, обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані у податковій накладній, складеній за операцією, яка фактично не здійснювалася (тобто визнана такою, що зайво складена), і розрахунку коригування до такої податкової накладної, не підлягають відображенню у податковій звітності з ПДВ» (див., наприклад, ІПК ДФСУ від 27.06.2018 р. № 2875/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, ІПК ДФСУ від 21.12.2017 р. № 3084/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Отже, у декларації з ПДВ за травень 2018 року маємо завищення податкового кредиту (ураховано вхідний ПДВ із помилкової податкової накладної). Якщо в травні платник не декларував суму ПДВ до сплати (рядок 18) і було задекларовано від’ємний ПДВ (рядок 21) на суму більшу, ніж сума помилки, то недоплати податку в бюджет не буде. Адже, як зазначено у запитанні, платник ПДВ до бюджетного відшкодування в декларації за травень включив суми від’ємного ПДВ, що виникли в попередніх звітних періодах. Оскільки немає недоплати податку в бюджет, то відсутня й база для нарахування самоштрафу, який визначають як 3% суми недоплати (пп. «а» п. 50.1 ПКУ).