Оновлена акцизна декларація-2019: акцизні склади й інші важливі зміни

(коментар до наказу Мінфіну від 08.05.2019 р. № 189)

Проект новацій до акцизної декларації та порядку її складання подолав довгий шлях до платників акцизного податку. Із часу його затвердження Мінфіном на початку травня та до офіційної публікації 09.08.2019 минув майже квартал. Найімовірніше, тепер саме цього згаяного часу буде недостатньо платникам податку та контролерам, аби відзвітувати про акциз, беручи до уваги всі нововведення, запроваджені з 01.07.2019

Коли мала б запрацювати нова форма акцизної декларації

Згідно з п. 46.6 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) нові форми декларації мали б набрати чинності «для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення».

Оскільки офіційна публікація відбулася у серпні 2019 року, то першим періодом, за який мали б застосовувати новий пакет звітності, є вересень 2019 року (граничний строк подання декларації за такий звітний період — 21.10.2019, див. пп. 49.18.1, п. 49.20 ПКУ).

Утім, на відміну від старих форм, нові враховують перезапуск СЕАРП та СЕ, який відбувся 01.07.2019.

Наприклад, в оновленій формі додатка 1¹ прописано про уніфікований номер акцизного складу, для кожного з яких тепер обчислюють окремий ліміт реєстрації акцизних накладних і недостатність якого може призвести до виникнення податкового зобов’язання з акцизу.

Тож, поклавши руку на серце, не зрозуміло, як досягнути мети, а саме — задекларувати акциз за липень і серпень 2019 року, якщо чекати до жовтня.

З іншого боку, контролери сьогодні не поспішають із роз’ясненнями. Хоча досвід цьогорічного впровадження контролю за обігом пального та спирту етилового підказує: цілком можливо, що платникам акцизу вже незабаром рекомендуватимуть звітувати за новими формами. Як до цього рекомендували подавати заявки про реєстрацією платником паливного акцизу за формою з проекту наказу. Крім того, історія вже знає випадки, коли платникам радили звітувати за новими формами податкової звітності, абсолютно незважаючи на п. 46.6 ПКУ, так би мовити, «виходячи з доцільності». Тому тримаймо руку на пульсі.

Зміст декларації та додатків

Принцип заповнення декларації з акцизу залишився, як і раніше: у декларації лише фіксують певні підсумкові розрахунки суми акцизу або ж її коригування. Але ґрунтовні обчислення показників — оподатковуваних оборотів, бази оподаткування, суми зобов’язання — здійснюють у профільних додатках. Наразі їх стало вже 13.

До уваги старих платників паливного акцизу: у додатку 1¹ «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу» істотно скоротили кількість граф. Але при цьому нині всі операції з пальним треба прописувати в розрізі окремих акцизних складів (див. пп. 1 п. 2 р. V Порядку № 14 ).

До уваги нових платників паливного акцизу: подавати додаток 1¹ і показувати обсяги обігу пального потрібно, навіть якщо не виникає сума паливного акцизу до сплати (див. лист ДФСУ від 06.02.2017 р. № 2158/6/99-99-15-03-03-15).

Нові платники паливного акцизу на підставі п. 45 Порядку № 408  отримали можливість збільшити реєстраційний ліміт у СЕАРП та СЕ на обсяги залишків пального винятково для власного споживання чи промислової переробки на підставі заявок на поповнення без сплати акцизу. Такі обсяги потрібно буде відобразити у гр. 12 додатка 1¹ (поряд з іншими можливими поповненнями ліміту).

Пересічні платники паливного акцизу, які лише придбавають і використовують пальне для власного споживання, не фіксуватимуть дані у гр. 6 додатка 1¹, що посилається на додаток 1. Причина проста: декларування акцизу в додатку 1 проводять здійснюють або імпортери.

До того ж у нових платників паливного акцизу в першій декларації не повинно бути даних про залишки пального на початок періоду у гр. 3 додатка 1¹. До неї вписують відомості, які відповідають даним із гр. 8 додатка 1¹ за попередній період (пп. 7 п. 2 р. V Порядку № 14). Певна річ, що у новачків немає попереднього розрахунку, а задекларовані на підставі заявок на поповнення вхідні залишки вони покажуть у гр. 12. Однак за таких умов будь-яка реалізація пального (у т.ч. власне споживання, гр. 5) спричинить появу показників у графах 7 та 10. Який вихід із такої ситуації, нині незрозуміло. Можливо, новим платникам паливного акцизу все ж дозволять перенести вхідні залишки до гр. 3 (або ж до гр. 4) у першій декларації.

