Нині порядок формування облікової політики підприємства в Україні регулюється чималою кількістю нормативно-правових актів різного підпорядкування, а також міжнародними стандартами. Сьогодні ознайомимося з нормативним підґрунтям облікової політики

Окремого стандарту, який регулював би лише облікову політику підприємств, ані в українському, ані в міжнародному законодавстві немає. Утім, загальні особливості щодо облікової політики врегульовані:

  • НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;
  • П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»;
  • МСБО 1 «Подання фінансової звітності»;
  • МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки».

До того ж про облікову політику згадує Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі — Закон про бухоблік), зокрема:

  • надає визначення поняттю «облікова політика» (таке саме визначення продубльовано в НП(С)БО 1) — ст. 1 Закону про бухоблік;
  • передбачає постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики як принцип «послідовності», на якому ґрунтується бухоблік, — ст. 4 Закону про бухоблік;
  • передбачає самостійне визначення підприємством (за погодженням із власником (власниками) або вповноваженим ним органом (посадовою особою)) відповідно до установчих документів облікової політики підприємства — ч. 5 ст. 8 Закону про бухоблік.

Визначення поняття «облікова політика»

Закон про бухоблік і НП(С)БО 1

МСБО 8

Облікова політика — це сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності

Облікові політики — конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані суб’єктом господарювання під час складання та подання фінансової звітності

Із визначення облікової політики випливає можливість вибору підприємством певних принципів, методів і процедур (згідно з українським законодавством) або певних принципів, основ, домовленостей і правил (відповідно до міжнародного законодавства).

Згідно з п. 6 р. ІV НП(С)БО 1 підприємство має висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису:

  • принципів оцінки статей звітності;
  • методів обліку щодо окремих статей звітності.

Схожа норма є й у §117 МСБО 1, відповідно до якої суб’єкт господарювання у фінзвітності розкриває свої суттєві облікові політики, зокрема:

  • основу (або основи) оцінки, застосовані під час складання фінансової звітності (наприклад, історична собівартість, поточна вартість, чиста вартість реалізації, справедлива вартість або сума очікуваного відшкодування);

інші застосовані облікові політики, що є доречними для розуміння фінансової звітності.

Тобто у вітчизняних стандартах називають «принципами» те, що в міжнародних стандартах названо «основою».