Питання зарахування зустрічних вимог не нове. Зважаючи на зміни у валютних правилах, щоразу воно набуває свіжого окрасу. Адже тривалий період каменем спотикання були обов’язковий продаж валюти та безпосередня заборона в постановах НБУ на зняття з валютного контролю операцій, які припиняють шляхом зарахування. Так можна чи ні сьогодні проводити залік зустрічних вимог у ЗЕД?

Насамперед зазначимо — провести залік зустрічних однорідних вимог можна. До 20 червня 2019 року зняти з валютного контролю експортну операцію, яку припиняли шляхом зарахування, у низці випадків було неможливо, певні зарахування потрапляли під табу. А з 20 червня 2019 року обмежень немає — зустрічні однорідні зобов’язання у ЗЕД можна зараховувати без негативних наслідків. А тепер — детальніше.

Загальні норми

Спеціальним законодавством, а саме — Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-XII, Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII (даліЗакон про валюту) та ЦКУ, не заборонено припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за зовнішньоекономічними договорами.

За ч. 1 ст. 4 Закону про валюту валютні операції здійснюють без обмежень відповідно до законодавства України, крім низки винятків, серед яких, зокрема, запровадження НБУ заходів захисту.

Тож, погляньмо, що ж нацзаконодавство говорить про зарахування.

Статтею 202 ГКУ передбачено, що господарське зобов’язання можна припиняти в декілька способів. Зокрема, його виконанням (проведеним належним чином) або зарахуванням зустрічної однорідної вимоги. Про це прописано й у ст. 601 ЦКУ. І цьому не суперечить ст. 387 ГКУ, у якій зазначено, що суб’єкти самостійно розпоряджаються валютною виручкою за винятком ситуацій з обов’язкового продажу частини валюти.

Зрозуміло, що ст. 387 ГКУ стосувалася тих випадків, коли господарське зобов’язання припиняється саме шляхом його виконання (у нашому випадку — у разі отримання оплати — валютної виручки). Мовимо про те, що ст. 387 ГКУ не торкається зарахування зустрічних однорідних вимог. Акцентуємо на цьому увагу, бо свого часу, на думку НБУ, наявність вимоги про обов’язковий продаж інвалюти була перепоною для проведення зарахування зобов’язань (див. лист НБУ від 24.05.2013 р. № 28-312/1652/6131). Адже в такому разі інвалюта не надходить, і, відповідно, не виконується норма щодо обов’язкового продажу.

А тепер погляньмо, чи є заходи захисту, установлені НБУ, щодо зарахування зобов’язань у ЗЕД.

Обмеження НБУ

Нагадаємо

Раніше, до 06.02.2019, згідно п. 4 постанови Правління НБУ від 13.12.2016 р. № 410 банки не могли знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог:

  • в інвалюті 1 групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів/російських рублях (незалежно від суми операції);
  • в інших валютах (якщо загальна сума зобов’язань, які припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, перевищує в еквіваленті 500 тис. доларів США).

Виняток — зарахування за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка).

Згадана Постанова № 410 втратила чинність 06.02.2019 (підстава — постанова Правління НБУ від 05.02.2019 р. № 31).

У чинній нині постанові Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7 (пп. 5 п. 10 р. ІІІ) чітко сказано, що в разі запровадження НБУ заходів захисту у вигляді обов’язкового продажу частини надходжень в інвалюті банк не має права зняти з контролю операцію експорту на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог:

  • в інвалюті 1 групи Класифікатора іноземних валют/російських рублях — незалежно від суми операції;
  • в інших валютах (якщо загальна сума зобов’язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, перевищує в еквіваленті 500 тис. євро за курсом НБУ на дату припинення зобов’язань зарахуванням однорідних зустрічних вимог).

Виняток — випадки завершення здійснення валютного нагляду в разі припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка).

Іще як виняток можна згадати незавершені операції у сумі, яка не перевищує незначну  (а це в еквіваленті становить до 150000 грн), — їх знімають із нагляду (пп. 1 п. 9 р. ІІІ Положення № 7).

 Незначна сума — визначена як мінімальний розмір для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінмоніторингу (пп. 5 п. 3 р. І Постанови № 7). За ст. 15 Закону України від 14.10.2014 р. № 1702-VII обов’язковому фінмоніторингу підлягають операції на суму 150000 грн і більше.

