Додаток Д5 — один із найвідданіших супутників декларації з ПДВ. Та й за обсягами інформації він є лідером. Головна його місія — розшифрувати в розрізі контрагентів задекларовані операції з постачання та придбання товарів/послуг, які обкладають ПДВ за ставками 20% і 7%.
Про те, як його заповнити, ми й розповімо
Коли подають
Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (далі — додаток Д5) обов’язково заповнюють, коли у звітному періоді платник ПДВ проводив:
- постачання на митній території України, що обкладають ПДВ за ставками 20% і 7% (рядки 1.1 та 1.2);
- нарахування компенсуючих податкових зобов’язань за п. п. 198.5 та 199.1 ПКУ (рядки 4.1 та 4.2);
- придбання товарів/послуг і необоротних активів на митній території України з 20-відсотковим або 7- відсотковим ПДВ (рядки 10.1 та 10.2).
Порядок заповнення додатка Д5
Додаток Д5 можна оформити до звітної (тип 011) або звітної нової декларації з ПДВ (тип 012).
У разі якщо після граничного строку подання декларації з ПДВ у додатку знайдено помилку, то в його полі 013 «Уточнюючий» ставлять відмітку та в полі 03 указують звітний період, який уточнюють. Такий додаток Д5 подають разом з уточнюючим розрахунком. Докладніше про виправлення помилок у цьому додатку ми писали у статті «Виправлення помилок у додатку Д5 до ПДВ-декларації на прикладах».
Як відомо, усі вартісні показники у ПДВшній звітності проставляють у гривнях без копійок із відповідним округленням за загальновстановленими правилами (п. 4 р. ІІІ Порядку № 21). Але задля мінімальних відхилень обсягів постачання/придбання та сум ПДВ у розрізі контрагентів податківці наполягають, щоб у додатку Д5 вартісні показники заповнювали в гривнях із копійками (див. роз’яснення з категорії 101.24 розділу «Запитання — відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)). Своєю чергою, рядки «Усього» та «Усього за місяць» у таких додатках заповнюють у гривнях без копійок із відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
Додаток Д5 складається із двох розділів:
- розділ І «Податкові зобов’язання» (таблиці 1, 1.1, 1.2);
- розділ ІІ «Податковий кредит» (таблиця 2).
У таблиці 1 р. І додатка Д5 у розрізі контрагентів й умовних індивідуальних податкових номерів (далі — ІПН) розписують показники рядків 1.1 і 1.2 декларації з ПДВ. Зокрема, у рядку «Інші в розрізі умовних ІПН:» наводять дані в розрізі умовних ІПН:
- «100000000000» — із податкових накладних (далі — ПН), складених на покупців — неплатників ПДВ (типи причини — 01 та 02), та підсумкових ПН (тип причини — 11);
- «200000000000» — із ПН, складених на неплатників ПДВ, перелік яких наведено в п. 10 Порядку № 1307;
- «400000000000» — із ПН за операціями: з ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника ПДВ (тип причини — 05), переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих (тип причини — 06), здійснення операцій із постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці працівникам (тип причини — 03).
Показники із ПН, складеної на суму перевищення мінімальної бази оподаткування над фактичною ціною постачання (тип причини — 15), платник ПДВ зазначає в таблиці 1 додатка Д5 із власним ІПН. Адже в рядках такої ПН, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) указує власні дані (п. 15 Порядку № 1307).
Унесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації сільгосптоваровиробники (або претенденти на таке внесення) у графі 4 «ознака здійснення с/г операцій» таблиці 1 проставляють позначку «+» для дотаційних постачань, визначених ст. 16¹ Закону про держпідтримку). Водночас узагальнюють дані щодо таких постачань в окремому (підсумковому) рядку таблиці 1.
У рядках з умовним ІПН 600000000000 показують компенсуючі податкові зобов’язання, нараховані за п. п. 198.5 і 199.1 ПКУ, у розрізі ставок 20% та 7%. Також до цих рядків потраплять умовні податкові зобов’язання, нараховані на залишки товарів/послуг під час анулювання ПДВ-реєстрації за п. 184.7 ПКУ (див. роз’яснення з категорії 101.24 розділу «Запитання — відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)).
Приклад
За липень 2020 року платник ПДВ задекларував:
- у рядку 1.1 декларації з ПДВ: обсяг постачання — 65000 грн (колонка А) та ПДВ-зобов’язання — 13000 грн (колонка Б). З них постачання дотаційної сільгосппродукції: 45000 грн (обсяг без ПДВ) і 9000 грн (сума ПДВ);
- у рядку 4.1 декларації з ПДВ — компенсуючі податкові зобов’язання за придбаними не для госпдіяльності товарами в сумі 1100 грн.
