Газета «Інтерактивна бухгалтерія»

  • slidebg
    «Інтерактивна бухгалтерія» — ми ПЕРШІ зі свіжими змінами!
    щоденна газета, база аналітичних матеріалів, нормативні документи, корисні функції
    для бухгалтерів та керівників
    .
168 грн
за 1 місяць
Тариф
Преміум
336 грн
за 1 місяць
Тариф
Преміум+
560 грн
за 1 місяць
Бухгалтерська електронна газета
З питань передплати звертайтеся за:
тел.: (044) 392 3202
Електронна адреса: subscription@interbuh.com.ua
ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС: 68131
у каталозі ДП «Преса»
Додаток № 15-1 — вівторок, 16 квітня 2013
Новини законодавства
(коментар до п. 2 листа Мінфіну України від 15.02.2013 р. № 31-08410-07/23-357/246, далі — лист № 246)
Фахівці Мінфіну нагадали, у чому полягає інвентаризація забезпечень на виплату відпусток. Так, під інвентаризацією забезпечень варто розглядати перевірку обґрунтованості залишку зазначених сум на дату інвентаризації. Для цього залишок забезпечення на оплату відпусток, включаючи відрахування на державне соцстрахування із цих сум, станом на кінець звітного року визначається за розрахунком. Він базується на кількості днів невикористаної працівниками підприємства щорічної відпустки та середньоденної оплати праці працівників.
(коментар до п. 1 листа Мінфіну України від 15.02.2013 р. № 31-08410-07/23-357/246, далі — лист № 246)
(коментар до п. 3 листа Мінфіну України від 15.02.2013 р. № 31-08410-07/23-357/246, далі — лист № 246)
Спеціалісти Мінфіну вкотре наголосили, що оскільки МСФЗ приймає Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, то Мінфін не надає їх тлумачення. Зазначимо, що такий же висновок був викладений у листі Мінфіну від 01.01.2013 р. № 31-08410-07-16/3187.
Тобто тлумачення МСФЗ не належить до повноважень Мінфіну. Так, на Мінфін України покладено лише обов’язок запровадження міжнародних стандартів фінзвітності (пп. 58 п. 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 р. № 446/2011).
Водночас функція з тлумачення МСФЗ, згідно з п. 43 Конституції Фонду МСФЗ, покладена на Комітет із тлумачення міжнародних стандартів фінансової звітності (далі — Комітет з тлумачення МСФЗ). Про це фахівці Мінфіну зазначали ще в своєму листі від 08.11.2012 р. № 31-08410-07-10/26936.
Податок на прибуток
Напевно, ця історія не дійшла би до судових справ, якщо б не Запитання № 17 славнозвісної Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій із податку на прибуток і сплати податку у 2013 році, затвердженої наказом ДПСУ від 21.12.2012 р. № 1171.
Щойно з’явилося згадане Запитання № 17, ми звернули вашу увагу (див. матеріал «Як платити авансові внески: довгоочікувана консультація від ДПСУ. Частина 1. Аванси січня — лютого 2013 року» додатка № 2-2 за 2013 рік газети «Інтерактивна бухгалтерія»), що надана податківцями відповідь не збігається з суттю запитання.
Адже питали про можливість зарахування переплати з податку на прибуток у сплату щомісячних авансових внесків, а відповіли податківці про заповнення розрахунку суми авансових внесків і про неможливість ураховувати в цьому розрахунку суми переплат.
Та контролери на місцях не вдавалися до подробиць і тлумачили цю консультацію як заборону зарахування надміру сплачених грошових зобов’язань із податку на прибуток у сплату щомісячних авансових внесків.
Не зупинив їх і п. 87.1 Податкового кодексу України, який не містить ніяких заборон для такого способу сплати грошових зобов’язань. Більше того, ця норма дозволяє використати переплату з будь-якого податку (збору, платежу), а не лише з податку на прибуток.
Цілком логічно, що платники податків не погодилися з таким рішенням контролерів, і як тільки їм було відмовлено в законному праві — подали позов до суду. Про одну з таких судових справ (постанова Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2013 р. № 820/486/13-а, далі — Постанова № 820/486/13-а) ми розповідали в матеріалі «Чи можна зараховувати переплату з податку на прибуток у рахунок сплати авансових внесків: що каже суд» газети «Інтерактивна бухгалтерія» № 9 (18) за 2013 рік. У цій справі суд став на сторону платника податків.
Однак це лише «перша ластівка», адже аналогічні вердикти були прийняті Окружним адміністративним судом АР Крим від 04.03.2013 р. у справі № 801/1694/13-а, Запорізьким окружним адміністративним судом від 05.03.2013 р. у справі № 808/1448/13-а тощо.
ЄСВ
(коментар до листа ПФУ від 15.01.2013 р. №1074/03-20)
