Як в обліку відобразити придбання комп’ютера
Підприємство придбало комп’ютер загальною вартістю 5000 грн (без ПДВ) для використання в бухгалтерії.
У видатковій накладній, виданій контрагентом, продаж комп’ютера в кількісному та сумовому вираженні відображено не однією позицією вартістю 5000,00 грн, а кількома позиціями (материнська плата, процесор, корпус, монітор тощо), вартість кожної з яких менше ніж 2500,00 грн.
Як правильно оприбуткувати й амортизувати комп’ютер за такою видатковою накладною? Як придбання основного засобу чи придбання МНМА?
ВІДПОВІДЬ: Той факт, що у видатковій накладній прописаний не один об’єкт, а складові, не впливає на те, як класифікувати покупку.
Якщо підприємство збирається використовувати такий об’єкт як єдине ціле та встановило, що строк корисного використання складових такого об’єкта не відрізняється — доцільно обліковувати як єдиний об’єкт. Якщо ж строки корисного використання складових різні — можна обліковувати як окремі об’єкти. А тепер детальніше.
Що таке об’єкт основних засобів
У ПКУ міститься визначення основних засобів (пп. 14.1.138 ПКУ). Однак немає визначення об’єкта основних засобів. Для цілей податкового обліку можна звернутися до бухгалтерського визначення об’єкта за П(С)БО 7 «Основні засоби». Адже згідно з пп. 14.1.84 ПКУ інші терміни для цілей р. III використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV та П(С)БО й МСФЗ.
«Об’єкт основних засобів — це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством/установою».
Виходячи з визначення та п.п. 7, 8 П(С)БО 7, усі придбані компоненти, з яких складатиметься комп’ютер, можна обліковувати як єдине ціле. Однак тут залишається ключовим судження суб’єкта господарювання щодо «закінченості пристрою» та «конструктивної відокремленості предмета». Разом із тим якщо один об’єкт основних засобів складається із частин, що мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна із цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів (п. 4 П(С)БО 7).
Нагадаємо!
Навіть у ситуації коли в документах від постачальника вказана єдина сума, а підприємство класифікувало придбання як декількох об’єктів — їхню вартість визначають розподілом цієї суми пропорційно звичайній ціні окремого об’єкта основних засобів (п. 146.7 ПКУ). Тож те, як наведено суму (разом чи окремо) у рахунку, видатковій накладній, не впливає на класифікацію активів.
Якщо поглянути на міжнародний «аналог» вітчизняного стандарту —МСБО 16 «Основні засоби», — то в ньому чітко зазначено, що він не визначає одиницю оцінки для визнання, тобто з чого складається об’єкт основних засобів. «Отже, потрібне судження при застосуванні критеріїв визнання до конкретних обставин суб’єкта господарювання. Можливо, буде доцільним об’єднати окремо незначущі об’єкти (наприклад, ливарні форми, інструменти і фарби) та застосовувати критерії до сукупної вартості» (§ 9 МСБО 16).
Додамо: у ситуації з комп’ютером доречно врахувати, чи планує підприємство використовувати придбаний об’єкт як єдине ціле. Скажімо, чи не передбачається підключити системний блок до іншого, уже наявного монітора, а новий монітор до іншого системного блоку тощо.
Тож підприємство самостійно класифікує придбані активи (як об’єкт основних засобів, МНМА, а можливо деякі складові як запаси), зважаючи на те, чи будуть вони використовуватися як єдине ціле. Якщо так, то варто визначити, чи різняться строки корисного використання окремих частин придбаного комп’ютера, чи ні.
Варіанти обліку
Виділимо два варіанти обліку залежно від прийнятого рішення підприємством:
1) якщо підприємство не планує використовувати придбаний об’єкт як єдине ціле, або ж установило, що строки корисного використання частин об’єкта відрізняються, — тоді воно може обліковувати частини як окремі об’єкти. Водночас важливо виділити, які саме об’єкти можуть виконувати самостійні функції. Вважаємо, що розцінювати материнську плату, процесор як окремі об’єкти МНМА не варто. А ось системний блок (входить материнська плата, процесор, корпус тощо) цілком може бути окремим об’єктом. Окремим об’єктом обліку може виступати й монітор, клавіатура тощо. Адже терміни їх корисного використання можуть відрізнятися.
За такого варіанту кожна зі складових, для якої встановлено строк корисного використання більше року, буде враховуватися як МНМА, якщо її вартість не перевищує 2500 грн. Такі об’єкти-МНМА потрапляють до групи 11 (п. 145.1 ПКУ) й амортизуються одним із методів: 50% у першому місяці використання та 50% в останньому, або 100% під час уведення їх в експлуатацію (пп. 145.1.6 ПКУ).
Якщо ж вартість відокремленої складової (припустімо, системного блоку) склала понад 2500 грн — її слід обліковувати як об’єкт основних засобів групи 4 (підгрупа «електронно-обчислювальні машини», для них мінімально допустимий строк корисного використання для цілей оподаткування встановлено 2 роки).