На замітку

Граничний строк розрахунків — 365 днів (п. 21 р. ІІ постанови Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5). Винятки, коли такий строк не спрацьовує, прописані в постанові Правління НБУ від 14.05.2019 р. № 67. За порушення строку розрахунків загрожує пеня за кожен день прострочення в розмірі 0,3% суми не одержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) за курсом НБУ, установленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми не одержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч. 5 ст. 13 Закону про валюту).

Тобто як такої заборони на зарахування зустрічних однорідних вимог у чинних нормативних документах немає. Але як наслідок є «розплата» — незняття з валютного нагляду, щоправда, лише зобов’язань в інвалюті 1 групи та рублях незалежно від суми, а для решти валют — якщо зарахування проводять на суму понад півмільйона евро. Проте зараз увага: такі «обмеження» для зарахування зобов’язань спрацьовують «у разі запровадження Національним банком заходу захисту у вигляді обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті» (це безпосередньо прописано у пп. 5 п. 10 р. ІІІ Постанови № 7).

А, як відомо, з 20 червня 2019 року не діє норма щодо обов’язкового продажу валюти — її скасувала постанова Правління НБУ від 18.06.2019 р. № 78. Виходить, після скасування обов’язкового продажу валюти автоматично не діють і «обмеження» щодо зарахування зустрічних однорідних вимог.

Тобто з 20 червня 2019 року, якщо зобов’язання припиняються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, то такі експортні операції незалежно від того, у якій вони валюті та на яку суму зніматимуть із валютного нагляду.

Що треба для зняття з валютного нагляду операції, яку припиняють шляхом зарахування зобов’язань?

Банк зніме таку операцію з нагляду на підставі документів про припинення зобов’язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов (пп. 5 п. 10 р. ІІІ Постанови № 7):

  • вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
  • вимоги однорідні ;
  • строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;
  • між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання.

 Однорідними можна вважати зобов’язання в однаковій валюті. Коли зобов’язання сторін за договорами підлягають виконанню в різних валютах, такі вимоги не можна вважати однорідними (постанова ВС від 06.03.2019 р. у справі № 914/260/18, постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 р. у справі № 914/3217/16).

Тобто якщо зараз (з 20 червня 2019 року) підприємство вдасться до зарахування зустрічних однорідних вимог, зобов’язання, які припинилися таким чином, знімуть із валютного нагляду-контролю, незважаючи ані на суму (менше чи ні за еквівалент у 500 тис. євро), ані на валюту (1 група, російські рублі чи інша), ані на дату виникнення власне зобов’язань. Вагомо, що припинення-зарахування відбулося вже після скасування обмежень на зарахування й у банку наявні документи про зарахування.

Підсумуймо

Валютний контроль/нагляд і зарахування зустрічних вимог

до 07.02.2019

(за постановою Правління НБУ від 13.12.2016 р. № 410)

з 07.02.2019 до 20.06.2019

(пп. 5 п. 10 р. ІІІ Постанови № 7)

з 20.06.2019

(пп. 5 п. 10 р. ІІІ Постанови № 7 у комплексі з постановою Правління НБУ від 18.06.2019 р. № 78)

Банк знімав із контролю операцію експорту, яка припинялася шляхом зарахування (на підставі документів про припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог):

- якщо валюта була не 1 групи Класифікатора та не російські рублі й загальна сума зобов’язань, що припинялися зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, не перевищувала в еквіваленті 500 тис. доларів США;

- операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка)*

Банк знімав із нагляду операцію експорту, яка припинялася шляхом зарахування (на підставі документів про припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог):

- якщо валюта була не 1 групи Класифікатора та не російські рублі й загальна сума зобов’язань, що припинялися зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, не перевищувала в еквіваленті 500 тис. євро;

- операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка);

- незавершені операції у сумі, яка не перевищує в еквіваленті до 150000 грн*

Банк знімає з нагляду операцію експорту, яка припинялася шляхом зарахування незалежно від суми та валюти.

Знімає з нагляду на підставі документів про припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог

* Податківці робили висновок, що в інших випадках проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму валютної виручки не є можливим, оскільки це призведе до порушення вимог законодавства України (див., зокрема, роз’яснення з категорії 114.02 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua) щодо питання: «Чи можливо припинення зобов’язань за експортно-імпортними операціями шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог?», які вже втратили чинність).

Галина МОРОЗОВСЬКА,

експерт з оподаткування й обліку