Найчастіше за допомогою бухгалтерської довідки здійснюють виправлення бухгалтерських помилок, хоча це не єдиний випадок, коли в обліку використовують такий документ. Тож, з’ясуймо, коли потрібно складати бухгалтерську довідку та як правильно її оформити
Бухгалтерська довідка — документ, який має універсальний характер. Тим часом бухдовідка не завжди може бути первинним документом.
Передусім нагадаємо: первинний документ — документ, що містить відомості про господарську операцію. Відповідно, господарська операція — дія чи подія, що зумовлює зміни у структурі активів і зобов’язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, далі — Закон № 996).
Отже, якщо бухдовідку складають для оформлення господарської операції (виправлення помилок або проведення різноманітних розрахунків, які зумовлюють зміни у структурі активів і зобов’язань та/або власному капіталі підприємства), за наявності всіх обов’язкових реквізитів, зазначених у ч. 2 ст. 9 Закону № 996, її можна віднести до первинних документів.
Так, зокрема, Мінфін України в листі від 13.12.2004 р. № 31-04200-30-10/22823, зазначає:
«…при виявленні помилки в облікових регістрах передбачено складання Бухгалтерської довідки, яка буде підставою (первинним документом) для виправного запису до відповідного регістру бухгалтерського обліку і Головної книги» (Прим. ред. — Виділено редакцією).
Водночас бухгалтерські довідки, складені в разі закриття операційних рахунків обліку доходів і витрат, не належать до первинних документів, оскільки тут не фіксуються відомості про госпоперацію (операцію, що призводить до зміни у структурі активів і зобов’язань та/або у власному капіталі підприємства). У цьому випадку бухгалтерська довідка має лише інформаційний характер.
Форма бухгалтерської довідки
Типова форма бухдовідки наведена в Методичних рекомендаціях по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Мінфіну України від 29.12.2000 р. № 356. Ця форма є доволі простою (див. типову форму тут). Проте кожне підприємство вправі розробити й затвердити власну форму бухгалтерської довідки. Головне, аби під час оформлення господарської операції такий документ містив усі обов’язкові реквізити, прописані у ч. 2 ст. 9 Закону № 996 та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88 (далі — Положення № 88). На цьому ж наполягає й Мінфін України в листі від 05.08.2014 р. № 31-11410-08/23-2303/2333.
Нагадаємо
Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону № 996 та п. 2.4 Положення № 88, первинні документи повинні мати такі обов’язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст й обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що надають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Коли складають бухгалтерську довідку