(відповіді на запитання з семінару, що відбувся 11.07.2018)

Організація військового обліку

Чи потрібно вести військовий облік фізособам-підприємцям?

ВІДПОВІДЬ: Ведення військового обліку фізособою-підприємцем законодавством не передбачено. Міноборони ж наполягає, що громадяни-підприємці та інші самозайняті особи зобов’язані вести військовий облік на загальних підставах (див. лист Генштабу ЗСУ від 27.09.2017 р. № 321/5989, лист Міноборони від 13.11.2017 р. № 321/7065). Як аргумент міністерство наводить норму ч. 5 ст. 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ (далі — Закон № 2232), у якій зазначено: персональний облік призовників і військовозобов'язаних ведуть щодо призовників і військовозобов'язаних за місцем їхньої роботи або навчання та покладають на керівників підприємств, установ, організацій і навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форм власності.

Отже, позиція Міноборони категорична: підприємці повинні вести військовий облік, хоча в Законі № 2232 про них навіть не згадують.

Чи повинне підприємство вести персонально-первинний облік та в яких формах вести персональний облік призовників і військовозобов'язаних?

ВІДПОВІДЬ: Підприємства не ведуть персонально-первинного обліку. Цим займаються органи місцевого самоврядування за місцем проживання призовників і військовозобов'язаних у сільській місцевості, а також у містах і селищах, де немає військових комісаріатів (ч. 4 ст. 34 Закону № 2232).

Згідно з п. 38 Порядку № 921 персональний облік призовників і військовозобов'язаних ведуть:

  • на підприємствах, в установах, організаціях — у розд. ІІ «Відомості про військовий облік» типової форми первинного обліку № П-2 «Особова картка працівника», затвердженої спільним наказом Держкомстату та Міноборони від 25.12.2009 р. № 495/656;
  • у центральних і місцевих органах виконавчої влади, інших держорганах (щодо державних службовців) — у п. 14 Особової картки державного службовця, затвердженої наказом Нацдержслужби від 05.08.2016 р. № 156.

Які особливості військового обліку передбачено для педагогічних працівників?

ВІДПОВІДЬ: Для педагогічних працівників діють загальні правила обліку призовників і військовозобов’язаних, які передбачено Законом № 2232 і Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановою КМУ від 07.12.2016 р. № 921.

Але треба враховувати, що призову на військову службу під час мобілізації та на особливий період не підлягають, зокрема:

  • студенти, аспіранти та докторанти, які навчаються на денній формі навчання;
  • наукові й науково-педагогічні працівники ВНЗ, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники загальноосвітніх навчальних закладів, якщо вони працюють у ВНЗ, наукових установах та організаціях, загальноосвітніх навчальних закладах за основним місцем роботи не менш ніж на 0,75 ставки.

Таку норму містить ч. 2 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII (далі — Закон № 3543).

Від проходження зборів також звільнено (крім резервістів) науково-педагогічних (педагогічних) працівників вищих, професійно-технічних і середніх навчальних закладів на період, коли в цих закладах проводять заняття (п. 5 ч. 1 ст. 30 Закону № 2232).

Чи залежить назва посади особи, відповідальної за ведення військового обліку, від кількості призовників і військовозобов'язаних?

 ВІДПОВІДЬ: Згідно з пп. 3 п. 10 Порядку № 921 на підприємствах, в установах та організаціях кількість відповідальних за ведення військового обліку залежить від наявності на військовому обліку призовників і військовозобов'язаних:

  • від 500 до 2000 — одна відповідальна особа;
  • від 2000 до 4000 — дві особи;
  • від 4000 до 7000 — три особи, а на кожні наступні 3000 призовників і військовозобов'язаних — по одній особі додатково.

Якщо на військовому обліку на підприємстві перебуває понад 500 призовників і військовозобов'язаних, для ведення військового обліку вводять окрему посаду інспектора з обліку та бронювання військовозобов'язаних (код КП — 3439).

Якщо ж кількість призовників і військовозобов'язаних менша ніж 500 осіб, обов'язки щодо ведення військового обліку покладають на посадову особу кадрового підрозділу або служби управління персоналом, якій призначають доплату в розмірі до 50 % посадового окладу, крім держслужбовців (п. 11 Порядку № 921). Зазначену доплату встановлюють працівнику, на якого покладено обов’язки з кадрової роботи. Це, найчастіше, посада інспектора з кадрів (код КП — 3423), але доплату встановлюють якщо його посадовою інструкцією не передбачено ведення військового обліку.

Чи можна встановити доплату за ведення військового обліку працівникові кадрової служби, якщо посадовою інструкцією передбачено його ведення?

ВІДПОВІДЬ: Доплату за ведення військового обліку встановлюють, якщо на посадову особу кадрового підрозділу або служби управління персоналом покладають додаткові обов'язки з ведення такого обліку (якщо це не передбачено його посадовою інструкцією).

Якщо ж у посадовій інструкції, скажімо, інспектора з кадрів, визначено завдання й обов’язки з ведення військового обліку, доплату, передбачену п. 11 Порядку № 921, не виплачують (лист Мінсоцполітики від 09.02.2018 р. № 227/0/101-18/281).

Яким чином повідомляти військкомат про призначення відповідальної за ведення військового обліку особи?

ВІДПОВІДЬ: Держоргани, підприємства, установи та організації в семиденний строк зобов’язані інформувати відповідні районні (міські) військкомати про призначення, переміщення та звільнення осіб, відповідальних за ведення військового обліку (п. 14 Порядку № 921).

Окремої форми для інформування військкоматів про призначення, переміщення та звільнення осіб, відповідальних за ведення військового обліку, не встановлено.

