Чимало суб’єктів господарювання вдаються до укладення довгострокових договорів — угод, розрахованих на тривалу, систематичну співпрацю з перевіреними, надійними контрагентами. Водночас, зважаючи на нестабільність валютного ринку та пов’язану із цим динаміку росту цін на сировину, подорожчання робочої сили, зростання тарифів на комунальні послуги, а також інші об’єктивні процеси, часто виникає потреба в унесенні змін до укладених договорів із метою уточнення їх ціни. Нині ми з’ясуємо, у яких випадках це робити правомірно, а також як юридично грамотно передбачити в договорі можливість перегляду ціни, та, власне, реалізувати цю можливість на практиці

Ціна як обов’язкова умова договору

Розпочнімо з того, що довгострокові договори традиційно є господарськими, тобто укладаються суб’єктами господарювання з ФОП/юридичними особами. Тож під час подальшого розгляду нашого питання зважатимемо на положення і Цивільного кодексу України (даліЦКУ), і Господарського кодексу України (даліГКУ).

Так, якщо ЦКУ допускає ситуацію, коли ціна в договорі не встановлена, і радить у такому випадку визначати її виходячи зі звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ч. 4 ст. 632 ЦКУ), то ГКУ в цьому питанні більш категоричний: ціна є істотною умовою господарського договору, тобто має бути погоджена сторонами в будь-якому разі (ч. 3 ст. 180 ГКУ).

Нагадаємо

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся) (ч. 8 ст. 181 ГКУ).

Водночас ЦКУ допускає можливість зміни ціни, установленої в договорі від самого початку. Щоправда, відповідне право сторін не безумовне.

Коли можна змінити ціну договору

Згідно із ч. 2 ст. 632 ЦКУ, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, установлених договором або законом.

Щодо зміни ціни у випадках, установлених законом, то тут ідеться передусім про ситуації, коли предметом договору сторін є товари чи послуги, ціни на які є регульованими. Як приклад можна навести тарифи на комунальні послуги (див. постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню» від 26.02.2015 р. № 220, «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення» від 16.06.2016  р. № 1141 тощо). І якщо зазначені тарифи змінюються, без зміни ціни договорів, укладених між постачальниками комунальних послуг та їх споживачами, не обійтися.

Однак усе ж предметом більшості договорів, що укладаються суб’єктами господарювання в повсякденному житті, є товари та послуги, ціни на які є вільними, тобто такими, що встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін (ст. 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 р. № 5007-VI).

Завважте

У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни (ч. 6 с. 180 ГКУ).

Зважаючи на принцип свободи договору, сторони мають повне право передбачити можливість перегляду узгодженої ціни.

Щоправда, ч. 3 ст. 632 ЦКУ містить важливе застереження: зміна ціни в договорі після його виконання НЕ допускається.

Це означає, що сторони можуть домовитися про підвищення ціни чи, навпаки, про надання знижки лише на ті товари або послуги, постачання яких ще не відбулося. Тобто, якщо, скажімо, за умовами договору продавець мав поставити товар п’ятьма окремим партіями, і дві з них вже надійшли до покупця та були оплачені, то змінити ціну можна лише на товар, що буде поставлено покупцеві рештою трьома партіями.

На замітку

Суди вбачають перегляд ціни після виконання договору й у тому випадку, якщо замовник робіт прийняв їх без будь-яких застережень, оплатив, а згодом виявив недоліки та бажає повернути частину вартості (див. постанови ВГСУ від 27.12.2016 р. у справі № 916/1828/16, від 11.05.2017 р. у справі № 922/3093/16). Отож, переглянути ціну після того, як договір виконано, не можна навіть тоді, коли для цього є вагомі об’єктивні передумови.

Як прописати в договорі умову про можливість зміни ціни

Тут усе залежить від причини зміни ціни договору. Розгляньмо декілька поширених випадків. За приклад візьмімо договір поставки товарів.

Зміна ціни товару через обсяг, асортимент або строки постачання. Зазвичай здійсненню кожної самостійної операції постачання на підставі довгострокового договору передує складення покупцем листа-замовлення чи оформлення специфікації, які містить, зокрема, асортимент (перелік) товарів, їх кількість (обсяг) й інші показники, що безпосередньо впливають на ціну.

