Частину 1 див. за посиланням

Частину 2 див. за посиланням

Частину 3 див. за посиланням

2.4. Представництво — виконавець будівельного проекту. Урахування у складі витрат представництва вартості товарів і послуг, придбаних у нерезидента

Приклад, який розглядатимемо у цьому підрозділі, стосується діяльності постійного представництва, що виконує роботи в межах будівельного проекту. З огляду на фактичні обставини, представництво виконує функції генерального підрядника, який залучає інших підрядників для виконання робіт, постачання будівельних матеріалів й обладнання (див. рис. 1).

Рис. 1. Ілюстрація ситуації, у якій представництво виконує функції будівельного підрядника

Наприклад, протягом року представництво виконало роботи (операція 1) на суму 60 млн грн (за виключенням ПДВ), які оплатив замовник шляхом надання попередньої оплати. Водночас представництво зазнало витрат, пов’язаних із виконанням проекту (операція 2), у сумі 24 млн грн. Залишок суми — 36 млн грн — представництво перерахувало на користь нерезидента (операція 3).

Вартість робіт у сумі 60 млн грн покриває як вартість будівельних робіт, так і вартість послуг із проектування й технічного нагляду.

Своєю чергою, персонал представництва виконує функції, пов’язані з безпосереднім управлінням будівельним проектом і технічним наглядом. Функції проектування виконує персонал нерезидента. Фактичні витрати нерезидента, пов’язані з виконанням функцій проектування, становили 0,2 млн євро (операція 6).

Тим часом нерезидент придбав за кордоном будівельне обладнання на суму 3,4 млн євро (операція 5), у зв’язку із чим залучив кредит за процентною ставкою 5% річних (операція 4).

Оскільки переважну частину коштів, які витрачає представництво, а також нерезидент для цілей представництва, вони витрачають в іноземній валюті, то відповідно до положень МСБО 21 функціональною валютою обліку доцільно визначити євро.

Щодо витрат представництва, то, певна річ, до них однозначно можна зарахувати витрати, які безпосередньо зазнало представництво (24 млн грн), а також (беручи до уваги логіку, описану в підрозділі 2.2 нашої публікації) амортизацію обладнання, придбаного нерезидентом.

Натомість у цьому розділі необхідно з’ясувати ще таке питання: чи може представництво під час визначення оподатковуваного прибутку враховувати витрати, яких нерезидент фактично не зазнав, але представництво зазнало би такі витрати, якби представництво й нерезидент діяли як дві юридичні особи, не залежні одна від іншої. Зокрема, ідеться про:

а) плату за інжинірингові послуги за ринковими цінами (операція 6´);

б) певну націнку на перепродаж обладнання, наприклад, у розмірі 5% (операція 5´).