Отже, підприємство може інформувати військкомат про призначення, переміщення (звільнення) відповідальної за ведення військового обліку особи в довільній письмовій формі, у т. ч. у вигляді довідки або витягу з наказу (див. лист Генштабу ЗСУ від 27.09.2017 р. № 321/5989).

Гарантії призваним на військову службу

Які документи підтверджують право працівника на увільнення від роботи зі збереженням середнього заробітку згідно з ч. 3 ст. 119 КЗпП?

ВІДПОВІДЬ: У разі призову на строкову військову службу працівник надає роботодавцю отриману з військкомату повістку, яка є підтвердним документом для увільнення працівника від роботи зі збереженням середнього заробітку. Форму повістки для призову на строкову військову службу наведено в додатку до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою КМУ від 21.03.2002 р. № 352.

Підтвердними документами (для роботодавця) про проходження військової служби працівником (у т. ч. за призовом осіб офіцерського складу), можуть бути:

  • довідка, яку надає військкомат або військова частина на запит роботодавця;
  • витяг із наказу військкомату;
  • витяг із наказу військової частини про проходження громадянами військової служби (лист Мінсоцполітики від 27.09.2017 р. № 2447/0/101-17).

Також можна в якості підтвердження надавати копії записів у військовому квитку, копію укладеного контракту.

Чи можна звільнити працівника, призваного на строкову військову службу, військову службу осіб за призовом осіб офіцерського складу в разі закінчення строкового трудового договору?

ВІДПОВІДЬ: Держпраці та суди дотримуються позиції, згідно з якою працівника, призваного (прийнятого) на військову службу в період дії особливого періоду не можна звільняти на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП.  

Якщо роботодавець звільнив працівника, який перебуває на військовій службі, у зв’язку з закінченням дії строкового трудового договору, суд поновить його на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Чи зберігають місце роботи, посаду й середній заробіток за працівниками-сумісниками, призваними на військову службу, військову службу під час дії особливого періоду?

ВІДПОВІДЬ: Норми ст. 119 КЗпП діють на всіх працівників, призваних (прийнятих) на військову службу під час особливого періоду незалежно від того, який трудовий договір укладено з працівником до призову: строковий, безстроковий чи за сумісництвом.

Отже, за працівниками-сумісниками, призваними на військову службу, зберігають місце роботи, посаду й середній заробіток за основним місцем роботи та на роботі за сумісництвом.

Як зберігати середній заробіток за працівником-сумісником, призваним на військову службу під час дії особливого періоду, якщо в структурному підрозділі, де працювала така особа, було встановлено неповний робочий час?

ВІДПОВІДЬ: За працівником, призваним на військову службу, зберігають середній заробіток виходячи з умов оплати праці, які було встановлено на момент його призову на військову службу.

Нагадаємо: про зміну істотних умов праці (встановлення або скасування неповного робочого часу) працівника повинні повідомити не пізніше ніж за два місяці (ч. 3 ст. 32 КЗпП).

Оскільки роботодавець не має змоги повідомити працівника про такі зміни, то й змінювати умови його праці та графік роботи також не вправі.

Отже, за працівником продовжують зберігати середній заробіток виходячи з умов праці та графіка роботи, встановленого на момент його призову на військову службу.

Гарантії у разі вступу на військову службу за контрактом

За якими видами контрактів роботодавець зобов’язаний зберігати місце роботи, посаду та середній заробіток?

ВІДПОВІДЬ: Починаючи з 07.01.2017 ч. 3 ст. 119 КЗпП діє в новій редакції. У ній передбачено, що за працівниками, прийнятими на військову службу за контрактом, у т. ч. шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби під час дії особливого періоду, зберігають місце роботи, посаду та середній заробіток на підприємстві на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення.

Міноборони вважає, що з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених Законом № 3543, закінчення заходів мобілізації не припинило дію особливого періоду (див. лист Міноборони від 20.10.2016 р. № 316/1/906). Такої ж позиції дотримується й Держпраці.

Отже, за працівниками, прийнятими на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду, зберігають місце роботи, посаду та середній заробіток.

З якої дати зберігати середній заробіток за працівником, прийнятим на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду?

ВІДПОВІДЬ: Середній заробіток у такому випадку розраховують виходячи з виплат за два останні календарні місяці, що передують події, з якою пов’язано виплату. Алгоритм розрахунку наведено в п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі Порядок № 100).

Початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, вважають день зарахування до списків особового складу військової частини (ч. 1 ст. 24 Закону № 2232). Якщо ж працівник перебував у військкоматі, проходив медогляд, був у дорозі протягом кількох днів до початку військової служби, поважні причини його відсутності на роботі має підтвердити довідка з військкомату (закладу охорони здоров’я). За ці дні за ним також має бути збережено середній заробіток на підставі ч. 2 ст. 21 Закону № 2232.

Отже, подією для розрахунку середнього заробітку для його збереження за працівником в період дії особливого періоду є саме дата початку військової служби.

Як зберігати середній заробіток за працівником, прийнятим на військову службу за контрактом, якщо під час збереження (з 01.01.2018) було підвищено посадовий оклад за посадою працівника?

ВІДПОВІДЬ: У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колдоговорах, за період, протягом якого за працівником зберігають середній заробіток, визначену раніше середньоденну зарплату коригують на коефіцієнт підвищення посадового окладу (п. 10 Порядку № 100).

Коефіцієнт підвищення посадового окладу обраховують шляхом ділення підвищеного посадового окладу на той, що був до підвищення, після чого визначену раніше середню зарплату коригують на цей коефіцієнт.

Отже, з моменту підвищення посадового окладу працівника, прийнятого на військову службу за контрактом під час особливого періоду, для збереження середнього заробітку використовують показник скоригованої середньої зарплати.

Світлана ЛІСТРОВА,

бухгалтер-експерт