Доплата до мінзарплати при підсумованому обліку робочого часу

(коментар до листа Мінсоцполітики від 21.02.2017 р. № 242/0/102-17/282)

Суть питання

Як доплачувати до мінзарплати працівникам із погодинною оплатою праці?

Як здійснювати таку доплату в разі застосування підсумованого обліку робочого часу в місяцях, у яких відпрацьовано більше годин чи менше, ніж установлена норма робочого часу для відповідного місяця?

Позиція Мінсоцполітики

У коментованому листі роз’яснили, що мінімальною гарантією в оплаті праці є мінімальна заробітна плата:

• у місячному розмірі — для працівників, яким установлені місячні оклади з нормою праці — місяць;
• у погодинному розмірі — для працівників із погодинною оплатою.

Порядок забезпечення гарантованого мінімального розміру оплати праці визначено ст. 3¹ Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, де прописано:

• розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінзарплати;
• якщо працівник не виконав у повному обсязі місячної (годинної) норми праці, мінзарплату виплачують пропорційно до виконаної норми праці.

У разі застосування підсумованого обліку робочого часу роботодавцям потрібно звернути увагу на таке:

• розпорядок робочого дня та графіки змінності мають бути розроблені таким чином, аби робочий час, який повинні відпрацювати працівники за обліковий період, відповідав нормі робочих годин, що припадають на цей період;
• наприкінці кожного місяця працівникам нараховують належну їм зарплату згідно з діючими умовами оплати праці, а по закінченню облікового періоду (кварталу, півріччя) провадять оплату надурочної роботи;
• якщо працівник відпрацював усі робочі години, установлені графіком виходу на роботу (графіком змін) у відповідному місяці, йому мають нарахувати оклад, установлений у трудовому договорі (штатному розписі), та за необхідності — здійснити доплату до розміру мінзарплати;
• у разі коли працівник частину місяця не працював (щорічна відпустка, лікарняний, інші нез’ясовані причини неявок), зарплату йому нараховують пропорційно відпрацьованому ним часу згідно з установленим графіком виходів (змін).

Водночас Мінсоцполітики нагадує, що понад розмір мінзарплати нараховують:

• доплату за роботу в нічний час (якщо в табелі позначені нічні години);
• оплату надурочних годин — у подвійному розмірі (за останній місяць облікового періоду).

Коментар редакції

Насамперед уточнімо, що погодинна оплата праці й оплата робочих годин у разі застосування підсумованого обліку робочого часу передбачають різні підходи до нарахування зарплати.

У разі застосування погодинної оплати праці:

• працівникам установлюють нормовані завдання, які він має виконати за годину праці (ст. 92 КЗпП);
• працівник повинен щомісяця відпрацювати місячну норму робочого часу;
• годинну тарифну ставку для оплати визначають, розділивши місячну тарифну ставку на середньомісячну кількість годин (у 2017 році — 165,5 год.), і вона не змінюється протягом календарного року.

Мінсоцполітики в листі від 20.03.2017 р. № 766/0/101-17/28 роз’яснило, як розраховувати доплату до мінзарплати в місяцях, у яких норма годин менша за 165,5 год. А про те, як визначати доплату до мінзарплати в разі застосування погодинної оплати, на прикладах — у матеріалі «Чи доплачувати до мінзарплати працівникам із погодинно оплатою» газети № 80/2017.

У разі застосування підсумованого обліку робочого часу діють дещо інші правила:

• працівник має відпрацювати норму робочого часу за обліковий період — місяць, квартал, півріччя, рік;
• виконаною нормою праці в місяцях облікового періоду вважаються відпрацьовані робочі години за встановленим графіком роботи;
• годинну ставку для оплати відпрацьованих робочих годин визначають, розділивши місячну тарифну ставку (оклад) на місячну норму робочого часу у відповідному місяці, затверджену правилами внутрішнього трудового розпорядку (далі ─ ПВТР) для структурного підрозділу (працівника), тобто вона може змінюватися щомісяця (див. лист Мінсоцполітики від 17.02.2012 р. № 51/13/116-12). Це роз’яснення можна тлумачити так, що годинну ставку визначають, розділивши місячну тарифну ставку (оклад) на місячну норму робочого часу, установлену ПВТР.  Однак у коментованому листі уточнюють, що нормою є робочі години за графіком виходу на роботу (графіком змін).

На практиці ж, у т.ч. у разі застосування програмних комплексів, які включають і нарахування зарплати, доволі часто використовують такий механізм визначення годинної ставки: у кожному місяці її обчислюють, розділивши оклад (ставку) працівника на місячну норму робочого часу у відповідному місяці (а не на кількість робочих годин за встановленим графіком виходу на роботу).

У коментованому листі наголошують: коли працівник відпрацював усі робочі години, установлені йому графіком виходу на роботу (графіком змін), то йому мають нараховувати оклад, установлений у трудовому договорі (штатному розписі).

Такий підхід логічний: якщо працівник за обліковий період відпрацював норму робочого часу, то йому за кожен місяць облікового періоду повинні нараховувати оклад (незалежно від того, скільки робочих годин було передбачено графіком виходу на роботу в конкретних місяцях облікового періоду).

