Які причини та підстави для включення підприємства до плану перевірок податківців на поточний рік

У багатьох підприємств і бізнесменів виникає запитання: яким чином органи ДФСУ формують річний план перевірок платників податків і чи можна якимось чином уникнути цього? Та ось відповідь на нього доволі банальна: вивчайте критерії, за якими підприємства включають до плану-графіка, та намагайтеся не допускати їх наявності на вашому підприємстві. Своєю чергою, періодично переглядайте план-графік — адже іноді можуть спрацювати критерії, не залежні від вас

Наш екскурс розпочнімо з повідомлень.

Перше — хоча органи ДФСУ й декларують, що, керуючись вимогами Податкового кодексу України (далі — ПКУ), перейшли до складання річного графіка перевірок, розслаблятися не варто. Графік таки річний, але протягом року до нього можуть уноситися зміни. Нерідко. Тож варто іноді зазирати туди й пересвідчуватися, що вашої компанії там усе ще немає.

Друге — план-графік на 2018 рік уже сформований, однак зроблено це було за дещо старими правилами. У березні 2018 року Мінфін виклав у новій редакції Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затверджений наказом Мінфіну від 02.06.2015 р. № 524  (далі — Порядок № 524). Це не означає автоматично, що план обов’язково переглядатимуть, але певний вплив, без сумнівів, буде. Сам план-графік є публічною інформацією, і його можна знайти за посиланням.

До плану перевірок на 2018 рік включено біля 5,5 тис. платників податків, а це, своєю чергою, означає, що відвідають цьогоріч далеко не всіх платників, але точно найбільших і ризикових.

За повідомленням ДФСУ, до графіка на 2018 рік передусім потрапили:

• платники, у яких рівень сплати податку на прибуток і ПДВ нижчий за рівень сплати по відповідній галузі;
• ті, хто декларував від’ємне значення об’єкта обкладення податком на прибуток;
• ті, хто мав відносини з контрагентами, що перебувають у розшуку, ліквідовані чи збанкрутували;
• ті, хто має розбіжності між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом;
• ті, хто проводив операції з придбання товарів (послуг) у сумнівних постачальників;
• ті, хто здійснював зовнішньоекономічні операції через нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах.

Власне статистика останніх років свідчить, що органи ДФСУ намагаються проводити якомога більше планових перевірок. Однак ефективність цього збільшення підпадає під сумнів.

Наприклад: за офіційними даними тієї ж ДФСУ, протягом 2017 року підрозділами аудиту ДФС порушникам законодавства було донараховано грошових зобов’язань на суму 26,6 млрд грн, узгодили лише 16,4 млрд грн, а надійшло взагалі тільки 5,1 млрд грн, тобто ефективність цієї роботи низька — 19,2% .

Наразі мовитиметься лише про підприємства, однак у Порядку № 524 містяться окремі критерії для фізосіб-підприємців, представництв нерезидентів, банків, суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності тощо. Загальні правила стосуються всіх, а от щодо специфіки для різних груп див. текст цього документа.

Про загальні правила формування плану-графіка

1. План-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, котрий передує року, у якому здійснюватимуться такі документальні планові перевірки. За потреби цей річний план-графік коригується.