У стресовій ситуації, яка трапляється під час здійснення перевірки, доволі складно зрозуміти, чи правильно податківці склали акт із результатами. Водночас нерідко буває, що, ознайомившись зі змістом акта, можна помітити дещо перебільшені масштаби порушень.
Тож, з’ясуймо, чи завжди необхідно підписувати такий акт, і поговорімо про процедуру складання та подання заперечення до акта

Варто розпочати з того, що не всі перевірки закінчуються складанням акта. Зокрема, результати камеральних й електронних перевірок не потребують його оформлення. Результати решти перевірок обов’язково оформлюють у формі акта чи довідки, що підписують посадові особи контролюючого органу та платники податків або їх законні представники (за наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складають акт, а якщо такі порушення відсутні — довідку (п. 86.1 ПКУ).

А тепер про головне — платник податків або його законний представник зобов’язаний підписати пред’явлений акт (довідку) (абз. 2 п. 86.1 ПКУ). Якщо ви не погоджуєтеся з висновками акта (довідки), усе одно необхідно поставити підпис під актом із зазначенням, що з висновками перевірки та (або) фактами й даними, викладеними в акті перевірки, не згодні, і протягом установлених ПКУ строків буде надано заперечення до акта перевірки.

Подати до податкового органу своє заперечення необхідно протягом 5 робочих днів із дня, наступного за днем отримання акта. До того ж протягом 5 робочих днів слід подати додаткові документи, а також документи, зазначені перевіряючими в акті перевірки як відсутні, хоча при цьому насправді вони є (п. 44.7 ПКУ).

У разі якщо акт складався за результатами документальної виїзної перевірки, а ви відмовляєтеся його підписувати, контролери оформлять таку відмову окремим актом. Один примірник акта чи довідки про результати виїзної планової або позапланової документальної перевірки в день його підписання або відмови від підписання буде вручено особисто або надіслано поштою.

Увага!

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки чи отримання його примірника не звільняє платника податків від обов’язку сплатити визначені грошові зобов’язання за результатами перевірки (абз. 3 п. 86.3 ПКУ).

Тож, як бачимо, законодавець не лишив жодної можливості уникнути обов’язку поставити власний підпис під будь-яким викладеним в акті висновком. Проте, так чи інакше, але не відсутність підпису може врятувати ситуацію. У разі незгоди платнику варто скласти заперечення до акта (п. 86.7 ПКУ). Строк, протягом якого платник податків має право подати до контролюючого органу заперечення до акта, становить 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Своєю чергою, подане заперечення може послугувати підставою для проведення документальної позапланової перевірки (пп. 78.1.5 ПКУ). Але, на щастя, коло інтересів такої перевірки неабияк звужено — її можна провести лише з питань, які стали предметом оскарження.