А ось у старих платників паливного акцизу подібні труднощі не повинні виникнути. Адже вони розподілили залишки пального поміж складами за допомогою акцизних накладних (п. 23 підрозділу 5 розд. ХХ ПКУ). Тобто вони можуть скористатися гр. 4, і задекларувати в ній початкові запаси пального на окремому акцизному складі.

Певні сумніви викликає формула для перевірки показника залишку пального на кінець звітного періоду в гр. 8 додатка 1¹: треба взяти початкові залишки (гр. 3), додати отримане у звітному періоді пальне (гр. 4), відняти реалізоване пальне (гр. 5) і додати показник із гр. 13. Останній доданок — це поповнення на підставі заявок ліміту на пальне, яке реалізовано в поточному періоді (згідно з формулою розраховують як гр. 6 + гр. 7).

Тому важко сказати, чому відомості про реалізоване пальне з гр. 13 збільшують залишок пального на кінець періоду. А от дані з гр. 14 про обсяг пального, не реалізованого на кінець періоду, — навпаки, лишили поза увагою.

Базу оподаткування паливним акцизом, тобто обсяги перевищення реалізації пального над його отриманням, обчислюють у гр. 7 додатка 1¹, а суму податку — у гр. 10. Саме вона прямує до рядка В2 розд. В декларації акцизного податку, де фіксують загальну суму паливного акцизу.

Розрахунок акцизу з перевищення обсягу реалізації спирту над обсягами його придбання здійснюють у новому додатку 1² «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації спирту етилового згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу». Система розрахунку подібна до обчислення акцизу з пального.

Відтепер також до окремого додатка 1³ прямують операції з транспортом (у т.ч. переобладнання транспортних засобів у легкові автомобілі). Нагадаємо: раніше операції з підакцизними транспортними засобами відображали в додатку 1.

Утім, на цьому нові додатки не закінчуються:

• додаток 11 призначений для виробників пального, які використовують у виробництві інші оподатковувані підакцизні товари. Згідно з п. 217.6 ПКУ суму податку до сплати можна зменшити на суму акцизу, розрахованого для такої сировини. При цьому для розрахунку «сировинного» акцизу використовуватимуть відповідну ставку, чинну на дату реалізації пального (пп. 8 п.14 р. V Порядку № 14). До заліку в рядок В 11.2 розділу В декларації прийматимуть суму «сировинного» акцизу, але в межах суми акцизу з виробленого пального;
• додаток 12 — це довідка про цільове використання спирту етилового (біоетанолу) його виробником як сировини для виробництва продукції, визначеної в пп. 229.1.16 ПКУ (хімічна та парфюмерно-косметична продукція, оцет тощо);
• цільова аудиторія додатка 13 «Інформація про повітряні судна, які були заправлені, та про обсяги бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, використані для заправлення таких суден» — суб’єкти господарювання, які заправляють літаки та виконують умови, що дозволяють використовувати авіаційне пальне зі сплатою акцизу без застосування підвищувального коефіцієнта 10. Якщо умови користування пільговим режимом порушено, то повну суму акцизу з авіаційного пального, увезеного в пільговому режимі, показують у рядку В10.1 декларації. А розраховують її в додатку 1. Зокрема, під час заповнення додатка 1 у його гр. 13 потрібно буде записати ставку, яка враховуватиме збільшувальний коефіцієнт (пп. 12 п. 1 розд. V Порядку № 14).

Наостанок декілька слів про зміни в додатку 4 з оборотами підакцизних товарів, які звільнено від оподаткування чи які оподатковують за нульовою ставкою.

Як ви пам’ятаєте, з 2020 року Кабмін вирішив скасувати подання окремого звіту про пільги (див. постанову КМУ від 31.10.2018 р. № 891 і новину на сайті), а облік пільг відбуватиметься безпосередньо в податковій декларації. От зміни до додатка 4 пов’язані з упровадженням обліку суми акцизних пільг і періоду користування ними в акцизній декларації. Відповідні графи 16 та 17 треба буде заповнювати з 01.01.2020.

Загалом раптове оновлення доволі непростої акцизної звітності може призвести до невимушених помилок під час її складання, як це було з акцизними накладними, котрі вже довелося виправляти. Тому закликаємо бухгалтерів бути якомога уважнішими під час заповнення акцизних декларацій.