Забезпечення мінімального рівня зарплати: основні правила й розрахунок доплати

Черговий сюрприз від депутатів — це встановлення мінзарплати в розмірі 3200 грн, а мінімального посадового окладу (ставки зарплати) — на рівні 1600 грн. Як наслідок — усім працівникам, котрим за відпрацьовану норму праці нарахована зарплата менша, ніж 3200 грн, доведеться робити доплату до цієї суми. Тому виникає чимало запитань, які ми й з’ясуємо

На 2017 рік установлені такі мінімальні гарантії в оплаті праці:

• мінімальна зарплата в місячному розмірі встановлена 3200 грн, у годинному розмірі — 19,34 грн (ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 22.12.2016 р. № 1801-VIII);
• мінімальний розмір посадового окладу (тарифної ставки) не може бути меншим за прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року, тобто не менше 1600 грн (ч. 6 ст. 6 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95, далі — Закон про оплату праці).

Ці показники не змінюватимуться протягом 2017 року.

Відповідні зміни щодо визначення розміру мінзарплати й забезпечення її гарантованого розміру внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774-VIII (далі — Закон № 1774) до КЗпП і Закону про оплату.

Проте, зважаючи на таку велику різницю між розміром мінзарплати й мінімального посадового окладу, Закон про оплату праці доповнили новою ст. 3¹, визначивши, як роботодавцям забезпечувати гарантований мінімум зарплати (3200 грн). Із цією метою повернули давно забуту доплату до мінзарплати. Бухгалтери зі стажем пам’ятають, що схожа ситуація мала місце в 2001–2005 роках. Однак правила визначення доплати до мінзарплати й особливості її розрахунку змінилися.

Забезпечення мінімального розміру зарплати: основні правила

Із 1 січня 2017 року зарплата за виконану місячну норму праці не може бути меншою, ніж 3200 грн, а за годинну — 19,34 грн. Але це зовсім не означає, що посадовий оклад у штатному розписі (чи місячну тарифну ставку) потрібно встановлювати в розмірі, не меншому за 3200 грн або годинну ставку (у разі погодинної оплати), — не менш ніж 19,34 грн.

Як уже мовилося, мінімальний розмір посадового окладу (тарифної ставки) не може бути менше 1600 грн ― з урахуванням вимог укладених Генеральної, галузевих, міжгалузевих, регіональних угод і колективних договорів. Якщо ж у таких угодах і колдоговорах була прив’язка до розміру мінзарплати, то за розрахункову величину беруть 1600 грн (п. 3 «Прикінцевих і перехідних положень» Закону № 1774). Тож озвучимо основні правила, яких має дотримуватися нині роботодавець.

Правило 1. Роботодавець повинен нарахувати зарплату в сумі не менш ніж 3200 грн ― якщо виконана місячна (годинна) норма праці. Дотримання цієї норми є обов’язковим незалежно від того, яка система оплати праці використовується (ч. 4 ст. 3 Закону про оплату праці).

Правило 2. У разі коли зарплата нарахована в меншому розмірі, ніж 3200 грн (без урахуванням виплат, передбачених ч. 2 ст. 3¹ Закону про оплату праці), потрібно здійснити доплату до розміру мінзарплати.

Правило 3. У місяцях, у яких періодичної виплати не було (наприклад, це може бути квартальна премія) і зарплату нараховано в сумі меншій, ніж 3200 грн, теж здійснюють доплату до мінзарплати.

Правило 4. Якщо норму праці не виконано, то гарантований мінімум розміру зарплати визначають пропорційно. Ідеться про випадки, коли працівник трудиться на умовах неповного робочого часу або він не виконав місячної (годинної) норми праці через те, що хворів або був у відпустці, або ж працівника прийнято на роботу (чи звільнено) посеред місяця.

