Увезення вживаних авто фізособою з-за кордону: про що потрібно знати

Із 1 серпня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів» від 31.05.16 р. № 1389-VIII (далі — Закон № 1389). Документ, зокрема, передбачає зменшення акцизних ставок при ввезенні в Україну вживаних авто. Однак на практиці не все так просто. Далі проаналізуймо його норми…

Які встановлено ставки акцизу для вживаних авто

Отже, Законом № 1389 передбачено внесення до ПКУ змін, які направлені на тимчасове (до 31 грудня 2018 року) зниження ставок акцизного податку для вживаних легкових автомобілів. Такі нові зменшені ставки акцизу наразі прописані в п. 15 підрозділу 5 р. XX «Перехідні положення» ПКУ. Для наочності наведімо їх у таблиці.

Таблиця

Ставки акцизного податку для вживаних автомобілів

Додатково нормотворці подбали про те, щоб зменшення акцизного податку не стало для когось просто новою формою заробітку (наприклад, для тих же перекупників). Тому законодавець постановив, що ставки акцизного податку, установлені Законом № 1389, не застосовуються для легкових автомобілів, якщо вони:

• мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України відповідно до законодавства, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) і/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України;
• вироблені до 1 січня 2010 року;
• увозяться на митну територію України особою для власного використання чи на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських і цивільно-правових договорів або за рішенням суду в кількості понад 1 легковий автомобіль протягом календарного року.

Як підтвердити країну походження «залізного коня»

Допитливі читачі помітили, що Законом № 1389 установлено: знижені ставки акцизного податку не застосовуються, якщо легкові автомобілі мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України відповідно до законодавства, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.

Тому мимоволі напрошується запитання: як підтвердити країну походження автівки?

Відповідно до ст. 43 Митного кодексу України (далі — МКУ), документами, що підтверджують країну походження товару, є:

• сертифікат про походження товару — документ, який однозначно свідчить про країну походження товару та виданий компетентним органом цієї країни чи країни вивезення, якщо в країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару;
• засвідчена декларація про походження товару — декларація про походження товару, засвідчена державною організацією чи компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями;
• декларація про походження товару — письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару;
• сертифікат про регіональне найменування товару — документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни, та виданий компетентним органом згідно із законодавством країни вивезення товару.

У випадку якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару чи органом доходів і зборів установлено інші відомості про країну походження товару, аніж ті, що зазначені в документах, декларант або вповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Зауважимо: документи, котрі підтверджують країну походження товару, не вимагаються в разі, якщо товари ввозяться громадянами й оподатковуються за єдиною ставкою мита відповідно до р. XII МКУ (п. 2 ч. 4 ст. 44 МКУ).

Водночас наголосимо: ані МКУ, ані жоден інший нормативний документ не встановлюють, що мається на увазі під єдиною ставкою мита. На практиці більшість митних брокерів схиляються до думки, що тут ідеться про ситуацію, коли пільгова ставка мита дорівнює повній (хоча таке твердження — доволі спірне).

Доречно повідомити, що до відомостей про походження транспортних засобів, котрі ввозяться на митну територію України громадянами, може бути віднесений і їх ідентифікаційний номер — VIN-код (Vehicle Identification Number), інформація про який зазначається в технічному паспорті на транспортний засіб. На цьому наголошують і самі податківці в листі від 01.08.2016 р. № 26072/7/99-99-18-02-02-17.

VIN-код транспортного засобу — структуроване поєднання літеро-цифрових позначень, що надається виробником транспортному засобу з метою його ідентифікації. Структура та зміст VIN-коду визначаються міжнародним стандартом ISO 3779–1983, гармонізованим із державним стандартом України ДСТУ 3524–97 для обов'язкового застосування в Україні.

Зазвичай структура VIN-коду складається із 17 символів, перші 3 символи з яких визначають географічну зону, країну-виробника та виробника автотранспортного засобу, а 11-й — містить інформацію про місце складання транспортного засобу. Детальніше про те, як розібратися в структурі VIN-коду, роз’яснювалося ще в листі ДМСУ від 15.07.2008 р. № 14/922-ЕП.

Продаж авто протягом року: на що чекати

Законом № 1389 визначено, що в разі відчуження авто протягом 365 днів із дня його реєстрації платник податку, котрий скористався пільгами, передбаченими п. 15 підрозділу 5 р. XX «Перехідні положення» ПКУ, повинен сплатити акцизний податок за такі транспортні засоби за ставками, установленими ст. 215 ПКУ. Тобто доведеться заплатити акциз сповна.

