Як відомо, для забезпечення достовірності даних бухобліку та фінзвітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію всіх активів і зобов’язань, у т.ч. незавершеного виробництва та незавершеного капітального будівництва.
Про те, які особливості проведення інвентаризації незавершеного виробництва й незавершених капітальних інвестицій та як правильно відобразити її результати в облікових регістрах і фінзвітності, ми розповімо в нашому матеріалі

Головним нормативно-правовим документом, що регулює інвентаризацію незавершеного виробництва та незавершених капітальних інвестицій, є Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну України від 02.09.2014 р. № 879 (далі — Положення № 879).

Інвентаризацію незавершеного виробництва проводять із метою визначення кількості й фактичної наявності не закінчених переробкою напівфабрикатів і продукції, виявлення неврахованого браку, перевірки даних обліку руху напівфабрикатів і деталей. Її здійснюють шляхом фактичного заміру, зважування та підрахунку цінностей.

Нагадаємо

До незавершеного виробництва належить продукція (вироби, заготовки, деталі), що не пройшла всіх стадій обробки, передбачених технологічним процесом, а також неукомплектовані вироби, які не пройшли випробувань і технічного приймання. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи й надають послуги, складається із витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством іще не визнано доходу (абз. 3 п. 6 П(С)БО 9 «Запаси»).

До складу незавершеного виробництва належать:

  • залишки сировини, основних матеріалів і напівфабрикатів, які знаходяться в апаратах у процесі переробки;
  • залишки продукції в обробних цехах, що не пройшли всіх стадій обробки;
  • продукція, обробка якої закінчена, але яка не пройшла випробувань і не прийнята відділом технічного контролю;
  • не укомплектована, не упакована та не закупорена продукція, якщо її відповідно до технічних умов вважають готовою та підлягає переданню на склад в укомплектованому, упакованому й закупореному вигляді;
  • продукція, прийнята відділом технічного контролю, але не передана на склад або замовнику до 24 години останнього дня звітного місяця;
  • у виробництвах, де працюють у 3 зміни, — продукція, прийнята відділом технічного контролю, але не здана на склад до 8 години першого числа наступного за звітним місяця.

Не належать до незавершеного виробництва забраковані напівфабрикати (деталі), які не підлягають виправленню, а також сировина, матеріали, покупні напівфабрикати й комплектуючі вироби, які не піддавалися процесу обробки.

До того ж у п. 4.6 р. ІІІ Положення № 879 щодо інвентаризації незавершеного виробництва зазначено, що:

  • в інвентаризаційних описах слід указати найменування заділу, стадію та ступінь їх готовності, кількість чи обсяг робіт;
  • сировина, матеріали й покупні напівфабрикати, що перебувають на робочих місцях, які не піддавались обробці, до опису незавершеного виробництва не повинні бути включені. Їх слід фіксувати в окремих інвентаризаційних описах;
  • кількість сировини й матеріалів, що входять до складу неоднорідної маси чи суміші в незавершеному виробництві, потрібно визначати технічними розрахунками в порядку, установленому на підприємстві, якщо інше не передбачено законодавством.