(відповіді на запитання із семінару, що відбувся 17.01.2018)

Заповнення звітності з ЄСВ

Чи потрібно коригувати звітність із ЄСВ, якщо під час її заповнення не вказаний період відпустки, а працівник перебував у трудових відносинах із підприємством увесь календарний місяць?

ВІДПОВІДЬ: У звітності з ЄСВ (Форма № Д4) відображають такі дані:

  • у таблиці 5 — про початок і закінчення трудових відносин, а також про початок і завершення відпусток по вагітності й пологах, відпусток по догляду за дитиною до 3-х (6-ти) років;
  • у таблиці 6 — кількість календарних днів перебування в трудових відносинах (реквізит 15), кількість календарних днів тимчасової непрацездатності (реквізит 13), кількість календарних днів відпустки без збереження зарплати (реквізит 14), кількість календарних днів відпустки по вагітності та пологах (реквізит 16).

Проте кількість днів щорічної відпустки чи додаткової відпустки у зазначених таблицях не вказують.

Якщо ж помилково у таблиці 6 Форми № Д4 не була зазначена інформація про кількість календарних днів перебування у відпустці без збереження зарплати (реквізит 14) чи відпустці по вагітності та пологах (реквізит 16), то потрібно виправити таку помилку. Механізм виправлення помилок, допущених у реквізитах, визначений р. V Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435 (далі Порядок № 435).

У разі якщо у Формі № Д4 за попередні періоди припустилися помилки (крім сумової) у реквізитах таблиці 6, то для її виправлення формують звіт за попередній період, у якому допущена помилка, що включає:

  • титульний аркуш (перелік таблиць звіту);
  • таблицю 6 із неправильним записом (тип «скасовуюча»);
  • таблицю 6 із неправильним записом (тип «початкова»).

Працівника прийняли на роботу 04.09.2017 із посадовим окладом — 4000 грн. Фактично працівник відпрацював 20 р.дн., але зарплату помилково нарахували за 21 р.дн., тобто зайва зарплата за 1 р.дн. У січні 2018 року сторнували суму зарплати за 1 р.дн., і виплатили січневу зарплату з урахуванням суми сторнованої суми. Як відображати таке виправлення у звітності з ЄСВ?

ВІДПОВІДЬ: Якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема, у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, нараховані суми включаються до зарплати того місяця, у якому були здійснені нарахування (пп. 3 п. 3 р. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.04.2015 р. № 449).

Аналогічну норму містить і п. 9 р. IV Порядку № 435. У цьому випадку не має значення, донарахування зарплати чи її сторнування здійснено в поточному місяці за попередні місяці.

Отже, у таблиці 6 Форми № Д4 для зарплати відводять один рядок, у якому показують січневу зарплату з урахуванням сторнованої суми зарплати за вересень минулого року.

Працівник частину місяця перебував у відпустці, а частину — працював. За січень 2018 року нарахована зарплата разом із відпускними загальною сумою 3500 грн. Чи потрібно визначати базу нарахування ЄСВ, виходячи з розміру мінімальної зарплати?

ВІДПОВІДЬ: Вимогу щодо визначення бази нарахування ЄСВ у розмірі мінімальної зарплати (у місяцях, у яких дохід менший) містить ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі Закон про ЄСВ). Застосовується ця норма лише для доходів, отриманих із джерел за основним місцем роботи. Не застосовують її під час нарахування доходів:

  • на роботі за сумісництвом;
  • тих, на які нараховується ЄСВ за ставками 8,41%, 5,3%, 5,5%;
  • якщо працівник у місяці прийняття на роботу (чи звільнення) не відпрацював усі робочі дні.

В описаній ситуації потрібно визначити суму різниці між розміром мінімальної та фактичної зарплати (зарплата й відпускні за січень 2018 року):

3723 грн – 3500 грн = 223 грн.

На суму різниці нараховують ЄСВ:

223 грн х 22% = 49,06 грн.

У таблиці 6 Форми № Д4 за січень 2017 року суму різниці відображають у реквізиті 19, зазначаючи в реквізиті 10 код типу нарахувань — «13».

Звіти про квоту, зайнятість та працевлаштування інвалідів

Працівниця перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 6-ти років. Чи потрібно враховувати її під час обчислення показника середньооблікової кількості штатних працівників для заповнення Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів (форма № 10-ПІ)?

ВІДПОВІДЬ: Форма № 10-ПІ Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів № 10-ПІ (річна) затверджена наказом Мінпраці від 10.02.2007 р. № 42.

У рядку 01 цієї форми відображають середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу за рік.

Цей показник визначають відповідно до п. 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.2005 р. № 286 (далі Інструкція № 286). Таку норму містить п. 3.1 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженої наказом Мінпраці від 10.02.2007 р. № 42.

Облік осіб, які перебувають у відпустці по вагітності та пологах, у відпустках для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством, ведуть окремо (пп. 3.2.2 Інструкції № 286).

Під час обчислення середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (СКШП) ураховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені в п. 2.4 і п. 2.5 Інструкції № 286.

Згідно з пп. 3.2.2 цієї Інструкції, не включають при обчисленні показника СКШП працівників, які перебувають:

  • у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами (пп. 2.5.8 Інструкції № 286);
  • у відпустках для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (пп. 2.5.9 Інструкції № 286).

Таким чином, осіб, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до 6-ти років, не враховують під час визначення показника СКШП для заповнення форми № 10-ПІ.

На підприємстві працює 8 штатних працівників, у т.ч. особа з інвалідністю. Чи можна осіб з інвалідністю зарахувати до квоти для осіб передпенсійного віку, установленої з 01.01.2018?

ВІДПОВІДЬ: Категорії громадян, що мають додаткові гарантії в сприянні працевлаштуванню, перелічені у ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI (далі Закон № 5067).

До таких пільговиків потрапляють зокрема:

  • особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-VІ (далі Закон № 1058) залишилося 10 і менше років;
  • особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, установленого ст. 26 Закону № 1058.

Для працевлаштування громадян із додатковими гарантіями (крім осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, установленого ст. 26 Закону № 1058) підприємствам із чисельністю штатних працівників понад 20 осіб установлюється квота в розмірі 5% СКШП за попередній календарний рік (абз. 1 ч. 2 ст. 14 Закону № 5067).

Для підприємств, у яких чисельність штатних працівників від 8 до 20 осіб, установлена квота для працевлаштування в розмірі не менш як одна особа, якій до настання права на пенсію згідно зі ст. 26 Закону № 1058 лишилося 10 і менше років (абз. 2 ч. 2 ст. 14 Закону № 5067).

Отже, у зазначених нормах мовиться про одну й ту ж квоту для громадян із додатковими гарантіями в працевлаштуванні, яка застосовується по-різному залежно від чисельності штатних працівників на підприємстві. Тому немає підстав зараховувати до квоти особу з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку.

Світлана ЛІСТРОВА,

бухгалтер-експерт