Теоретично-практичні поради купівлі вживаних авто

Отже, із Закону № 1389 зрозуміло, що зменшений акциз діє лише в разі особистої купівлі автівки. Тому громадянам для придбання авто доведеться самостійно їхати, наприклад, у Німеччину, для того аби там придбати авто, а потім самостійно перевезти його в Україну.

Далі наведімо деякі теоретично-практичні поради з купівлі вживаних авто. Цей тернистий шлях складається з декількох етапів. Опишемо кожен із них.

Перший етап. Більшість громадян при подорожі за омріяним легковиком вирушить до ЄС. Найімовірніше, це буде Польща, Німеччина чи Литва. Причина тут банальна — великий вибір авто та кращий їх стан. Але така поїздка для багатьох вимагатиме отримання відповідної візи. Тому про це слід подбати заздалегідь. Та й це, звісно, додаткові витрати.

Другий етап. Цей етап полягає у виборі моделі автівки. Певна річ, тут усе індивідуально. Але із цим усе ж варто визначитися на Батьківщині. Можна вибрати 2–3 моделі авто для того, аби вже на місці зекономити час і нерви. Адже вибір такого важливого об’єкта — завжди витратна справа. Також не варто забувати, що рік випуску авто має бути — щонайменше 2010. Окрім того, автомобіль повинен відповідати як мінімум екологічному стандарту «Євро 5».

Третій етап. Вибір місця придбання авто. Авто можна придбати як у фізособи, так і в спеціалізованих організацій. Веб-сайтів із рекламою вживаних авто безліч.

Тут слід урахувати, що, наприклад, у прикордонних з Україною воєводствах (наприклад, Польщі), уживане Рено коштуватиме на 500–1000 євро дорожче, аніж усередині цієї країни. А в Німеччині така ж модель буде ще дешевшою та, можливо, більш якісною. Але чим далі від кордону, тим більші витрати на транспортування вашого омріяного «залізного коня». Звісно, можна організувати групу, котра візьме автомобілевоз, і це зменшить витрати на провезення. Але це все ж витрати і грошей, і часу. Тому все слід прораховувати.

Четвертий етап. Якщо ви не суперспеціаліст по авто (не маєте досвіду, скажімо, 30 років роботи на СТО) то вам варто буде в поїздку запросити друга, який розбирається краще за вас в авто. Це для того, щоб не придбати кота в мішку. Адже в Європі на вас чекають не тільки чесні бюргери, але й комерсанти із широкої догори, котрі захочуть вам продати, приміром, крадені автівки, повернути які вже буде неможливо.

П’ятий етап. Вибираючи авто, слід перевірити реальний пробіг, а не той, який указаний, бо він може бути «скручений». Варто звернути увагу — чи порушена геометрія кузова в автомобіля, чи він був битий, топлений або перефарбований, а також перевірити, чи не був номер кузова перебитий.

Шостий етап. У випадку коли авто закордоном не було знято з реєстрації, то з автівкою можна заїхати в Україну в транзитному режимі на 5 днів. Прикордонникам на КПП ви повинні надати:

• свідоцтво про реєстрацію автомобіля;
• технічний паспорт із прізвищем нового власника;
• договір купівлі-продажу чи доручення, виписане власником.

Увозячи автівку в режимі транзиту, протягом 5-ти днів на території України можна провести її митне оформлення, повідомивши про таке бажання митницю. Особа має звернутися до митниці із заявою про те, що вона хоче помістити транспортний засіб у митний режим імпорту. Митниця дає свою згоду та перелік необхідних документів для подальшого митного оформлення.

У реєстраційних органах можна зняти авто з іноземного обліку й отримати українську реєстрацію. Для цього знадобляться свідоцтво про реєстрацію транспорту з номерами автівки та договір купівлі-продажу.

Якщо автомобіль знято з іноземної реєстрації в країні, де його купували, то в найближчому відділку поліції необхідно отримати транзитні номери. На КПП при проїзді на територію Україну потрібно із собою мати: свідоцтво про реєстрацію з інформацією про зняття з обліку й технічний паспорт. Номери на автомобілі мають збігатися з номерами, зазначеними в документах.

Сьомий етап. Для того щоб зареєструвати транспортний засіб в Україні, необхідно звернутися в будь-який сервісний центр МВС із заявою. До заяви також додають документи, які посвідчують особу заявника, а також документи, що підтверджують правомірність отримання транспортного засобу.

Не забудьте оплатити послугу з реєстрації транспортних засобів (для автомобілів, виробництва країн СНД — 152,63 грн, для авто іноземного виробництва — 190,15 грн), вартість номерних знаків — 135 грн і вартість бланка свідоцтва про реєстрацію автомобіля — 114 грн.

Ну й, звісно ж, для реєстрації слід буде сплатити всі митні платежі. Щоправда, тепер у меншій сумі, завдяки Закону № 1389.