З правовою природою транспортно-експедиторських послуг ми ознайомилися в матеріалі «Договір транспортного експедирування: умови й особливості».
Про документальне оформлення залежно від того, за якою схемою працює експедитор — прямою чи посередницькою, ми розповідали в матеріалі «Документальне оформлення транспортно-експедиторських послуг».
Наразі розгляньмо облік в експедитора під час надання послуг у межах України (тобто без залучення нерезидентів чи то як замовників, чи то як осіб, у яких експедитор купує послуги перевезення, супутні транспортним, орендні тощо). Адже при роботі з нерезидентами є особливості — інвалютні, з податку на репатріацію, різниць із податку на прибуток та й із ПДВ також. Вони заслуговують на окремий розгляд

Посередницька схема

Експедитор виступає в ролі посередника та від свого імені (посередництво за схемою комісії, див. ст. 1011 ЦКУ) чи від імені замовника (посередництво за схемою доручення, див. ст. 1000 ЦКУ) організовує перевезення, надання інших супутніх послуг.

Тобто для перевезення чи для інших послуг залучають третіх осіб, і такі суми компенсують як витрати. У цьому випадку окремо виділяють суму винагороди експедитору й окремо — суми компенсації його витрат на залучення третіх осіб (так звані «транзитні» суми).

До плати експедитора не належать витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються під час виконання договору транспортного експедирування (ст.ст. 10, 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 р. № 1955-IV, даліЗакон № 1955).

Тобто за такої схеми окремо виділяють:

  • винагороду експедитора — це його плата за надані послуги з організації перевезення;
  • компенсацію витрат на організацію перевезення (зокрема й відшкодування витрат на послуги третіх осіб) — це транзитні суми, до винагороди експедитора вони не належать.