Програмні реєстратори розрахункових операцій, нові штрафи й інші зміни до Закону про РРО

(коментар до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» від 20.09.2019 р. № 128-IX, далі — Закон № 128)

Зміни набирають чинності 19.04.2020
(за винятком деяких норм )

Що змінилося для торгівлі через Інтернет

Насправді жодних змін, які стосувалися б саме інтернет-торгівлі, оновлений Закон про РРО  не містить.

Головна заковика полягає в тому, що здебільшого, аби обійти «гострі кути» Закону про РРО, інтернет-магазини оформлювали (й наразі оформлюють) продаж товарів через ФОПів-єдинників, які натепер захищені від застосування РРО пунктом 6 ст. 9 Закону про РРО.

Проте, як відомо, починаючи з 2020 року підприємці на єдиному податку втрачатимуть РРО-імунітет (див. коментар «Кожному ФОПу по РРО та привабливий кешбек»), тому всім суб’єктам господарювання, що здійснюють дистанційну торгівлю, доведеться грати за правилами, які податківці встановили для тих, хто застосовує РРО.

Нагадаємо: у роз’ясненнях із категорії 109.06 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua), наведених тут і тут, податківці у відповіді на запитання «Чи необхідно застосовувати РРО при продажу товарів за допомогою мережі Інтернет у разі проведення розрахунків платіжними картками Visa і MasterCard, LiqPay та інших за умови доставки таких товарів поштою або кур’єрською службою та який документ при цьому надається споживачу?» стверджують, що потрібно застосовувати РРО та видавати покупцеві чек РРО.

Вочевидь така позиція лишиться незмінною й надалі, тож ФОПи — платники єдиного податку, утративши РРО-імунітет, також змушені будуть застосовувати РРО в разі здійснення розрахунків покупців на сайті з подальшою доставкою оплачених товарів поштою чи кур’єром.

Своєю чергою, податковий орган у таких ситуаціях, посилаючись на ст. 2 Закону про РРО, яка до розрахункових операцій відносить розрахунки платіжними картками, цілковито ігнорує вимоги п. 12 ст. 9 Закону про РРО, у якому зазначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовують, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються.

З іншого боку, ось що цікаво: надаючи відповідь на запитання «Чи необхідно застосовувати РРО при проведенні розрахунків у безготівковій формі за надані інформаційно-консультаційні послуги, отримані за допомогою комп’ютерних та інших програм через мережу Інтернет, якщо місце здійснення розрахунків не визначено?», фіскали визнають, що в такому разі РРО не використовують (див. роз’яснення з категорії 109.06 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua)). Тож, щодо онлайн-послуг поки що податківці погоджуються із тим, що РРО у випадку оплати платіжними картками застосовувати не потрібно.

Розрахунки за допомогою електронних платіжних засобів

З набранням чинності змінами 19.04.2020 РРО потрібно буде застосовувати під час здійснення розрахункових операцій, зокрема з використанням електронних платіжних засобів (далі — ЕПЗ). А зараз у Законі про РРО йдеться лише про платіжні картки. Таке уточнення буде внесено до абз. 1 ст. 3 Закону про РРО.

ЕПЗ — платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти й ініціювати їх переказ (п. 1.14 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III, далі — Закон про платіжні системи).

Річ у тім, що до ЕПЗ належать не тільки платіжні картки, а й платіжні інструменти, реалізовані в апаратно-програмному середовищі мобільного телефону, планшета або іншого бездротового пристрою (див. п. 19³ ст. 1, ст. 14 Закону про платіжні системи).

Таке уточнення швидше є косметичною правкою та стосується переважно стаціонарних пунктів продажу, які приймають оплату за товари (послуги) за допомогою безконтактної технології PayPass. Адже оплату за допомогою мобільних безконтактних гаманців не можна прирівняти до оплати карткою (хоча до гаманця і прив’язують карткові рахунки). Пояснімо.

По-перше, з гаманця можна розраховуватися й за рахунок коштів на мобільному рахунку (якщо провайдер надає такі умови).

По-друге, навіть якщо розрахунок відбувається з карткового рахунка, покупець не пред’являє картку, а отже — продавець не бачить ані її номера, ані прізвища власника та, зокрема, не може відмовити в транзакції з тієї причини, що платник не ембосований на картці.

З огляду на популярність мобільних гаманців законодавець цілком резонно прирівняв розрахунки за допомогою мобільних телефонів до розрахункових операцій, які, своєю чергою, вимагають застосування РРО.