Цьогоріч до розділу IV ПКУ «Податок на доходи фізичних осіб» законотворець уніс лише дві зміни, і стосуються вони звільнення від оподаткування вартості путівок на відпочинок, наданих роботодавцем, та впровадження єдиної бази даних звітів про оцінку нерухомості, яка застосовується під час продажу нерухомості

Звільнення від оподаткування путівок на відпочинок, наданих роботодавцем

(зміни до пп. 165.1.35 ПКУ, унесені Законом № 2245)

До 01.01.2018 згідно з пп. 165.1.35 ПКУ від обкладення ПДФО та військовим збором звільнялася лише вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у т.ч. на реабілітацію інвалідів, на території України, які надавалися платнику податку та/або його дітям віком до 18 років безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої знижки):

  • профспілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку — члена такої профспілки, створеної відповідно до законодавства України,
  • або за рахунок коштів відповідного фонду соцстраху.

А от вартість путівки, яку надавав роботодавець, або часткова компенсація її вартості визнавалась оподатковуваним доходом для працівника у вигляді додаткового блага та, відповідно, обкладалася ПДФО за ставкою 18% і військовим збором — за ставкою 1,5%. Про це наголошували й фахівці ДФС, зокрема в листі від 24.03.2017 р. № 4697/5/99-99-13-02-03-16:

 «…сума компенсації частини вартості путівки на санаторно-курортне лікування (оздоровлення), яка надається за рахунок коштів [...] платникам податку — працівникам та їх неповнолітнім дітям, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких платників як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах».

Починаючи з 01.01.2018, пп. 165.1.35 ПКУ доповнено абзацом 2, відповідно до якого звільнено від оподаткування вартість путівки на відпочинок, оздоровлення та лікування, у т.ч. на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, яка надана роботодавцем — платником податку на прибуток підприємств безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої знижки) раз на календарний рік, за умови, якщо вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня податкового (звітного) року.

Розставимо деякі акценти.

По-перше, «звільняюча норма» стосується винятково роботодавців — платників податку на прибуток. Тобто в разі надання путівки роботодавцем-єдинником, така путівка вважатиметься для працівника оподатковуваним додатковим благом.

По-друге, неоподатковувана вартість путівки (або суми компенсації частини вартості) у 2018 році становить 18 615 грн.

Своєю чергою, якщо вартість путівки буде більша за вказану суму, оподаткуванню підлягатиме вся вартість путівки, а не лише сума перевищення.

По-третє, звільняється від обкладення ПДФО та військовим збором лише вартість путівки, яка надається працівнику вперше в календарному році. Вартість другої та кожної наступної путівки, наданої роботодавцем своєму працівникові, є для нього оподатковуваним додатковим благом.

По-четверте, нагадаємо: до членів його (працівника) сім’ї першого ступеня споріднення належать батьки, чоловік або дружина, діти платника податку, у т.ч. усиновлені (пп. 14.1.263 ПКУ).

Щодо наслідків надання путівки в податково-прибутковому обліку роботодавця, то законотворець їх також передбачив. Відповідні зміни внесено до пп. 140.5.10 ПКУ, згідно з якими фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму повної або часткової компенсації раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування.

Тобто на суму наданої своєму працівникові путівки роботодавець збільшить об’єкт обкладення податком на прибуток.

Зверніть увагу: у пп. 140.5.10 ПКУ законотворець прописав норму щодо коригування фінрезультату в разі надання путівки платнику податку та/або його дітям віком до 18 років. При цьому звільнююча від обкладення ПДФО норма пп. 165.1.35 ПКУ має значно ширше коло родичів — члени сім’ї першого ступеня споріднення. Тож виходить, що, наприклад, надаючи путівку дитині старше 18 років — така путівка не обкладається ПДФО, але на її вартість (якщо буквально читати норму пп. 140.5.10 ПКУ) не потрібно коригувати й фінрезультат.

Найімовірніше, така неузгодженість — просто недогляд законотворця, який незабаром буде виправлено. Але поки правки не внесені, як до неузгодженості поставляться податківці — невідомо. Чекатимемо на перші роз’яснення.

А що з ЄСВ? На жаль, незважаючи на звільнення від обкладення ПДФО, роботодавець повинен нараховувати ЄСВ на вартість наданих путівок (знижок) працівникам. Адже вартість путівок працівникам і членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства, включається до фонду оплати праці як інші заохочувальні та компенсаційні виплати відповідно до пп. 2.3.4 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Не включено вартість таких путівок і до Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170. Відповідно, вартість путівки (часткова компенсації її вартості) є об’єктом нарахування ЄСВ згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ. Про це наголошують і податківці, зокрема, у згаданому вище листі від 24.03.2017 р. № 4697/5/99-99-13-02-03-16, а також у підкатегорії 301.03 системи «ЗІР».

Єдина база даних звітів про оцінку під час продажу нерухомості

Цю базу створено з метою запобігання заниженню бази оподаткування (оціночної вартості) під час продажу нерухомого майна. Принцип такого запобігання полягає ось у чому: з 01.01.2018 у п. 172.3 ПКУ прописали, що дохід фізособи від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи із ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку.

Реєстрація звіту про оцінку відбувається лише за умови відсутності порушень під час його складання та в разі його повноти, правильності й відповідності, у т.ч. відповідності оціночної вартості майна, майнових прав ринковим цінам. Результатом вдалої реєстрації звіту є присвоєння йому унікального реєстраційного номера.

Звіт про оцінку, не зареєстрований у єдиній базі даних звітів про оцінку, без присвоєного унікального номера є недійсним.

Як відомо, договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі й підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 657 ЦКУ).

Нотаріус, під час посвідчення правочинів перевіряє реєстрацію такого звіту в єдиній базі даних звітів про оцінку та наявність присвоєного йому унікального номера (абз. 6 п. 172.3, п. 172.4 ПКУ). Тобто фактично, допоки звіт про оцінку не буде зареєстрований із присвоєнням йому унікального номера, операція купівлі-продажу нерухомості не відбудеться, адже нотаріус не зможе посвідчити договір.

Довідково

Нотаріус посвідчує правочин, що передбачає будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості й об’єкти незавершеного будівництва, крім їх успадкування та дарування, за наявності документа про сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, обчисленого із ціни, зазначеної в правочині, але не нижче вартості такого нерухомого майна, визначеної суб’єктом оціночної діяльності згідно з вимогами нормативно-правових актів з оцінки майна, у випадках, визначених ст. 172 ПКУ, та висновку про вартість майна.

(п. 1.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,
затвердженого наказом Мін’юсту від 22.02.2012 р.
№ 296/5)

У разі виявлення недоліків та/або порушень під час складання звіту про оцінку, у т.ч. невідповідності оціночної вартості майна, майнових прав ринковим цінам, єдина база даних звітів про оцінку автоматично відмовляє в його реєстрації. А суб’єкт оціночної діяльності, який не погоджується з результатами перевірки оціночної вартості єдиною базою даних звітів про оцінку, має право протягом 10-ти днів звернутися до Фонду державного майна України із заявою про здійснення рецензування звіту про оцінку. Фонд державного майна України розглядає таку заяву не більш ніж 5 днів.

Редакція газети

«Інтерактивна бухгалтерія»