Фрагмент 1 додатка Д5
Таблиці 1.1 та 1.2
У таблиці 1.1 додатка Д5 фіксують суму податкових зобов’язань за звітний період у розрізі ПН, не зареєстрованих у ЄРПН на дату подання декларації (пп. 2 п. 3 р. V Порядку № 21). Тобто тут платник ПДВ зазначає перелік складених ним, але не зареєстрованих у ЄРПН, ПН.
А ось таблицю 1.2 платники ПДВ заповнювали лише раз у складі декларації з ПДВ за червень (ІІ квартал) 2018 року. У ній зазначали суми ПДВ, указані в ПН, складених із 01.07.2015 по 31.05.2018 та не зареєстрованих у ЄРПН на дату подання декларації з ПДВ і включених до податкових зобов’язань за минулі звітні (податкові) періоди (пп. 2 п. 3 р. V Порядку № 21).
Таблиця 1.1 є довідковою. Її заповнюють для спрощення податківцям обліку складових показника ∑Перевищ (це сума перевищення задекларованих платником ПДВ податкових зобов’язань за операціями з постачання товарів/послуг над сумою ПДВ у зареєстрованих у ЄРПН ПН/РК). Розраховують цей показник наростаючим підсумком із 01.07.2015. Одночасно зі збільшенням показника ∑Перевищ зменшується реєстраційна сума ПДВ, на яку платник має право зареєструвати в ЄРПН ПН і/або РК. За умови, якщо всі ПН/РК платника ПДВ «пройшли» через ЄРПН, теоретично ∑Перевищ дорівнює нулю. Але фактично через недосконалий алгоритм розрахунку контролерами цього показника (помилки) ∑Перевищ може «зависати».
Розгляньмо приклад заповнення таблиці 1.1 додатка Д5.
Приклад
На дату подання декларації за липень 2020 року платник ПДВ не зареєстрував дві липневі ПН на загальну суму 26400 грн (у т.ч. ПДВ — 4400 грн). Одна з ПН складена на постачання дотаційної сільгосппродукції.
Фрагмент 2 додатка Д5
Розділ ІІ «Податковий кредит»
У таблиці 2 додатка Д5 деталізують інформацію про придбання товарів/послуг і необоротних активів у розрізі постачальників (ІПН). Записи в таблиці ведуть на підставі зареєстрованих у ЄРПН і/або інших документів, що підтверджують право на податковий кредит, з переліку п. 201.11 ПКУ.
У роз’ясненні з категорії 101.24 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua) податківці зазначають: якщо купівля підтверджена касовим чеком, який надає право на формування податкового кредиту, у колонці 2 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» таблиці 2 платник указує ІПН постачальника — платника ПДВ, зазначений у такому касовому чеку.
У графі 3 зазначають період складання цих документів.
Платники, які застосовують касовий метод ПДВ-обліку за п. 187.10 ПКУ, маркують суми податкового кредиту, визначеного за цим методом, позначкою «+» у графі 4.
У разі якщо платник ПДВ суму вхідного податку, зазначену в податковій накладній, включає до податкового кредиту частково за касовим методом, а частково за правилом «першої події», то в таблиці 2 додатка Д5 суми ПДВ указують в окремих рядках. Залежно від періоду сплати така податкова накладна може входити до складу податкового кредиту й, відповідно, до таблиці 2 додатка 5 декілька разів у різних податкових періодах виходячи із суми ПДВ, що включається до складу податкового кредиту. Такі рекомендації стосуються всіх касовиків, а не лише тих, які перелічені в п. 187.10 ПКУ. Докладніше про це читайте у статті «Касовий метод ПДВ-обліку: особливості складання податкових накладних і заповнення декларації з ПДВ».
Виділяють позначкою «+» у графі 5 власні покупки для дотаційної діяльності й сільгосптоваровиробники — отримувачі державних дотацій, а також претенденти на цей статус.
У рядку «придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів» таблиці 2 додатка Д5 податківці воліють бачити не лише витрати на придбання необоротних активів, а й обсяги придбання товарів/послуг, пов’язані з ремонтом та поліпшенням необоротних активів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція) (див. роз’яснення з категорії 101.24 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)).
Приклад
Платник ПДВ, який застосовує касовий метод ПДВ-обліку за п. 187.10 ПКУ, у липні 2020 року:
- придбав обладнання, яке використовуватиме не для «касових» постачань, вартістю 36000 грн (у т.ч. ПДВ — 6000 грн);
- купив товари для «касових» постачань на суму 18000 грн (у т.ч. ПДВ — 3000 грн);
- включив до податкового кредиту вхідний ПДВ у сумі 1000 грн за послугами, придбаними в березні 2020 року не для «касових» постачань, на підставі ПН, зареєстрованої постачальником із запізненням — у липні 2020 року.
Фрагмент 3 додатка Д5
Ольга КЛЕБАН,
експерт з обліку й оподаткування
______________________________________________________________
ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ
ПКУ — Податковий кодекс України.
Закон про держпідтримку — Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 р. № 1877-ІV.
Порядок № 21 — Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.
Порядок № 1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.