Пенсійний стаж для підприємців: привілей від держави чи пастка?

Ми вже звикли, що будь-які «покращення» або «привілеї» від держави лягають тягарем на бізнес і підприємців. Тому дещо дивно виглядає такий привілей пенсійної реформи, як зарахування до пенсійного  стажу періодів, за які підприємець-єдинник сплачував страхові внески в меншому розмірі, аніж мінімальний страховий внесок. Зазвичай одразу шукаємо причину таких змін й гадаємо, чого очікувати далі…

Історія питання. Починаючи з 2004 року до страхового стажу зараховують період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, далі — Закон про пенсійне страхування). Обов’язок щодо сплати страхових внесків у розмірі не менше мінімального страхового внеску теж був закріплений у Прикінцевих положеннях цього Закону.

Однак підприємці не змогли виконати цей припис, оскільки не було нормативно визначено порядку здійснення ними сплати страхових внесків.

Що ж пропонує підприємцям-єдинникам пенсійна реформа?

Починаючи з 01.01.2018 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно зі ст. 26 Закону про пенсійне страхування включаються періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також фіксованого податку:

• з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року (включно) — за довідкою про реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності;
• з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року (включно) — за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (окрім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Тож, навряд чи таке зарахування зазначених періодів до страхового стажу можна назвати привілеєм. Адже фактично частково виправляється те, що було спричинено недоліками чинного протягом попередніх років законодавства — підприємці до середини 2010 року не мали можливості сплачувати страхові внески в розмірі мінімального страхового внеску.

Замість пільгового зарахування страхового стажу підприємцям-єдинникам, у тих із них, хто перебуває на 1-й групі спрощеної системи оподаткування, забирають можливість сплачувати ЄСВ у розмірі 0,5 мінімального страхового внеску.

Отже із 01.01.2018 підприємці-єдинники 1-ї групи зобов’язані сплачувати ЄСВ за кожен місяць у розмірі не менше мінімального страхового внеску. А місяці 2017 року, за які сплачено ЄСВ у розмірі 352 грн (а не 704 грн), їм зарахують до страхового стажу як повні місяці. За інформацією від ПФУ, більше нововведень щодо сплати підприємцями ЄСВ у 2018 році не планується.

Зважаючи ж на те що більшість підприємців-єдинників сплачують ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску, то їм світить і мінімальна пенсія. Тому збільшення страхового стажу підприємців не буде для держави тягарем і не призведе до суттєвого збільшення витрат на пенсії підприємців.

Як розуміємо, ПФУ в автоматичному режимі перераховуватиме страховий стаж для підприємців-єдинників, які сплачували ЄСВ у розмірі меншому за мінімальний страховий внесок. Але це можливо лише у випадку, якщо відповідні дані про сплату страхових внесків наявні в персоніфікованій базі.

За їх відсутності може знадобитися довідка з податкової інспекції за місцем реєстрації підприємця про розмір сплаченого єдиного податку за кожен місяць, зокрема за періоди з 1 липня 2000 року до 31 грудня 2003 року.

Відкритим лишається запитання: як бути з тими підприємцями, які вже вийшли на пенсію? Чи зроблять їм перерахунок пенсійного стажу та розміру пенсії, ураховуючи його? Тож чекаймо на роз’яснення від ПФУ.