На відміну від орендаря, з набранням чинності МСФЗ 16 «Оренда» правила бухгалтерського обліку для орендодавця кардинально не зміняться: залишається оренда фінансова з вибуттям активів із балансу й операційна — без вибуття

Класифікація оренди

У попередній статті «МСФЗ 16 «Оренда»: на які зміни очікувати з 01.01.2019 (частина 1)» ми з’ясували, як МСФЗ 16 «Оренда» торкнувся орендаря. Зараз розгляньмо вимоги стандарту стосовно орендодавця. Головною вимогою для орендодавця лишається те, що він повинен класифікувати кожен зі своїх договорів оренди як операційну або фінансову оренду.

Оренда класифікується як фінансова, якщо вона передбачає передання майже всіх ризиків і вигід, пов’язаних із володінням базовим активом, а операційною є оренда, яка не передбачає передання майже всіх ризиків і вигід, пов’язаних із володінням базовим активом.

Класифікація оренди як фінансової або операційної переважно залежить від змісту операції, ніж від форми договору. Класифікація здійснюється на дату початку орендних відносин і повторно аналізується винятково в разі модифікації договору оренди.

Фінансова оренда

На дату початку оренди орендодавець повинен визнавати у своєму звіті про фінансовий стан активи, що перебувають у фінансовій оренді, та подавати їх як дебіторську заборгованість у сумі, яка дорівнює чистій інвестиції в оренду.

Оцінка активів починається з первісної оцінки. Орендодавець повинен застосовувати процентну ставку, закладену в договорі оренди, для оцінки чистої інвестиції в оренду.

У разі суборенди, якщо процентну ставку, закладену в такому договорі, неможливо легко визначити, проміжний орендодавець може застосовувати ставку дисконтування, що застосовується для головного договору оренди, відкориговану з урахуванням первісних прямих витрат, пов’язаних із суборендою, для оцінки чистої інвестиції у суборенду. Первісні прямі витрати, відмінні від тих, що несуть орендодавці, які є виробниками або дилерами, включаються до первісної оцінки чистої інвестиції в оренду та зменшують суму доходу, що визнається протягом строку оренди. Процентну ставку, закладену в договорі оренди, визначають таким чином, аби первісні прямі витрати автоматично включалися до чистої інвестиції в оренду.