Хто має створювати резерв сумнівних боргів? Що таке сумнівний борг? У якій сумі формують резерв? Як його коригують? Які різниці з податку на прибуток передбачені за резервом сумнівних боргів? Про це наразі йтиметься в нашій публікації
Що таке сумнівна заборгованість
Сумнівний борг — це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником (п. 4 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»).
Зазвичай дебіторська заборгованість, не погашена у строки, установлені договором, і не забезпечена відповідними гарантіями, є сумнівною. Адже з’являється невпевненість (сумнів) у її погашенні.
Аналогічне зазначає Мінфін у листі від 09.12.2003 р. № 31-04200-30-5/7021:
«…якщо обставини засвідчують і професійним судженням підтверджують невпевненість одержання доходу (непогашення дебіторської заборгованості), то створюється резерв сумнівних боргів».
До того ж сумнівність може з’явитися, скажімо, у разі порушення щодо боржника справи про банкрутство (див. приклад 4 до П(С)БО 10 — згідно з ним підставою для визнання боргу сумнівним є інформація про порушення судом справи про банкрутство).
У наказі про облікову політику можна навести критерії, за якими поточна дебіторська заборгованість вважатиметься сумнівним боргом. Наприклад, підприємство в наказі про облікову політику може передбачити, що сумнівним борг вважатимуть, якщо прострочення в оплаті поточної дебіторської заборгованості становить 60 днів (чи, можливо, 10 або 120).
Хто може не створювати резерв сумнівних боргів
Важливо: створювати резерв сумнівних боргів обов’язково всім підприємствам (тобто це не право, а обов’язок підприємства). Виняток — право НЕ створювати резерв сумнівних боргів мають (п. 8 П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»):
- суб’єкти мікропідприємництва. Згідно із Законом про бухоблік мікропідприємством є підприємство, у якого виконуються хоча б дві з трьох умов:
- балансова вартість активів становить до 350 тис. євро;
- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 700 тис. євро;
- середня кількість працівників — до 10 осіб
З метою визначення гривневої суми для критеріїв у євро застосовують офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі курсів НБУ, що встановлювалися для євро протягом відповідного року.
До слова: середньорічний курс євро:
- за 2017 рік = 30,0042 грн/євро,
- за 2018 рік = 32,1429 грн/євро.
Зауважимо: після оновлення Закону про бухоблік, із 01.01.2018, аби підприємство перестало бути в певній категорії за розміром, воно не має відповідати критеріям упродовж 2 років поспіль:
«Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств» (ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік).
Припустімо, якщо за показниками станом на 31.12.2018 підприємство класифіковане як мікро-, а на 31.12.2019 його показники відповідають малому, то для перекласифікації його в мале підприємство вагомо, які показники будуть у нього станом на 31.12.2020. Тобто чекають 2 роки поспіль, аби показники вписувалися до певної категорії.
Наведімо вартісні критерії для мікропідприємства в перерахунку на гривні для 2018 та 2019 років (див. таблицю 1).