Релігійна організація, котра є неприбутковою, оплачує нерезиденту — юридичній особі орендну плату. Чи потрібно з такого доходу утримувати податок на репатріацію?

ВІДПОВІДЬ: Так, потрібно. Уникнути утримання податку можна, якщо норми міжнародного договору з країною нерезидента встановлюють інші правила. Пояснімо.

Насамперед зазначимо, що неприбуткові установи з 01.01.2017 потрапляють до кола осіб, відповідальних за утримання податку з доходів нерезидентів-юросіб. А все тому, що з 2017 року було внесено зміни до ПКУ.

Нагадаємо: платниками податку з доходів нерезидентів є резиденти й постпредставництва нерезидента, котрі виплачують дохід із джерел походження з України на користь нерезидента (пп. 141.4.2 ПКУ).

І ключовим є те, що слід розуміти під терміном «резидент». Ось тут якраз і були внесені корективи.

Так, із 2014 року до 2017 року під резидентами для цілей р. ІІІ ПКУ (тобто й для цілей податку з доходів нерезидентів-юросіб) мали на увазі платників податку на прибуток. Це пов’язано було зі спеціальним визначенням терміна «резидент для цілей розділу ІІІ» у пп. 14.1.213 ПКУ, який відсилав до п. 133.1 ПКУ.

Саме тому до 2017 року податок на доходи нерезидентів-юросіб із джерел походження з України сплачували тільки платники податку на прибуток і постпредставництва під час виплати таких доходів. А оскільки неприбуткові організації не є платниками податку на прибуток, вони не потрапляли до кола осіб, відповідальних за утримання податку з доходів нерезидентів-юросіб.

Та з 01.01.2017 ситуація змінилася — із цієї дати термін «резиденти» тлумачиться в загальному визначенні з пп. 14.1.213 ПКУ, а не спеціальному (завдяки Закону України від 21.12.2016 р. № 1797-VIII). А це юрособи з місцезнаходженням на території України, фізособи, місце проживання яких в Україні. Тобто до їх кола потрапляють і неприбуткові організації. А якщо так, то й вони стали відповідальними за утримання та сплату до бюджету податку на репатріацію.

Підтверджують це й контролери в листі від 17.07.2017 р. № 1204/ІПК/26-15-12-03-11:

 «неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ст. 134 Кодексу, не є платниками податку на прибуток, але разом із тим не звільняються від обов’язку утримувати податок із доходів нерезидентів у разі здійснення на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-якої виплати з доходу із джерелом його походження з України, отриманого нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті)».

Звісно, не з усіх доходів нерезидентів-юросіб треба утримувати податок. Під оподаткування потрапляють лише доходи нерезидентів із джерел походження з України — їх перелік містить пп. 141.4.1 ПКУ. До таких доходів потрапляє й лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами чи постійними представництвами на користь нерезидента-лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди (пп. «ґ» пп. 141.4.1 ПКУ). Ставка податку з такого доходу — 15% (пп. 141.4.2 ПКУ).

Сплачують податок під час виплати доходу нерезиденту.

Якщо норми міжнародного договору передбачають іншу ставку чи звільнення від оподаткування цього доходу, то скористатися ними можна, якщо (ст. 103 ПКУ):

  • нерезидент є бенефіціарним (тобто фактичним) власником доходу;
  • є довідка від нерезидента про його резидентський статус країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування.

Зауважимо, що доведеться подати звітність із виплаченого доходу із джерел походження з України й утриманого податку — декларацію з податку на прибуток із заповненими лише рядком 23 та додатком ПН (не дивуйтеся, що слід направити декларацію з податку на прибуток, не будучи платником цього податку, бо окремої звітності з податку на репатріацію не передбачено).

Детально про правила утримання податку на репатріацію — у матеріалі «Податок на репатріацію: хто сплачує» газети № 167/2017.

Підсумуймо

Неприбутковій організації/установі потрібно утримати податок на репатріацію, певна річ, лише в тих ситуаціях, коли виплачується дохід із джерел походження з України. Якщо норми міжнародного договору говорять про інше, то скористатися ними вправі за умови наявності довідки від нерезидента про його статус резидента у своїй країні та якщо він є бенефіціарним власником доходу.

Галина МОРОЗОВСЬКА,

експерт з оподаткування й обліку