Серед різниць із податку на прибуток із р. ІІІ ПКУ є та, що пов’язана зі штрафами, пенями та неустойками.
Проаналізуймо, кого стосується така різниця й особливості її застосування. Адже запускається в роботу вона не завжди

Спершу — про бухгалтерський облік штрафів.

Бухоблік штрафів, пені, неустойок

Визнані штрафи, пені, неустойки підприємство-порушник обліковує в інших операційних витратах (п. 20 П(С)БО 16 «Витрати») за дебетом субрахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» — Дт 948 Кт 685.

Таку проводку фіксують саме за фактом визнання штрафу, пені, неустойки. Тобто якщо підприємство оскаржує у суді виставлений йому штраф, то він іще не узгоджений (не визнаний). Вагово, коли саме відбувається визнання. Зокрема, якщо підприємство не оспорює накладеного на нього штрафу, пені, неустойки, то за фактом нарахування таких сум їх і відображають в обліку. Якщо ж оскаржує, тоді типово — за рішенням суду, яке набрало чинності та згідно з яким «приписано» штраф погасити. Відображають суми неустойок на основі первинного документа, якими в такому разі можуть бути претензія, рішення суду, договір, бухгалтерська довідка.

Зауважимо

Відображають витрати за штрафом, пенею, неустойкою за фактом визнання (нарахування), а не тоді, коли перераховують кошти.

Наголошують на цьому й контролери. Юрій Романюк, директор Департаменту прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку Мінфіну України зазначає:

«…суми визнаних претензій відображаються підприємством — одержувачем претензій у складі витрат того звітного періоду, в якому було прийнято рішення задовольнити вимоги заявника претензій».

Кого стосується різниця за штрафами, пенями, неустойками

Така різниця зазначена у пп. 140.5.11 р. ІІІ ПКУ (з’явилася в ПКУ завдяки Закону України від 21.12.2016 р. № 1797-VII). А різниці зі згаданого розділу застосовують:

  • платники податку на прибуток, які мають бухдохід понад 20 млн грн;
  • платники податку на прибуток, які мають дохід не більш ніж 20 млн грн і не відмовилися від різниць.

Нагадаємо: якщо бухгалтерський дохід (за вирахуванням непрямих податків) за останній рік становить не більш ніж 20 млн грн — підприємство може обирати, застосовувати йому різниці чи ні (п. 134.1 ПКУ). Якщо підприємство вирішить не застосовувати різниці (крім збитків минулих років) — не застосовувати їх доведеться доти, доки дохід не перевищить 20 млн грн. І прийняти рішення про незастосування різниць платник може лише раз протягом безперервної сукупності років, у яких дохід не перевищує 20 млн грн (див. лист ДФСУ від 27.04.2016 р. № 9489/6/99-99-15-02-02-15).

Про рішення зазначають у декларації, яку подають за перший рік у цій безперервній сукупності років, у рядку «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці». Тоді різниці з р. ІІІ ПКУ не застосовують, поки дохід не перевищить 20 млн грн.

Завважимо

Підприємство, яке обрало для себе варіант визначення об’єкта оподаткування без різниць, не застосовує всіх різниць, прописаних у р. ІІІ ПКУ (окрім збитку попередніх періодів) (пп. 134.1.1 ПКУ). А ось різниці, зазначені в підрозділі 4 р. ХХ ПКУ, використовує.

Відповідно, платники податку на прибуток, які відмовилися від різниць із р. ІІІ ПКУ, бо мають дохід не більш ніж 20 млн грн, не застосовують і різницю за штрафами, пенями, неустойками.

Решта платників податку на прибуток застосовують різницю за штрафами, пенями, неустойками, звісно, якщо виконуються умови, про які йтиметься далі.

Суть різниці за штрафами, пенями, неустойками