Підприємства частенько забезпечують харчування працівників: платне, безоплатне, зі знижкою, у вигляді шведського столу. У зв’язку із цим виникають питання щодо оподаткування витрат на харчування працівників і нарахування ЄСВ на вартість наданого харчування. Варіанти є різні, тож розгляньмо, які податкові наслідки може мати для підприємства безкоштовне чи пільгове харчування працівників
Насамперед дуже важливо, у який саме спосіб забезпечується харчування, як воно організоване й документально оформлене та чи вбачається персоніфікований характер під час надання харчування.
Не включається до загального оподатковуваного доходу вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока чи рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-ХІІ (пп. 165.1.9 ПКУ). Тому таке спецхарчування в нашій статті ми не розглядатимемо.
Підприємство може організувати харчування працівників у такі способи:
- у власній їдальні чи буфеті;
- замовляти обіди в офіс, укладаючи договори із закладами ресторанного господарства;
- оплачувати харчування працівників у закладах ресторанного господарства згідно з укладеними договорами;
- установлювати знижки на готові страви, що продаються в їдальні чи буфеті в конкретній сумі;
- надавати працівникам грошові кошти як компенсацію чи дотацію на харчування.
Підприємство може встановити фіксовану вартість обіду в закладі ресторанного господарства, їдальні чи буфеті. Для обліку кількості відпущених обідів (страв) і кількості працівників, які харчуються, можна використовувати відомості, картки й талони.
Порядок організації та обліку безкоштовного харчування жодним нормативно-правовим актом не регламентовано, тому його доречно визначити в колдоговорі чи в локальному акті роботодавця.
Наразі пропонуємо ознайомитися з найпоширенішими варіантами харчування за рахунок роботодавця.
Харчування за принципом шведського столу
Нині популярною є організація харчування за системою «шведський стіл» чи у вигляді буфетного самообслуговування, коли не контролюється кількість спожитих працівником страв, а отже, неможливо визначити для кожного працівника вартість спожитої ним їжі.
Привабливість такого варіанта полягає в тому, що фактично немає можливості визначити отриманий кожним працівником дохід у вигляді вартості наданого харчування.
ПДФО та військовий збір (ВЗ). Донедавна податківці погоджувалися з тим, що в разі харчування за системою «шведський стіл» оподатковуваний дохід не виникає, оскільки власне дохід неможливо персоніфікувати (див. листи ДФСУ від 22.03.2017 р. № 5683/6/99-99-13-02-03-15, від 23.11.2016 р. № 25307/6/99-99-13-02-03-15). Але останнім часом вони докорінно змінили свою думку, й одне за одним надають роз’яснення, у яких роблять аж ніяк не двозначний висновок: безоплатне харчування за принципом шведського столу є додатковим благом й обкладається ПДФО, військовим збором і до того ж є базою для нарахування єдиного внеску (див. ІПК ДФСУ від 19.10.2017 р. № 2300/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, від 05.09.2018 р. № 3853/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, від 06.09.2018 р. № 3881/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, від 15.11.2018 р. № 4828/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).
Податковий орган стверджує, що неможливість персоніфікувати дохід не може слугувати підставою для звільнення працівника від сплати податків і зборів. У цьому є якась логіка, оскільки певний дохід працівники все ж отримують. Однак ДФС не пояснює, як у такому випадку визначити суму цього оподатковуваного доходу. А тим часом це якраз і є ключовим моментом у питанні сплати чи несплати податку. Адже обкладення будь-яким податком (і ПДФО не є винятком) вимагає наявності базових елементів — платник, об’єкт, база, ставка оподаткування. У ситуації зі шведським столом фактично відомий лише такий елемент, як ставка податку. Оскільки неможливо визначити, хто з працівників, скільки та яку їжу спожив, фактично в кожній конкретній ситуації неможливо визначити об’єкт і базу оподаткування та ув’язати його з конкретним платником податку.
Такої самої думки дотримуються й суди — див. постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 р. № 820/764/18, а також рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 р. № 520/8584/18.