Підстава: ст.ст. 7–8 Закону про Держбюджет-2017 ,
п. 30 р. І Закону № 1774 .
Набрали чинності 01.01.2017 р.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 22.12.2016 р. № 1801-VIII.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774-VIII.
Нарахування ЄСВ законодавець теж не обійшов увагою, особливо це відчують підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, та фізособи, які займаються незалежною професійною діяльністю.
Максимальна база нарахування ЄСВ і мінімальний страховий внесок
На 2017 рік установлений розмір мінзарплати — 3200 грн. Саме цей показник використовують для визначення мінімального страхового внеску: 3200 грн х 22% = 704 грн.
Мінімальний страховий внесок — сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, установлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
(п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
від 08.07.2010 р. № 2464-V, далі — Закон про ЄСВ)
Прожитковий мінімум для працездатних осіб протягом 2017 року змінюватиметься: з 1 січня — 1600 грн, з 1 травня — 1684 грн, з 1 грудня — 1762 грн, і, відповідно, максимальна величина бази нарахування ЄСВ становитиме:
- з 1 січня — 40000 грн (1600 грн х 25);
- з 1 травня — 42100 грн (1684 грн х 25);
- з 1 грудня — 44050 грн (1762 грн х 25).
Нагадаємо: максимальну величину бази нарахування ЄСВ використовують як обмеження і під час нарахування лікарняних і декретних.
Усіх підприємців-пенсіонерів звільнили від сплати ЄСВ
Як пам’ятаємо, у попередні роки цим привілеєм (для себе) могли скористатися лише підприємці-єдинники, які є пенсіонерами за віком й інвалідами, що отримують пенсію за віком або соціальну допомогу. Тепер же звільненням від сплати ЄСВ за себе можуть скористатися також підприємці (пенсіонери й інваліди), які перебувають на загальній системі оподаткування.
Зверніть увагу
Органи ДФС раніше вважали, що звільнення від сплати ЄСВ поширюється тільки на пенсіонерів, що досягли пенсійного віку, установленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV.
Суди ж вважають, що право на звільнення мають і пенсіонери, які вийшли на пенсію на пільгових умовах, зі зниженням пенсійного віку, у т.ч. чорнобильці та військовослужбовці.
ДФС вимушена майже погодитися із судовою позицією та нині визнає, що права на звільнення від сплати ЄСВ немає лише в разі виходу на пенсію за вислугу років (категорія 301.04.02 системи «ЗІР»).
Право пенсіонерів-єдинників на звільнення від сплати ЄСВ закріплено й у п. 4 р. ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449 (далі — Інструкція № 449).
Підприємці-єдинники (пенсіонери й інваліди) у разі призначення пенсії подають звіт із позначкою «призначення пенсії» — за період до дати формування заяви на призначення пенсії (п. 10 р. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435, далі — Порядок № 435).
Також «ЗІР» містить роз’яснення про те, що пенсіонери й інваліди мають письмово повідомити органи ДФС про набуття такого статусу. Для цього потрібно подати письмову заяву довільної форми з відповідними підтверджуючими документами, а саме: копію довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності чи копію пенсійного посвідчення (категорія 301.04.02 системи «ЗІР»).
Нагадаємо
Підприємці-єдинники, які є пенсіонерами за віком або інвалідами, за бажанням можуть продовжувати сплачувати ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску й подавати звітність (абз. 2 п. 4 р. ІІІ Інструкції № 449). У такому випадку вони матимуть право у разі настання страхового випадку на отримання матзабезпечення з Фонду соцстраху. Мабуть, таку можливість згодом нададуть і підприємцям-загальноситемникам.
Тож виникає питання: чи повинен підприємець-загальносистемник також подавати звіт за Формою № Д5 із типом «призначення пенсії», чи достатньо просто повідомити податкові органи про свій статус? Надати відповідь може тільки ДФС.
У будь-якому випадку підприємцям-загальносистемникам потрібно подати звітність за 2016 рік, а також звернутися до органу ДФС за місцем реєстрації щодо звільнення від сплати ЄСВ починаючи із січня 2017 року.
Тож тепер Мінфін повинен унести відповідні зміни до Інструкції № 449 і Порядку № 435.
За пільги пенсіонерів із ЄСВ заплатять інші платники ЄСВ
Підприємців-загальноситемників із 1 січня 2017 року зобов’язали сплачувати ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску (704 грн) за кожен місяць незалежно від того, отримували вони дохід (прибуток) від підприємницької діяльності чи ні. Така ж доля спіткала й осіб, які займаються незалежною професійною діяльністю.
Тож тим підприємцям, які не провадять діяльність чи яким не під силу сплачувати ЄСВ у розмірі 704 грн на місяць, краще закритися, подавши держреєстратору чи нотаріусу Заяву про державну реєстрацію про припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця за її рішенням (Форму № 12), затверджену наказом Мін’юсту від 18.11.2016 р. № 3268/5. Якщо припинення відбудеться в січні 2017 року, то за цей місяць доведеться сплатити ЄСВ у розмірі 704 грн.
Для підприємців-єдинників І групи сума ЄСВ за місяць не може бути меншою половини мінімального страхового внеску: 704 грн х 0,5 = 352 грн. Але періоди, за які буде сплачено неповну суму мінімального страхового внеску, пропорційно зарахують до пенсійного стажу та страхового стажу для лікарняних і декретних.
Права ПФУ й обмін інформацією
Статтю 13 Закону про ЄСВ доповнили новим пунктом 51, який надає право органам ПФУ в разі виявлення за результатами аналізу даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Держреєстр) недостовірних відомостей про застрахованих осіб вимагати від платників єдиного внеску інформацію про ці відомості й усунення порушень.
Також у Законі про ЄСВ закріпили нові положення щодо використання відомостей із Держреєстру й обміну інформацією, а саме:
- інформація з Держреєстру використовуватиметься з метою виявлення фактів використання праці неоформлених працівників і порушень законодавства про працю (ч. 1 ст. 17);
- обмін інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників і порушень законодавства про працю, здійснюватиметься між Держпраці та ДФС у порядку, затвердженому ПФУ за погодженням із Мінсоцполітики;
- інформація з реєстру страхувальників Держреєстру надається на запит платників єдиного внеску та/або застрахованих осіб у порядку та за формою, установленими ДФС і ПФУ за погодженням із фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (ч. 5 ст. 17).
Редакція газети
«Інтерактивна бухгалтерія»