Під час інвентаризації витрат майбутніх періодів здебільшого згадують про витрати, пов’язані з передплатою періодичних видань. А резерви та забезпечення асоціюються з резервом на оплату відпусток. Це справді найпоширеніші випадки. Однак ми спробуємо трохи деталізувати бачення цих понять і розкрити нюанси проведення інвентаризації

Інвентаризація витрат майбутніх періодів

Орієнтовний перелік витрат майбутніх періодів (далі — ВМП), які можуть обліковуватися на підприємстві, містить Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291 (далі — Інструкція № 291) (в описі рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів»), зокрема, це:

  • витрати, пов’язані з підготовчими до виробництва роботами у сезонних галузях промисловості;
  • витрати, пов’язані з освоєнням нових виробництв й агрегатів;
  • орендні платежі, які сплачені авансом;
  • оплата страхового поліса, оплата торгового патенту;
  • передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

Як ви розумієте, це не вичерпний перелік. До ВМП також можуть потрапити, наприклад:

  • сплачена абонентська плата за користування засобами зв’язку;
  • оплата довгострокових ліцензій, патентів.

Говорячи про специфіку проведення інвентаризації витрат майбутніх періодів, зазначимо, що, як правило, усе зводиться до перевірки обґрунтованості залишку зазначених сум на дату інвентаризації. Для цього потрібно:

  • проаналізувати первинні документи, на підставі яких формувався кожен об’єкт рахунка 39;
  • перевірити правильність формування об’єкта ВМП;
  • перевірити правильність списання об’єкта ВМП до складу витрат за періодами;
  • звірити фактичний залишок із залишком за даними бухгалтерського обліку.

Нагадаємо

За дебетом рахунка 39 відображають суми витрат у періоді їх понесення (у кореспонденції з рахунками, на яких відображають джерело витрат, наприклад, субрахунок 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками»). А списання за кредитом рахунка 39 відбувається на дату їх визнання в бухгалтерському обліку (у кореспонденції з рахунками, на яких відображають напрями понесених витрат, скажімо, рахунок 23 «Виробництво»).

Результати перевірки вносять до інвентаризаційного опису.

Інвентаризація резервів і забезпечень

Перелік резервів і забезпечень, які може створювати підприємство, також чималий. Зокрема, пп. 8.1 р. ІІІ Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну України від 02.09.2014 р. № 879 (далі — Положення про інвентаризацію) передбачає проведення інвентаризації залишків таких забезпечень і резервів:

  • забезпечення на оплату відпусток, включаючи ЄСВ, який розраховують із суми такої оплати;
  • резерв сумнівних боргів;
  • забезпечення на виплату передбаченої законодавством винагороди за вислугу років, включаючи ЄСВ, який розраховують із суми такої винагороди;
  • забезпечення страхового резерву небанківської фінансової установи, що створюють для покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами;
  • виконання гарантійних зобов’язань;
  • забезпечення реструктуризації, виконання зобов’язань у разі припинення діяльності;
  • виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів;
  • забезпечення інших видів резервів. Які це можуть бути резерви, допомагає встановити Інструкція № 291. В описі рахунка 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» є 8 субрахунків, які, власне, і дають підказку.