Реєстрація в ЄРПН податкових накладних

Із 20 травня 2017 року набрала чинності постанова КМУ від 26.04.2017 р. № 341 (далі — Постанова № 341), якою було викладено в новій редакції Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246 (далі — Порядок ведення ЄРПН). Тож у цьому матеріалі ми з’ясуймо, як змінився порядок реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування

Насамперед зауважимо: Порядок ведення ЄРПН тепер містить визначення податкової накладної та розрахунку коригування. Наведімо їх.

Податкова накладна — електронний документ, який складається платником ПДВ відповідно до вимог ПКУ в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної — електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог ПКУ в електронній формі в затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) і надсилається для реєстрації.

 (п. 2 Порядку ведення ЄРПН)

Які ПН і РК підлягають реєстрації в ЄРПН

Реєстрації підлягають податкові накладні та розрахунки коригування незалежно від суми ПДВ в одній податковій накладній/розрахунку коригування, у тому числі ті, що:

• не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг;
• складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування;
• складені за операціями з постачання послуг нерезидентом.

Водночас до ЄРПН уносяться відомості про податкові накладні та розрахунки коригування, які прийняті до ЄРПН і підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких комісією, визначеною п. 201.16 ПКУ (далі — Комісія), прийнято рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації (п. 4 Порядку ведення ЄРПН).

Згідно з п. 5 Порядку ведення ЄРПН, до ЄРПН приймаються податкові накладні та розрахунки коригування, що відповідають вимогам і враховують положення ПКУ, якими визначаються:

• випадки складання розрахунку коригування й особи, зобов’язані його реєструвати в ЄРПН (п. 192.1 ПКУ);
• можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування в межах суми ПДВ, розрахованої за формулою, визначеною в п. 200¹.3 ПКУ (реєстраційного ліміту);
• можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування в межах суми ПДВ, визначеної п. 200¹.9 ПКУ;
• обов’язкові реквізити податкової накладної (п. 201.1 ПКУ);
• строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних і розрахунків коригування (п. 201.10 ПКУ);
• підстави для зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування (відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків ) (п. 201.16 ПКУ);
• підстави для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН  (п. 201.16 ПКУ);
• обов’язок використання електронного цифрового підпису (далі — ЕЦП) відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 р. № 852-IV (далі — Закон про ЕЦП);
• обов’язок дотримання Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 851-IV (далі — Закон про електронні документи);
• обов’язок здійснення обміну електронними документами з контролюючими органами відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (який і досі знаходиться на стадії проекту).

Зауважимо: розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 01.02.2015 р. і не підлягала реєстрації відповідно до п. 11 підрозділу 2 р. XX «Перехідні положення» ПКУ, підлягає реєстрації після реєстрації такої податкової накладної. Для цього постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складання з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) і розрахунок коригування (п. 6 Порядку ведення ЄРПН).

Операційний день

Тепер Порядок ведення ЄРПН містить визначення операційного дня: «частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації» (п. 2 Порядку ведення ЄРПН).

Як і раніше, операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Хто реєструє ПН і РК

Податкова накладна завжди складається та реєструється постачальником (продавцем) — платником ПДВ, крім випадку постачання послуг нерезидентом. Тоді податкову накладну складає та реєструє в ЄРПН зареєстрований на митній території України отримувач (покупець) — платник ПДВ таких послуг (п.п. 8, 9 Порядку ведення ЄРПН).

Розрахунок коригування, складений постачальником до податкової накладної, що складена на отримувача (покупця) — платника ПДВ, підлягає реєстрації (п. 9 Порядку ведення ЄРПН):

• постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг або коригування кількісних і вартісних показників у підсумку не змінює суми такої компенсації;
• отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).

Розрахунки коригування, складені до податкових накладних, які НЕ підлягали наданню отримувачу (покупцю) — платнику ПДВ, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником — платником ПДВ.

