Під час нарахування ЄСВ на виплати звільненим працівникам дуже важливо, що це за виплата — за відпрацьований час чи ні, а також коли саме нарахована виплата — до звільнення чи після нього. Адже в більшості випадків саме від цього залежить, чи нараховувати ЄСВ на виплату звільненому працівнику
Насамперед проаналізуймо норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі ― Закон про ЄСВ) і норми Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449 (далі ― Інструкція № 449).
Виплати звільненим працівникам: правила нарахування ЄСВ
З аналізу норм Закону про ЄСВ й Інструкції № 449 випливають такі правила.
Правило 1. ЄСВ нараховують на виплати застрахованій особі — працівнику підприємства, ― до його звільнення.
Правило 2. Для нарахування ЄСВ на виплати за відпрацьований час звільненим працівникам передбачено особливий порядок із ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ.
Правило 3. Суми, нараховані після звільнення за невідпрацьований час, не є об’єктом для нарахування ЄСВ.
До того ж низка виплат, на які не нараховують ЄСВ, передбачена Переліком видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170 (далі ― Перелік № 1170).
Під час визначення виплат, на які нараховують ЄСВ, також варто орієнтуватися на норми Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5. Це, зокрема, передбачено п. 3 р. IV Інструкції № 449.
До вашої уваги — найпоширеніші виплати звільненим працівникам і порядок нарахування на них ЄСВ — див. таблицю.
Таблиця
Нарахування ЄСВ на найпоширеніші виплати в разі звільнення