Правило 5. Для внутрішніх сумісників гарантований мінімальний розмір зарплати забезпечують окремо за основним місцем роботи й за сумісництвом (пропорційно відпрацьованому часу). Держпраці теж дотримується такої позиції.

Тож виникає цілком логічне запитання: яким чином розраховувати суму доплати до мінзарплати і які виплати враховувати під час її обчислення?

Доплата до мінзарплати: основні акценти

Згідно із ч. 2 ст. 3¹ Закону про оплату праці, під час визначення гарантованого мінімального розміру зарплати не враховуються:

• доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я. За роз’ясненнями Мінсоцполітики й територіальних органів Держпраці, це такі виплати, як доплата за важкі та шкідливі (особливо важкі й особливо шкідливі) умови праці, а також доплата за використання деззасобів у роботі;
• доплати за роботу в нічний та надурочний час (за роз’ясненнями Мінсоцполітики, ідеться саме про оплату, а не доплату);
• виплати за роз’їзний характер роботи (найімовірніше, сюди ж потрапить і надбавка за вахтовий метод роботи);
• премії до святкових і ювілейних дат.

Отже, як бачимо, наведену норму потрібно читати між рядків, оскільки вона надто невдало прописана. Тому під час визначення суми доплати виникає чимало запитань, які лишаються нез’ясованими, а Мінсоцполітики зайняло очікувальну позицію.

Найбільше запитань виникає стосовно врахування сум індексації під час обчислення суми доплати до мінзарплати. Нині офіційного роз’яснення Мінсоцполітики щодо цього ще немає. Позиція редакції й аргументи на користь обох варіантів — у матеріалі «Індексація та доплата до мінімальної зарплати: «проблема» із підрахунком».

Однак на початку січня в деяких виданнях з’явилися роз’яснення фахівців цього міністерства про те, що суми індексації потрібно виплачувати понад розмір мінзарплати. Але декілька днів тому в усних роз’ясненнях вони повідомили, що остаточне рішення стосовно цього ще не прийнято. Так само немає офіційної позиції і щодо матдопомоги, яку виплачують за рахунок фонду оплати праці та мають систематичний характер.

Тож до появи офіційних роз’яснень Мінсоцполітики суми індексації та матдопомоги (за рахунок фонду оплати праці) краще враховувати під час визначення суми доплати до мінзарплати. Адже ч. 2 ст. 3¹ Закону про оплату праці не робить винятків для таких виплат. Наведемо на схемі, які виплати враховувати під час визначення доплати до мінзарплати, а які  ― ні.

Схема

Натисніть на картинку для перегляду в збільшеному вигляді

До того ж варто озвучити, як саме трактувати доплату до мінзарплати і як вона впливає на розрахунок інших виплат:

• доплата до мінзарплати належить до фонду оплати праці;
• доплату виплачують щомісяця разом з виплатою зарплати, а під час розрахунку суми авансу її не враховують;
• доплату включають до заробітку під час обчислення середньої зарплати для оплати лікарняних і декретних, відпусток і в інших випадках збереження середньої зарплати;
• доплату враховують, визначаючи денний заробіток під час оплати днів відрядження;
• оподатковують доплату як зарплатну виплату, і на неї нараховують ЄСВ, а у формі № 1ДФ і таблиці 6 Форми № Д4 її показують у складі зарплати.

Розрахунок суми доплати до мінзарплати: практичні ситуації

Розгляньмо декілька найактуальніших питань, які виникли під час визначення суми доплати.

Не виконана норма праці. Як сказано вище, така ситуація буває в разі коли працівник частину місяця хворів або був у відпустці чи йому зберігали середній заробіток з інших причин.

Оскільки працівник відпрацював лише 12 р.дн., то рівень забезпечення мінзарплати становить:

3200,00 грн : 20 р.дн. х 12 р.дн. = 1920,00 грн.

Тому потрібно здійснити доплату до мінзарплати:

1920,00 грн - 1800 грн = 120,00 грн.