Отже, на етапі укладення договору сторони, як правило, не можуть визначити точний розмір грошових зобов’язань покупця в кожному конкретному випадку.

Однак сторони можуть в додатку до договору передбачити перелік товарів із ціною, з яких формуватиметься замовлення, а також безпосередньо в договорі прописати окремі умови, які можуть впливати на остаточну ціну.

Скажімо, буде цілком правомірно зазначити про можливість зміни ціни товару в бік зменшення (фактично — надання знижки) у разі:

  • замовлення товару на значну суму (наприклад, зниження ціни на 5% у разі, якщо сума замовлення перевищує 10 000 грн, на 10% — якщо сума замовлення перетнула межу в 20 000 грн тощо);
  • замовлення окремих товарів у певній кількості (скажімо, зниження ціни на 20 грн за одиницю в разі замовлення певного виду товару в кількості від 5-ти одиниць або більше);
  • замовлення товарів у певній комбінації (припустімо, надання певної знижки за умови одночасного придбання двох різних заздалегідь визначених товарів) тощо.

Так само можна прописати умови, за якими ціна товару може бути збільшена. Для прикладу — включити в договір положення про можливість зміни ціни в бік збільшення (доплату) у разі постачання товару в скорочені строки порівняно з погодженими в договорі (про подібне право сторін згадується в ч. 5 ст. 180 ГКУ).

По суті, якщо сторони пропишуть схожі умови в договорі, ціна за одиницю певного товару в кінцевому підсумку може відрізнятися від тієї, яка буде зафіксована в переліку із цінами, закріпленому  в додатку до договору. Однак справедливо буде завважити: зміни ціни як істотної умови договору в такому випадку не відбуватиметься. Адже ціна як умова договору поставки — це не обов’язково виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару. Ціна як умова договору також може бути сукупністю умов, що визначають механізм формування розміру грошових зобов’язань покупця.

Інша річ — якщо на етапі укладення договору сторони погоджують фіксовану ціну за товар (скажімо, обмежуються наведенням переліку товарів із цінами), але прогнозують, що в майбутньому з певних об’єктивних причин може виникнути потреба переглянути такі ціни. Що в такому випадку прописати в договорі?

У частині процедури зміни ціни жодних нюансів немає — достатньо закріпити в договорі загальну фразу на кшталт:

«Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються у вигляді додаткових угод».

Якщо ж мовити про випадки й умови, за яких можливий перегляд ціни, — варто поміркувати.

Збільшення собівартості продукції. Потреба в зміні ціни на товар може виникнути за умови збільшення собівартості продукції. Адже ніхто не бажає працювати собі в збиток.

Отож, якщо мовиться про довгостроковий договір, у ньому треба закріпити положення, згідно з яким продавець має право ініціювати перегляд ціни на товар у разі зростання витрат, що відповідно до наказу про облікову політику враховуються під час калькулювання собівартості продукції.

Водночас, аби продавець не зловживав відповідним правом і були захищені інтереси покупця, радимо передбачити, що ініціатива стосовно зміни ціни договору має бути обґрунтована документально підкріплена розрахунками (в ідеалі — калькуляціями собівартості, однак ми не наполягаємо, оскільки розуміємо: мало хто з постачальників готовий розкрити відповідну інформацію, яка нерідко належить до комерційної таємниці).

Окрім того, якщо сторони розраховують на завідомо тривалу співпрацю, можна передбачити в договорі обов’язковість перегляду цін із певною періодичністю (скажімо, раз на квартал).

Утім зміна собівартості — не єдина причина, що може спонукати сторони до зміни ціни договору.

Коливання курсу валют. Нині поширеною є практика «прив’язування» ціни договору до іноземної валюти. І в разі значних коливань на валютному ринку подеколи виникає об’єктивна потреба переглянути узгоджені на етапі укладення договору ціни на товар.

На замітку

Про правомірність зазначення ціни в договорі між резидентами в еквіваленті іноземної валюти ми писали  в матеріалі «Зобов’язання між резидентами України, виражені в еквіваленті інвалюти: можна чи ні» газети № 92/2016.

