У першому матеріалі, присвяченому цій темі, ми ознайомилися із загальними вимогами до складання паливної акцизної накладної за формою «П» (далі — АН), передбаченими новим Порядком № 262 . А наразі зосередьмо увагу на деталях складання зазначеного документа за різних ситуацій. При цьому в пригоді стане складена нами інтерактивна таблиця. Систематизована в ній інформація допоможе швидко зорієнтуватися, які ознаки, коди операцій чи умови оподаткування необхідно вказати за певних обставин реалізації пального під час складання АН. Адже «ідентифікаторів» кодів й ознак у Порядку № 262 наведено безліч…

 Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затверджений наказом Мінфіну України від 19.06.2019 р. № 262.

Інтерактивна таблиця складена за видами можливих операцій (перший стовпець), що здійснюють платники з пальним у своїй діяльності, — реалізація пального, власне споживання, переробка або втрата пального, його ввезення на митну територію України та вивезення за її межі.

Обираючи в першому стовпці бажану операцію, платник податку зробить перший крок до особливості заповнення окремих реквізитів, але до цього необхідно здійснити ще два кроки — обрати статус отримувача (другий стовпець) і тип руху пального (третій стовпець).

На другому кроці — статус отримувача пального — платник акцизного податку, кінцевий споживач, або неплатник — суб’єкт господарювання або особа, що не є суб’єктом тощо, користувач цієї таблиці відкриє підказки про те, як необхідно заповнити реквізити, які ідентифікують особу, що реалізує та отримує пальне, та яку за видом накладну йому дозволено скласти — звичайну, зведену або за підсумками дня, і скільки примірників він має скласти.

Третій крок — найвідповідальніший. За «типом руху пального» визначають строки реєстрації АН. Зауважимо: ПКУ та Порядок № 262 не застосовують поняття «тип руху пального», воно використане в інтерактивній таблиці для зручності. Тож, «типом рухом пального» названа послідовність, з якого типу акцизного складу (стаціонарного чи пересувного) здійснюється фізичне переміщення пального та на який акцизний склад (стаціонарний або пересувний) пальне надходить. ПКУ також виділяє акцизний склад, що є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, паливний бак транспортного засобу (пристрою, обладнання) або постачання до місця зберігання, що не є акцизним складом. Ці складові здійснення операції також визначають специфіку заповнення таких реквізитів АН, як акцизний склад, з якого фізично вибуває пальне, й акцизний склад, на який воно фізично надходить.

Отже, за трьома кроками вибору трьох критеріїв користувач інтерактивної таблиці отримає підказки стосовно заповнення реквізитів у загальній АН. На жаль, саме тут виникає найбільше труднощів. І це не дивно. Спроба систематизувати вимоги ПКУ та Порядку № 262 щодо складання АН і побудувати взаємозв’язки підсвітила прогалини у чинному законодавстві, вирішити самотужки які ми не в змозі. Але ми маємо звернути на них увагу платників акцизного податку.

Передусім заслуговують на увагу дати складання та реєстрації в ЄРАН АН. Чітке розуміння відповідних подій дуже важливе для платника податку, оскільки вони створюють податковий обов’язок, несвоєчасне виконання якого призводить до виникнення штрафів.

На жаль, ані ПКУ, ані Порядок № 262 не містять точних й однозначно зрозумілих настанов для всіх випадків складання АН. Зокрема, для деяких випадків складання АН в одному екземплярі ми керувались аналогією, а не безпосередніми вказівками нормативних актів. Тому певні події, зазначені в таблиці як дати податкового обов’язку зі складання та реєстрації АН, визначені, виходячи із сукупного дослідження декількох положень ПКУ, а не тільки на підставі п.п. 231.3–231.6 ПКУ.

Строки складання та реєстрації АН

За загальним правилом строки реєстрації АН «прив’язані» до дат складання документа. А останні — до дат операцій із реалізації пального (п. 231.3 ПКУ).

Зауважимо: у розумінні ПКУ (з урахуванням останніх змін, унесених Законом № 2628 ) категорія «реалізація» включає не лише продаж або відвантаження, а й будь-яке фізичне переміщення (використання) пального.

 Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 р. № 2628-VIII.

Нагадаємо

Реалізація пального — будь-які операції з фізичного передання (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного.

(абз. 2 пп. 14.1.212 ПКУ)

Але важливо, що ознакою «реалізації пального» є його фізичне переміщення з акцизного складу (у т.ч. із пересувного):

  • до акцизного складу;
  • до акцизного складу пересувного;
  • для власного споживання чи промислової переробки;
  • будь-яким іншим особам.

Отже, операції з власного споживання пального чи його промислової переробки також є операціями з «реалізації пального». Виняток зроблено тільки для використання пального, з якого сплачено акцизний податок, лише для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу, та реалізації пального у споживчій тарі ємністю до 5 л (включно), крім операцій із реалізації такого пального його виробниками (пп. 14.1.212 ПКУ, див. також ІПК від 10.05.2019 р. № 2073/6/99-99-12-02-02-15/ІПК).