Головне — норма робочого часу за обліковий період має бути відпрацьована. Якщо ж ні — оплачують фактично відпрацьовані години, але за годинною ставкою, яку визначають, розділивши оклад на норму робочих годин, установлену графіком виходу на роботу.

Пояснімо запропонований  Мінсоцполітики підхід на прикладі.

Норма робочого часу за ІІ квартал 2017 року виходячи з місячних норм робочого часу становить:

152 год. + 159 год. + 159 год. = 470 год.

Згідно з установленими графіками роботи за обліковий період (ІІ квартал), працівник мав відпрацювати:

160 год. + 152 год. + 158 год. = 470 год.

Фактично відпрацьовано за ІІ квартал 2017 року:

160 год. + 152 год. + 160 год. = 472 год., переробіток — 2 год. (472 год. - 470 год.) — оплачується як надурочний час у подвійному розмірі.

За квітень 2017 року працівнику мають нарахувати:

• зарплату за 160 год. (за графіком роботи) у розмірі окладу — 2800 грн;
• доплату за 48 нічних годин (20% від годинної ставки, оплаченої за нічні години):

((2800 грн : 160 год.) х 20%) х 48 год. = 168 грн;

• доплату до мінзарплати (без урахування доплати за роботу в нічний час):

3200 грн - 2800 грн = 400 грн.

Усього зарплата за квітень 2017 року становить:

2800 грн + 168 грн + 400 грн = 3368 грн.

За травень 2017 року працівнику повинні нарахувати:

• зарплату за 152 год. (за графіком роботи) у розмірі окладу — 2800 грн;
• 20%-ву доплату за 40 нічних годин:

((2800 грн : 152 год.) х 20%) х 40 год. = 147,37 грн;

• доплату до мінзарплати (без урахування доплати за роботу в нічний час):

3200 грн - 2800 грн = 400 грн.

Усього зарплата за травень 2017 року сягає:

2800 грн + 147,37 грн + 400 грн = 3347,37 грн.

За червень 2017 року працівнику мають нарахувати:

• зарплату за 158 год. (за графіком роботи) у розмірі окладу — 2800 грн;
• 20%-ву доплату за 48 нічних годин:

((2800 грн : 158 год.) х 20%) х 48 год. = 170,13 грн;

• оплату 2-х надурочних годин — у подвійному розмірі годинної ставки:

((2800 грн : 158 год.) х 2) х 2 год. = 70,89 грн;

• доплату до мінзарплати (без урахування доплати за роботу в нічний час й оплати надурочної роботи):

3200 грн - 2800 грн = 400 грн.

Усього зарплата за червень 2017 року становить:

2800 грн + 170,13 грн + 70,89 грн + 400 грн = 3441,02 грн.

Як бачимо, доплату за нічні години проводимо з розрахунку годинної ставки, за якою оплатили години за графіком роботи. А надурочні години оплачені в останньому місяці облікового періоду, тому доречно застосовувати ту годинну ставку, яка була виходячи з графіка роботи саме в цьому місяці.

Адже облік робочого часу по кожному працівнику має провадитися наростаючим підсумком із початку встановленого облікового періоду (абз. 1 п. 12 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138). Тому надурочні години припадають саме на останній місяць облікового періоду й, відповідно, мали б оплачуватися за годинною ставкою, визначеною за останній місяць облікового періоду.

Хоча варто сказати, що Мінпраці колись висловлювало думку, що для визначення годинної ставки для оплати надурочних годин потрібно застосовувати середньомісячну кількість годин за обліковий період (див. лист Мінпраці від 18.05.2007 р. № 380/13/84-07).

Зверніть увагу! Днями знову з’явився свіжий лист Мінсоцполітики від 24.04.2017 р. № 1264/0/101-17/282, яким пропонується годинну ставку для оплати надурочних годин визначати з розрахунку середньомісячного числа годин за обліковий період (рік). І хоча в листі мовиться про обліковий період — рік, але такий же механізм має використовуватися й коли обліковий період буде меншим (півріччя чи квартал).  

Тож, якщо керуватися цим листом, то для наведеного вище прикладу потрібно:

• визначити середньомісячну кількість годин за обліковий період (ІІ квартал):

(152 год + 159 год. + 159 год.) : 3= 156,7 год.;

• розрахувати годинну ставку, розділивши оклад на середньомісячну кількість годин:

2800 грн : 156,7 год. = 17,87 грн;

• тоді оплата 2-х надурочних голин становитиме:

(17,87 грн х 2 год.) х 2 = 71,48 грн.

Усього зарплата за червень 2017 року становитиме:

2800 грн + 170,13 грн + 71,48 грн + 400 грн = 3441,61 грн.

Як видно, різниця в розрахунках — усього лише 59 копійок (71,48 грн - 70,89 грн), але вона є.

Оскільки це питання нормативно не врегульоване, то порядок визначення годинної ставки для оплати надурочних годин краще прописати в колдоговорі чи положенні про оплату праці.

Отже, з коментованого листа випливає, що в місяцях, у яких кількість робочих годин за графіком більша чи менша за встановлену місячну норму робочого часу у відповідному місяці (за графіком п’ятиденного чи шестиденного робочого тижня) і фактично нарахована зарплата (за відпрацьовані за графіком години) менша, ніж 3200 грн, теж потрібно здійснювати доплату до мінзарплати.