Завважимо: суди загалом не проти практики зміни ціни у зв’язку зі зміною курсу інвалют. Зокрема ВГСУ в постанові від 01.03.2017 р. у справі № 912/2173/16 прописав:

«Отже, узгоджені сторонами як суб’єктами господарської діяльності умови договору поставки відносно коригування вартості товару у зв’язку зі зміною курсу долара, є чинними, не визнаними недійсними, а тому, їх дотримання є обов’язковим в силу ст.ст. 525, 526 ЦК України».

При цьому важливим є те, що при винесенні рішення суд не визнав істотним той нюанс, що в структурі ціни договору була відсутня імпортна складова.

Як коректно сформулювати умову перегляду ціни у зв’язку зі зміною валютного курсу?

Як на нас, зручним є поширений серед суб’єктів господарювання варіант, коли сторони в договорі передбачають зміну погодженої ціни в разі, коли курс іноземної валюти (зазвичай — долара чи євро) зростає/падає більш ніж на 1 (5, 10 або інший показник) %, порівняно з курсом, що діяв на дату укладення договору. Водночас завважте: у такому випадку обов’язково треба прописати, станом на яку дату необхідно порівнювати курси валют — на дату формування замовлення, дату виставлення рахунка-фактури, дату постачання (звісно ж, якщо воно передує оплаті) тощо.

Збільшення собівартості продукції у зв’язку з коливанням курсів валют. Цей варіант є поєднанням двох попередніх. Так, доволі часто на ринку України реалізується товар, у виробництві якого задіяна імпортна сировина, комплектуючі частини абощо. Зрозуміло, що у зв’язку з нестабільністю курсу іноземної валюти собівартість такого товару не є сталою. Відповідно, у договорі можна прямо передбачити коригування ціни у зв’язку з коливанням курсу інвалют лише в тій частині, що припадає на імпортну складову.

За такого варіанта в договорі закріплюється частка ціни (у відсотках або у твердій сумі), яка припадає на імпортну складову товару. Водночас:

  • закріплюється ціна товару в національній валюті;
  • фіксується курс іноземної валюти на дату укладення договору;
  • визначається межа коливання курсу валют, за умови досягнення якої «запускається» механізм зміни ціни (скажімо, зростання/падіння курсу валют на 5% і більше);
  • зазначається момент, під час якого відбувається порівняння курсів валют.

І у випадку, коли виникають передумови для зміни ціни у зв’язку з коливанням курсу валют, ціна коригується лише в тій частці, яка припадає на імпортний елемент.

Наприклад

Сторони уклали договір поставки механічних візків. У договорі передбачено:

1) вартість товару — 500 грн за одиницю;

2) частка ціни, яка припадає на імпортну складову товару, — 20%, тобто 100 грн;

3) курс іноземної валюти на дату укладення договору — 25 грн за долар США;

4) межа коливання курсу валют, за умови досягнення якої «запускається» механізм зміни ціни — 3%;

5) порівняння курсів валют відбувається на момент оформлення замовлення.

На дату формування чергового замовлення курс долара США становив 26,25 грн за долар США, тобто зріс на 5%.

Оскільки імпортна складова одиниці товару оцінена в 100 грн, то саме ця сума підлягає коригуванню —  збільшенню пропорційно зростанню курсу долара: зі 100 грн до 105 грн.

Отож, за таких умов ціна одиниці товару становитиме 505 грн.

Чи можна змінити ціну договору, у якому не передбачено такої можливості

Як висновується з уже згадуваної нами ч. 2 ст. 632 ЦКУ, навіть за умови спільної згоди сторони не мають права змінювати ціну договору, у якому не передбачено відповідної можливості.

Водночас ніхто не забороняє сторонам шляхом укладення додаткової угоди внести зміни до основного договору, доповнивши його умовою щодо випадків, у яких зміна ціни договору можлива. І вже після цього безпосередньо змінювати ціну.

Однак завважте: зміна ціни (чи то в бік збільшення, чи то в бік зменшення) найчастіше буває невигідною одній зі сторін. Отже, чи погодиться ваш контрагент свідомо доповнювати вже укладений договір умовою, завідомо йому вигідною — велике питання. Таким чином, не радимо вам сподіватися на те, що в майбутньому договір можна буде підкоригувати, та вже на етапі його укладення включити положення щодо можливості зміни ціни.  Ключові поради стосовно цього ми надали.

Альона ГАРНИК,

юрист
газети «Інтерактивна бухгалтерія»