(коментар до листа Держпраці від 14.03.2018 p. № 1953/3/4.1-ДП-18)

Суть питання. Як відомо, підприємства мають право вільного вибору форм організації бухобліку, серед яких, зокрема, уведення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером (ч. 4 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, даліЗакон про бухоблік).

Своєю чергою, з огляду на ч. 3 ст. 64 ГКУ, підприємства вільні у виборі того, якою буде організаційна структура підприємства, у т.ч. назва структурного підрозділу, відповідального за ведення бухобліку, його чисельність і посади, що до нього входитимуть.

Однак аналогічне не можна сказати про бюджетні установи, зокрема, органи держвлади та місцевого самоврядування.

Адже завдання та функціональні обов’язки бухгалтерських служб, повноваження керівника бухгалтерської служби в бюджетних установах визначає Уряд (ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік, ч. 3 ст. 56 БКУ). Із цією метою постановою КМУ від 26.01.2011 р. № 59 затверджено Типове положення про бухгалтерську службу бюджетної установи (далі Типове положення). Зокрема в останньому вказуються не лише завдання та права бухгалтерської служби бюджетної установи, а й те, що це має бути самостійний структурний підрозділ бюджетної установи, який підпорядковується безпосередньо керівникові бюджетної установи чи його заступникові. До того ж під час створення структурних підрозділів органи держвлади повинні керуватися постановою КМУ від 12.03.2005 р. № 179 (даліПостанова № 179), яка визначає види структурних підрозділів, мінімальну чисельність штатних одиниць у них і хто їх очолюватиме.

Зважаючи на те що викладене вище стосується трудових відносин, виникає запитання: чи можуть інспектори праці під час дослідження штатів бухгалтерських служб, положень про бухгалтерські служби, посадових інструкцій бухгалтерів перевіряти дотримання бюджетними установами вимог Типового положення або ж Постанови № 179?