Експедиторська діяльність — доволі поширений вид діяльності. Не дивно, що питання її оподаткування, особливо з ПДВ, є нині актуальними. Ось одне з них від наших читачів:

чи потрібно експедитору нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ і виписувати податкову накладну замовнику-резиденту на послуги з міжнародних перевезень вантажів, придбаних у перевізників (як у платників ПДВ, так і в неплатників ПДВ)?

Проте наразі ми охопимо більш широкий спектр операцій експедиторів і розповімо про їх ПДВшні наслідки. А розпочнімо з юридичного фундаменту.

Термінологія експедиторської діяльності

В українському законодавстві транспортно-експедиторській діяльності присвячений Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 р. № 1955-IV (далі — Закон № 1955), відповідно до ст. 1 якого:

  • транспортно-експедиторська діяльність — це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;
  • експедитор (транспортний експедитор) — це суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує чи організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;
  • клієнт-споживач послуг експедитора — це юридична або фізична особа, яка за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг й оплачує їх, включаючи плату експедитору;
  • перевізник — це юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов’язання та відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передання) вантажоодержувачу або іншій особі, указаній у документі, що регулює відносини між експедитором і перевізником.

Завважимо: відповідно до ст. 9 Закону № 1955 за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату й за рахунок другої сторони (клієнта) виконати чи організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних із перевезенням вантажу. Водночас згідно зі ст. 4 Закону № 1955 експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Зважаючи на ст. 9 Закону № 1955, платою експедитору вважають кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

До плати експедитору не включають витрати експедитора:

  • на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування,
  • на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачують під час виконання договору транспортного експедирування.