Правові засади застосування РРО визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО). Його дія поширюється на всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Ось так всеосяжно законодавець визначив сферу застосування РРО. Але, як завжди, не все так просто: є винятки, є спірні моменти, які досі зводять бізнес і податківців у суді. Що ж, з’ясуймо в деталях питання, яке винесено в заголовок цієї статті.

Що таке розрахункова операція

Як ми щойно нагадали, РРО мають застосовувати суб’єкти господарювання (як фізичні особи – підприємці, так і юридичні особи) у разі здійснення розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі. З готівкою в принципі все зрозуміло: приймаєте оплату за товар або послугу — будьте добрі, установіть РРО. А ось із безготівковою формою є важлива особливість. Для цього пригадаймо визначення поняття «розрахункова операція», наведене в абз. 4 ст. 2 Закону про РРО.

Визначення

Розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

З визначення можна зробити висновок, що розрахунки через банк не належать до розрахункових операцій, проте, якщо клієнт оплачує товар (послугу) платіжною карткою, жетоном або іншим аналогом, — це сфера, на яку поширюється дія Закону про РРО. Це загалом. А втім, законодавством передбачено ряд винятків. Про них — прямо зараз.

Коли РРО можна не застосовувати

Закон про РРО в деяких випадках зобов’язує використовувати замість РРО розрахункові книжки (далі — РК). Такі випадки можна згрупувати в дві категорії:

1) на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або в разі тимчасового, не більш як 7 робочих днів, відключення електроенергії (ст. 5 Закону про РРО);

2) у разі здійснення операцій, що входять до Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336 (далі Перелік № 1336) — ст. 10 Закону про РРО.

Є категорії осіб/операцій, яким/які дозволено здійснювати без використання РРО та РК (ст. 9 Закону про РРО), а є — які можна проводити без РРО, але обов’язково із застосуванням РК (ст. 10 Закону про РРО, Перелік № 1336). Далі розглянемо обидві категорії окремо.