ПФУ висвітлив деякі питання щодо нарахування ЄСВ і пояснив, як визначити: чи включати ті чи інші виплати у базу його нарахування.
Подібні труднощі виникають насамперед стосовно виплат, які складно класифікувати за загальноприйнятим порядком для визначення бази ЄСВ.
Нагадаємо!
Для визначення виплат, які не включаються у базу нарахування ЄСВ, потрібно звертатися до Переліку виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.
У разі якщо там їх не знаходимо, на підставі пп. 4.3.5 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління ПФУ від 27.09.2010 р. № 21-5, визначаємо: чи належать виплати до основної, додаткової заробітної плати й інших заохочувальних і компенсаційних виплат, визначених Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5. Якщо у складі фонду оплати праці таких виплат не знаходимо, на них ЄСВ не нараховують.
(коментар до листа ПФУ від 26.12.2012 р. № 31229/03-20)
ПФУ уточнив, з якого моменту роботодавець може застосувати пільгову ставку ЄСВ (8,41%) до зарплати працівників-інвалідів.
Нагадаємо
ЄСВ для підприємств, установ і організацій, у яких працюють інваліди, установлюється в розмірі 8,41% бази нарахування ЄСВ, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон) (ч. 13 ст. 8 Закону).
Згідно з п. 3.11 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління ПФУ від 27.09.2010 р. № 21-5 (далі — Інструкція), таку ставку застосовують до зарплати працівника, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, і допомоги з тимчасової непрацездатності.
(коментар до листів ПФУ від 05.03.2013 р. № 5835/03-30 та від 05.03.2013 р. № 5840/03-20) У коментованих листах ПФУ узагальнив роз’яснення щодо порядку нарахування, сплати та відображення у звітності ЄСВ фізособами-підприємцями на загальній системі оподаткування. Отже, для цих фізосіб установлено такі особливості нарахування та сплати ЄСВ.
(коментар до листа ПФУ від 11.03.2013 р. № 6211/03-20)
Питання щодо обкладання ЄСВ найманого житла для працівників підприємства, що розглянуте в коментованому листі, уже неодноразово підіймалося фахівцями ПФУ.
Так, наприклад, у своєму листі від 08.11.2012 р. № 26026/03-20 ПФУ зазначає, що на підставі пп. 2.3.4 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5), виплати, що мають індивідуальний характер, зокрема й оплата квартири та найманого житла, гуртожитків, належать до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних і компенсаційних виплат. А тому витрати підприємства на оплату найманого житла працівникам є базою для нарахування й утримання ЄСВ. Досі під час надання роз’яснень щодо цього питання ПФУ не згадувало про виплати на оплату житла за договором найму (оренди), укладеним для проживання працівника підприємства. Наразі ПФУ нагадав, що відносини, які виникають між власником приміщення (наймодавцем) і юридичною особою, яка винаймає таке приміщення (наймачем), регулюються договором найму (оренди) (ст. 759 гл. 58 Цивільного кодексу України) та не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.
На цій підставі ПФУ робить висновок, що договір оренди, укладений для вирішення виробничих питань, не є базою для нарахування ЄСВ, відповідно, під час сплати на користь фізичної особи — орендодавця орендної плати згідно з договором найму (оренди) приміщення ЄСВ не нараховується. Тобто дохід фізособи-орендодавця ЄСВ не обкладається.
Орендні відносини
(коментар до наказу Фонду державного майна України від 05.03.2012 р. № 276, далі — Наказ № 276, чинний з 12.04.2013 р.)
Поява цього документа продиктована деякими законодавчими змінами, а також необхідністю врегулювати певні питання, пов’язані із забезпеченням виконання зобов’язань орендарем, поверненням зайво сплаченої орендної плати й термінами її сплати. Корективи внесено відразу у два типових договори оренди, затверджених наказом Фонду держмайна від 23.08.2000 р. № 1774 (далі — Наказ № 1774). Ідеться про:
1) Типовий договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства (структурного підрозділу підприємства), затверджений Наказом № 1774 (далі — Типовий договір оренди ЦМК);
2) Типовий договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, затверджений Наказом № 1774 (далі — Типовий договір оренди нерухомого майна).
Тож, озвучимо головні нововведення.
 
 
 
 
 

ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ
і щодня (у робочі дні) отримуйте підбірку свіжої аналітики та новин!