Загальна сума зарплати за січень 2017 року становить:

1800,00 грн + 1000 грн + 120,00 грн = 2920,00 грн.

Оскільки фактично нарахована зарплата (з урахуванням доплати)  менша, ніж 3200 грн, то в такому випадку доведеться визначити суму різниці між мінімальною і фактичною зарплатою: 3200 грн - 2920 грн = 280 грн, і на цю суму донарахувати ЄСВ.

Внутрішнє сумісництво. Для таких працівників рівень забезпечення мінзарплати визначають окремо за основним місцем роботи й за сумісництвом.

За основним місцем роботи зарплата працівника менша ніж розмір мінзарплати (3200 грн), тому потрібно здійснити доплату до мінзарплати:

3200,00 грн - 3100,00 грн = 100,00 грн.

За сумісництвом гарантований мінімум зарплати (на 0,5 ставки) становить:

3200,00 грн х 0,5 = 1600,00 грн.

Тому за сумісництвом потрібно теж нарахувати доплату до мінзарплати:

1600,00 грн - 1470,00 грн = 130,00 грн.

Підсумований облік робочого часу. За роз’ясненням Мінсоцполітики, від 12.01.2017 р. при застосуванні підсумованого обліку робочого часу відпрацьованою нормою вважаються відпрацьовані години за графіком роботи. На цій підставі Мінсоцполітики вважає: якщо відпрацьовані всі години за графіком роботи й нарахована зарплата менш ніж 3200 грн, то слід провести доплату до мінзарплати. А надурочні години, визначені в останньому місяці облікового періоду, оплачуються понад розмір мінзарплати.

Оплата за 1 р. год. січня становить:

3000 грн : 159 р.год. = 18,87 грн.

За січень 2017 року йому нарахували:

• оплату за 160 відпрацьованих години:

18,87 грн × 160 р. год. = 3019,20 грн;

• доплату за 40 нічних годин:

(18,87 грн× 40 р. год.) × 35% = 264,18 грн.

Усього за січень 2017 року було нараховано:

3019,20 грн + 264,18 грн = 3283,38 грн.

Але, визначаючи гарантований мінімум зарплати для такого працівника, не враховують суму доплати за нічні години. Тому розмір доплати до мінімальної зарплати становить:

3200,00 грн - 3019,20 грн = 180,80 грн.

Усього за січень 2017 року працівнику мають нарахувати:

3019,20 грн + 264,18 грн + 180,80 грн = 3464,18 грн.

Відрядна оплата праці. При відрядній системі оплати праці розмір оплати визначають пропорційно обсягу виконаної роботи. Водночас працівник не звільняється від обов'язку виконувати згідно з режимом роботи встановлену норму тривалості робочого часу.

При відрядній оплаті праці розцінки визначають виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу). Відрядну розцінку визначають шляхом ділення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробітку. Або відрядну розцінку можна визначати, перемноживши погодинну (денну) тарифну ставку, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях (ст. 90 КЗпП).

У разі невиконання норм виробітку не з вини працівника оплату провадять за фактично виконану роботу, і місячна зарплата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).

Отже, дотримання гарантованого мінімуму зарплати при відрядній оплаті праці можна було б визначати таким чином:

• залежно від фактичного обсягу і місячної норми виробітку (часу), а якщо мали місце простої протягом місяця, то цей період не враховувати під час визначення суми доплати до мінзарплати;
• якщо норма виробітку за годину виконувалася, але протягом місяця були різні види робіт із різними відрядними розцінками, то можна спробувати визначити відрядну розцінку для кожного виду робіт виходячи з мінімального годинного розміру зарплати (19,34 грн) і провести належну доплату до рівня мінзарплати.

Але хотілося б, щоб саме Мінсоцполітики свою позицію з неврегульованих і спірних питань. Адже саме його роз’ясненнями керуватимуться органи Держпраці під час проведення контрольних заходів із дотримання законодавства про оплату праці.