Або ж, скажімо, підприємство встановило, що придбана комп’ютерна миша не пропрацює й року. Тоді таку складову можна розцінювати як запаси (обліковувати на субрахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»);
2) якщо підприємство планує використовувати придбані активи як єдине ціле й термін корисного використання частин не відрізняється — підприємство обліковує придбання як один об’єкт. Оскільки сукупно його вартість перевищує 2500 грн і строк корисного використання більше року — такий об’єкт потрапить під визначення основних засобів (група 4 підгрупа «електронно-обчислювальні машини» з мінімально допустимим строком корисного використання 2 роки) (п.п. 145.1, 146.6 ПКУ).
Додамо: у журналі «Вісник податкової служби України» № 6 за 2013 р., стор. 44 стосовно бухгалтерського обліку комп’ютера окреслили схожу картину, однак не уточнили, чи переносяться ці правила класифікації на податковий облік.
Приклад 1
ТОВ «Арома» придбало комп’ютер загальною вартістю 6000 грн (без ПДВ). При цьому у видатковій накладній розписана вартість кожної складової та сума за збирання комп’ютера.
Підприємство планує використовувати його як єдиний об’єкт для обладнання нового робочого місця для бухгалтера. Комісія по підприємству встановила, що строк корисного використання для всього об’єкта загальний — 4 роки. Метод амортизації — прямолінійний.
№ з/п |
Зміст операції |
Бухгалтерський облік |
Сума, грн |
Податковий облік |
||
Дт |
Кт |
Дохід |
Витрати |
|||
1 |
Оприбутковано придбаний комп’ютер |
152 |
631 |
6000,0 |
— |
— |
2 |
Введено комп’ютер в експлуатацію |
104 |
152 |
6000,0 |
— |
— |
3 |
Оплачено постачальнику за комп’ютер |
631 |
311 |
6000,0 |
— |
— |
4 |
Нараховано амортизацію |
92 |
131 |
125,0 |
— |
125,0 |
Приклад 2
ТОВ «Барбарис» придбало складові для збирання комп’ютера, який планує використовувати в бухгалтерії:
- материнська плата — 1200 грн (у т. ч. ПДВ — 200 грн);
- процесор — 1800 грн (у т. ч. ПДВ — 300 грн);
- відеокарта — 900 грн (у т. ч. ПДВ — 150 грн);
- корпус — 600 грн (у т. ч. ПДВ — 100 грн);
- монітор — 1500 грн (у т. ч. ПДВ — 250 грн);
- клавіатура — 300 грн (у т. ч. ПДВ — 50 грн);
- миша — 60 грн (у т. ч. ПДВ — 10 грн).
Підприємство самостійно монтує системний блок.
Комісією встановлено такі строки корисного використання:
- системний блок — 5 років (метод амортизації — прямолінійний);
- монітор — 4 роки (метод амортизації 50% на 50%);
- клавіатура — 2 роки (метод амортизації 50% на 50%);
- миша — не більше року.
№ з/п |
Зміст операції |
Бухгалтерський облік |
Сума, грн |
Податковий облік |
||
Дт |
Кт |
Дохід |
Витрати |
|||
1 |
Оприбутковано материнську плату |
209 |
631 |
1000,0 |
— |
— |
2 |
Оприбутковано процесор |
209 |
631 |
1500,0 |
— |
— |
3 |
Оприбутковано відеокарту |
209 |
631 |
750,0 |
— |
— |
4 |
Оприбутковано корпус |
209 |
631 |
500,0 |
— |
— |
5 |
Оприбутковано монітор |
153 |
631 |
1250,0 |
— |
— |
6 |
Оприбутковано клавіатуру |
153 |
631 |
250,0 |
— |
— |
7 |
Оприбутковано мишу |
22 |
631 |
50,0 |
— |
— |
8 |
Відображено податковий кредит за придбаними активами |
641 |
631 |
1060,0 |
— |
— |
9 |
Змонтовано системний блок |
152 |
209 |
3750,0 |
— |
— |
10 |
Введено системний блок в експлуатацію |
104 |
152 |
3750,0 |
— |
— |
11 |
Введено монітор в експлуатацію |
112 |
153 |
1250,0 |
— |
— |
12 |
Введено клавіатуру в експлуатацію |
112 |
153 |
250,0 |
— |
— |
13 |
Оплачено постачальнику за складові комп’ютера |
631 |
311 |
6360,0 |
— |
— |
14 |
Видано мишу для використання |
92 |
22 |
50,0 |
— |
50,0 |
15 |
Нараховано амортизацію на системний блок |
92 |
131 |
62,5 |
— |
62,5 |
16 |
Нараховано амортизацію на монітор |
92 |
132 |
625,0 |
— |
625,0 |
17 |
Нараховано амортизацію на клавіатуру |
92 |
132 |
125,0 |
— |
125,0 |
Підсумуємо
Підприємство самостійно вирішує, як класифікувати придбання — як один об’єкт або декілька. Основну роль тут відіграє питання: будуть придбані активи використовуватися як єдине ціле, або ж нарізно. Якщо підприємство вирішило, що придбані матцінності використовуватимуться як цілісний об’єкт, важливо, чи не відрізняється строк корисного використання його частин. Якщо відрізняється — підприємство може розглядати складові як окремі об’єкти.
Галина МОРОЗОВСЬКА,
провідний бухгалтер
газети «Інтерактивна бухгалтерія»