Також реєструються постачальником — платником ПДВ розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 01.02.2015 р. Щоправда, не завжди.

Крім цього, як і у випадку з податковою накладною, під час постачання послуг нерезидентом розрахунок коригування до відповідної податкової накладної реєструється в ЄРПН зареєстрованим на території України отримувачем (покупцем) — платником ПДВ таких послуг (п. 9 Порядку ведення ЄРПН).

Цей порядок реєстрації в ЄРПН податкових накладних і розрахунків коригування викладено в п.п. 8 і 9 Порядку ведення ЄРПН, а також п.п. 192.1, 201.10 і 208.2 ПКУ.

Порядок реєстрації ПН і РК в ЄРПН

Далі у схемі наведімо етапи реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування:

Натисніть на картинку для перегляду в збільшеному вигляді

Деякі з наведених етапів розгляньмо детальніше.

Накладення ЕЦП. Порядок накладення ЕЦП на податкову накладну/розрахунок коригування визначено п. 10 Порядку ведення ЄРПН. Із наведених у цьому пункті норм доходимо висновку, що ЕЦП накладається:

• тільки постачальником (продавцем) — платником ПДВ — якщо податкова накладна/розрахунок коригування підлягають реєстрації таким постачальником (див. вище розділ «Хто реєструє ПН та РК»);
• тільки отримувачем (покупцем) — платником ПДВ — якщо податкова накладна/розрахунок коригування складається на операції з постачання послуг нерезидентом та підлягає реєстрації таким отримувачем (покупцем);
• постачальником (продавцем) — платником ПДВ і отримувачем (покупцем) — платником ПДВ на розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг. Після складення цього розрахунку коригування та накладення на нього постачальником (продавцем) ЕЦП такий розрахунок коригування надсилається для реєстрації отримувачу (покупцю), який накладає на нього власний ЕЦП (абз. 8 п. 10 Порядку ведення ЄРПН).

Водночас п. 10 Порядку ведення ЄРПН деталізує, чиїм саме підписом має бути скріплена податкова накладна/розрахунок коригування:

• ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера) або ЕЦП керівника (за відсутності в постачальника (продавця) посади бухгалтера);
• ЕЦП, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (за наявності) (далі — ЕЦП-печатка).

Якщо постачальник (продавець)/отримувач (покупець) є фізособою — підприємцем, то ЕЦП він накладає у такому порядку:

• ЕЦП фізособи - підприємця;
• ЕЦП-печатка (у разі наявності).

Для делегування права підпису податкової накладної/розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку отримує засоби ЕЦП в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає органу ДФС за основним місцем обліку або за неосновним місцем обліку  посилені сертифікати ЕЦП зазначеної особи. У такому разі ЕЦП посадових осіб платника податку накладаються в такому порядку:

• ЕЦП посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування;
• ЕЦП-печатка (за наявності).

Перевірка податкових накладних/розрахунків коригування. На схемі ми зобразили перелік критеріїв, за якими перевірятимуться податкові накладні та розрахунки коригування, визначені в п. 12 Порядку ведення ЄРПН. Деякі з них відомі нам із попередньої редакції Порядку ведення ЄРПН як причини відмови в прийнятті податкової накладної/розрахунку коригування до реєстрації. Абсолютно новими є перевірки щодо:

• чинності ЕЦП, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника ПДВ таких податкової накладної/розрахунку коригування;
• реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну/розрахунок коригування, платником ПДВ на момент складення та реєстрації таких документів;
• відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ПКУ;
• дотримання вимог Закону про ЕЦП, Закону про електронні документи та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Так, з 01.04.2017 р. у Податковому кодексі запрацювала норма, яка передбачає зупинення реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування в разі їх відповідності сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, установлених відповідно до п. 74.2 ПКУ (далі — Критерії), — п. 201.16 ПКУ. Отже, передбачення перевірки відповідності податкових накладних/розрахунків коригування таким Критеріям в Порядку ведення ЄРПН цілком логічне.

