(Коментар до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу» від 20.12.2019 р. № 425-IX, далі — Закон № 425)

Зміни, запроваджені Законом № 425, набрали чинності 29.12.2019. На них уже звертали увагу й податківці — див. лист ДПСУ від 23.01.2020 р. № 1174/7/99-00-07-03-02-07. Розгляньмо докладніше.

Зміни до п. 189.5 ПКУ

Цей пункт виклали в новій редакції. Тепер він визначає базу оподаткування для операцій із постачання товарів, які були повернені лізингодавцеві за договорами фінлізингу від будь-яких лізингоодержувачів.

Раніше ця норма містила інформацію лише про повернення від не зареєстрованих платниками ПДВ лізингоодержувачів. А нині вона діятиме у випадках, коли лізингодавець за операцією з повернення таких товарів не включав суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Нагадаємо

Повернення матеріальних активів за договором фінансового лізингу вважається постачанням товарів. Тобто для лізингоотримувача, який повертає об’єкт фінлізингу лізингодавцеві в разі дострокового припинення договору фінансового лізингу, це передання прирівнюється з метою обкладення ПДВ до зворотного продажу лізингоотримувачем такого об’єкта лізингодавцю. Відповідно, лізингоотримувач — платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ (див. ІПК ДФСУ від 17.08.2018 р. № 3575/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Отже, у разі повернення об’єкта фінлізингу лізингодавець має право визнати податковий кредит із ПДВ на підставі отриманої від лізингоотримувача податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН.

Тим часом якщо лізингоодержувач буде неплатником ПДВ, то ПДВ-зобов’язання в такому випадку він не нараховуватиме, відповідно, лізингодавець залишиться без податкового кредиту. Тож, виходить, що зазначена норма загалом особливо не змінилася. Вона хіба що поширилася на випадки, коли лізингодавець під час указаного повернення не визнавав податковий кредит із будь-яких інших причин.

Водночас наприкінці п. 189.5 ПКУ з’явилася приписка про нарахування податкових зобов’язань згідно з п. 198.5 ПКУ в разі, якщо в майбутніх періодах після постачання повернених товарів лізингодавець включив суми вхідного ПДВ за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту. Отже, такий податковий кредит доведеться компенсувати нарахуванням ПДВ-зобов’язань.