(коментар до Узагальнюючої податкової консультації, затвердженої наказом Мінфіну від 03.08.2018 р. № 673, далі — Узагальнююча консультація № 673)

Узагальнююча консультація № 673 поставила масну крапку в суперечках платників ПДВ — експортерів із податківцями щодо обкладення ПДВ від’ємної різниці між ціною придбання (звичайною ціною) товару та ціною реалізації такого товару на експорт.

Висновок документа:

«…у разі здійснення операції з експорту товару за ціною нижче ціни придбання (звичайної ціни) такого товару, нульова ставка ПДВ застосовується до такої операції в цілому, за умови підтвердження факту вивезення товарів у відповідному митному режимі належно оформленою митною декларацією».

Історія питання

У 2015–2016 роках податківці в роз’ясненнях несподівано зазначили про обкладання 20%-вим ПДВ різниці між мінімальною базою обкладення та ціною його реалізації на експорт (див., наприклад, лист ДФСУ від 26.01.2016 р. № 1389/6/99-99-19-03-02-15). Обґрунтовували такий підхід контролери доволі оригінально. Вони розділили експортну операцію на дві складові:

  • вивезення товарів за межі митної території України за договірною (фактичною) ціною, що обкладається нульовим ПДВ;
  • вивезення товарів нижче ціни придбання, у якому під 20%-вий ПДВ підвели суму перевищення ціни придбання (собівартості, звичайної ціни) над фактичною ціною постачання.

Але такий підхід не відповідав нормам ПКУ:

  • по-перше, кодекс не розглядає суму перевищення мінімальної бази над фактичною ціною постачання як окремий об’єкт обкладення ПДВ;
  • по-друге, за приписами пп. «а» пп. 195.1.1 ПКУ експорт товарів обкладається ПДВ за ставкою 0% незалежно від ціни їх постачання.