Утім ці Критерії й досі лишаються не затвердженими. Про останній проект наказу Мінфіну щодо їх запровадження ми розповідали в новині «За невідповідності яким критеріям зупинятиметься реєстрація в ЄРПН податкових накладних».

Хоча нагальної потреби у використанні цих Критеріїв поки що немає. Адже в період із 1 квітня 2017 року до 1 липня 2017 року процедура зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється в тестовому режимі, без фактичного зупинення їх реєстрації в ЄРПН (п. 57 підрозділу 2 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

За результатами перевірок платники ПДВ отримають електронну квитанцію про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі — квитанція). Така квитанція надсилається платнику ПДВ протягом операційного дня. У ній зазначаються (п. 15 Порядку ведення ЄРПН):

• дата та час її формування;
• реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування;
• результат перевірки.

Якщо реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування буде зупинено, то постачальник та покупець (платник ПДВ) одночасно отримають відповідну квитанцію, у якій зазначатиметься перелік документів/пояснень, які платник ПДВ повинен буде подати до контролюючих органів (пп. 201.16.1 і п. 17 Порядку ведення ЄРПН).

Такі документи/пояснення розглядатимуться комісією ДФСУ, яка й прийматиме рішення про подальшу реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Підстави для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації вже затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 р. № 190 (далі — Постанова № 190) (набрала чинності з 31.03.2017 р.). Зокрема передбачається, що комісія ДФС може відмовити платнику ПДВ у реєстрації ПН/РК за таких умов:

• ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, до яких застосована процедура призупинення реєстрації згідно з п. 201.16 ПКУ;
• ненадання платником податку копій документів відповідно до пп. «в» пп. 201.16.1 ПКУ. З вичерпним(!) переліком таких документів можна ознайомитися у відповідному проекті Мінфіну;
• надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування.

Зазначимо: якщо перші дві умови визначають чіткі орієнтири, на які контролери мають зважати, приймаючи рішення, то остання допускає фактор суб’єктивності. Тобто, по суті, платникам ПДВ можуть відмовляти в реєстрації ПН/РК по суто формальним ознакам.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН приймається та надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень і документів, поданих відповідно до пп. 201.16.2 ПКУ (пп. 201.16.3 ПКУ).

У разі позитивного рішення Комісії постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) (платнику ПДВ) надійде відповідна квитанція (п. 18 Порядку ведення ЄРПН).

Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких було зупинено, реєструються в день (п. 19 Порядку ведення ЄРПН):

• прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування;
• набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

Водночас у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні/розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п. 12 Порядку ведення ЄРПН (крім відповідності Критеріям), або їх реєстрація скасовується. У такому разі датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений у такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку ведення ЄРПН).

Завважте, що відповідна норма чітко вказує: незважаючи на наявність обов’язкового до виконання судового рішення, без перевірки згідно з п. 12 Порядку ведення ЄРПН податкова накладна/розрахунок коригування зареєстровані бути не можуть. Щоправда, відкритим лишається питання щодо того, як діятимуть контролери, які отримають рішення суду про реєстрацію, скажімо, податкової накладної в ЄРПН, однак за результатами перевірок будуть встановлені перешкоди для такої реєстрації.

Запит на отримання зареєстрованої ПН/РК

З метою отримання зареєстрованих податкової накладної та/або розрахунку коригування платник податку складає відповідний запит в електронній формі в затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) (п. 201.10 ПКУ та п. 21 Порядку ведення ЄРПН).

Після складення запиту на нього накладається ЕЦП у порядку, передбаченому для накладення ЕЦП на податкову накладну. Після чого платник ПДВ надсилає запит до ДФС.

ДФС здійснює пошук зазначених у запиті податкової накладної та/або розрахунку коригування та формування відповідного повідомлення і протягом операційного дня, що настає за днем надходження запиту, надсилає їх платнику ПДВ.