Чи проставляти печатки на документах, які подають до органів Казначейства розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів

(коментар до листа Державної казначейської служби від 08.08.2017 р. № 16-10/760)

Суть питання. Починаючи з 19.07.2017, печатка не належить до обов’язкових реквізитів первинного документа чи господарського договору. Це сталося завдяки Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами — підприємцями» від 23.03.2017 р. № 1982-VIII. Останній привніс зміни до ст. 58¹ ГКУ, які зводяться до того, що:

1) використання суб’єктом господарювання печатки не є обов’язковим;

2) відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб’єктом господарювання до органів держвлади або місцевого самоврядування;

3) наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Тобто для суб’єктів господарювання обов’язковість використання печатки остаточно скасовано.

Водночас вимога посадової особи органу державлади чи місцевого самоврядування про наявність на документі, який подається суб’єктом господарювання, відбитка його печатки тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 НМДГ (ст. 166²⁴ КпАП).

Та як же бути клієнтам органів Казначейства? До них відносять не лише суб’єктів підприємницької діяльності, які можуть бути лише одержувачами бюджетних коштів, але й бюджетні установи, котрі є розпорядниками бюджетних коштів. Чи обов’язково й надалі використовувати печатку на документах, за якими проводяться видатки з бюджетів, та чи мають право органи Казначейства як держорган на ній наполягати?

Позиція Казначейства. Бюджетні установи, які не є органами виконавчої влади, але утримуються за рахунок бюджетних коштів та створені такими органами (наприклад, дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні навчальні заклади, заклади охорони здоров’я й інші), мають дотримуватися вимог бюджетного законодавства та проставляти печатки на документах, які надаються органам Казначейства.

Пояснюється це тим, що положення ГКУ, у т.ч. і тих, що стосуються скасування обов’язковості використання печатки, не поширюється на фінансові відносини за участю суб’єктів господарювання, які виникають під час формування та контролю виконання бюджетів (ст. 4 ГКУ).

Ця сфера врегульована БКУ та прийнятими на його виконання нормативними документами. А бюджетні установи, якими є органи держвлади, місцевого самоврядування, а також організації, створені ними в установленому порядку, що повністю утримуються за бюджетні кошти, повинні виконувати вимоги бюджетного законодавства. До того ж вимога щодо наявності печатки в органів держвлади та місцевого самоврядування визначена профільними законами, що визначають їх повноваження.

Своєю чергою, Казначейство розробило та направило на погодження проекти змін до шести наказів Мінфіну в частині визначення особливостей проставляння відбитка печатки клієнтами Казначейства, які є суб’єктами господарювання. Після набрання чинності такими змінами до наказів, які регламентують казначейське обслуговування клієнтів, органи Казначейства зможуть приймати від них документи з урахуванням того, що для суб’єктів господарювання печатка не обов’язкова.

Щодо підтвердних документів, які надаються органам Казначейства разом із Реєстром бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів/Реєстром фінансових зобов’язань, то проставляти відбиток печатки виконавцям робіт, які згідно з укладеними договорами виконують для бюджетної установи або одержувача відповідні роботи (надають послуги, поставляють товари), на оригіналах підтвердних документів або їх копіях не обов’язково.

Коментар редакції. Дійсно, скасування печатки для суб’єктів господарювання не означає її автоматичне скасування для розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів.

Адже, по-перше, як завважило Казначейство, фінансові відносини за участю суб’єктів господарювання, що виникають під час формування та контролю виконання бюджетів, виходять за межі норм ГКУ, і до них застосовується передусім бюджетне законодавство.

По-друге, потрібно розрізняти окремо:

• розпорядників бюджетних коштів, якими є винятково бюджетні установи;
• одержувачів бюджетних коштів, якими є суб’єкти господарювання, громадські чи інші організації, які не мають статусу бюджетної установи, але вповноважені розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, й отримують на їх виконання кошти бюджету;
• контрагентів, які відповідно до укладених договорів постачають товари, виконують роботи (надають послуги) для бюджетної установи або одержувача бюджетних коштів.

Перші дві групи суб’єктів мають дотримуватися бюджетного законодавства у частині планування та витрачання бюджетних коштів.

А це означає, що, доки в прийнятих на виконання БКУ постановах Уряду чи наказах Мінфіну містяться вимоги про використання печатки на документах щодо витрачання бюджетних коштів, органи Казначейства наполягатимуть на її присутності на таких документах.

Розгляньмо, на яких же документах для розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів вимагається наявність печатки (див. таблицю).

Таблиця

Усі наведені в таблиці документи використовуються розпорядниками або ж одержувачами бюджетних коштів у процесі витрачання бюджетних коштів, подаються до органів Казначейства та/або ж погоджуються ними.

І варто наголосити, що для розпорядників бюджетних коштів, якими є й органи держвлади та місцевого самоврядування, скасування використання печатки наразі не передбачається. Казначейство в запланованих змінах до наказів Мінфіну визначить особливості проставляння відбитка печатки клієнтами Казначейства, які є суб’єктами господарювання. І стосуватиметься це передусім одержувачів бюджетних коштів.

Зокрема, уже затверджено наказ Мінфіну від 27.07.2017 р. № 664, який уніс зміни до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. Ним передбачено, що для одержувачів бюджетних коштів, які є суб’єктами господарювання, організаціями, використання печатки відповідно до законодавства не є обов’язковим під час формування Реєстраційної картки, яка подається до органу Казначейства.

У проекті змін до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України та Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами запропоновано також прописати аналогічну зміну.

Водночас також буде передбачено, що під час подання розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів платіжні доручення перевірятимуться органами Казначейства щодо наявності всіх необхідних реквізитів, відповідності підписів відповідальних посадових осіб і відбитка печатки установи зразкам (якщо картка зі зразками підписів і відбитка печатки містить відбиток печатки).

Тобто якщо одержувач бюджетних коштів, який є суб’єктом господарювання, не використовує печатку, та для нього вона не є обов’язковою, після внесення відповідних змін до наказів Мінфіну органи Казначейства не наполягатимуть на її проставленні на документах, які подаються під час витрачання бюджетних коштів.

Однак завважимо, що більшість бюджетних установ мають печатку, бо вона передбачена їх профільним законодавством:

1. Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 р. № 3166-VI). Аналогічне стосується й місцевих державних адміністрацій (ст. 4 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 р. № 586-XIV), а також сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад (ч. 9 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР).

2. Має печатку, приміром, і дошкільний та загальноосвітній навчальний заклад (п. 5 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою КМУ від 27.08.2010 р. № 778; п. 4 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою КМУ від 12.03.2003 р. № 305).

Певна річ, наявність печатки ще не означає обов’язкового використання її на всіх документах. Проте, як наголошувалося, фінансові відносини в процесі витрачання бюджетних коштів не регулює ГКУ, який скасував печатку в господарських відносинах. Приміром, у договорах закупівлі між розпорядником (одержувачем) бюджетних коштів може й не бути печатки суб’єкта господарювання. Однак це не стосується документів, які складаються та подаються розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів до органів Казначейства, якщо бюджетне законодавство цього вимагає.

Тому й, скажімо, під час реєстрації бюджетних фінансових зобов’язань підтвердні документи (договори, акти, накладні), отримані від контрагента, можуть не мати печатки, однак розпорядник (одержувач) бюджетних коштів повинен проставити печатку на платіжному дорученні, на підставі якого проводиться переказ бюджетних коштів, доки така норма міститься в наказах Мінфіну, якими керуються органи Казначейства.