Серед мінімальних гарантій в оплаті праці — дотримання розміру мінімальної зарплати в місячному чи годинному вимірі. Проте механізм розрахунку чітко не прописаний, тому й виникає безліч запитань. Звісно, обчислювати доплату до мінзарплати доводиться для тих працівників, у яких низькі зарплати. Тож, розгляньмо найпоширеніші запитання

На 2019 рік установлені такі мінімальні гарантії в оплаті праці:

  • мінімальна зарплата в місячному розмірі — 4173 грн, у годинному розмірі — 25,13 грн;
  • мінімальний розмір посадового окладу (тарифної ставки) не може бути меншим за прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року, тобто не менш як 1921 грн (ч. 6 ст. 6 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95, даліЗакон про оплату праці).

Ці показники зазвичай не змінюються протягом року.

Зважаючи на таку велику різницю між розмірами мінзарплати й мінімального посадового окладу, два роки тому Закон про оплату праці доповнили новою ст. 31, уточнивши, як роботодавцям забезпечувати гарантований мінімум зарплати. Задля цього визначили перелік виплат, які не включають до мінзарплати. Однак правила визначення доплати до мінзарплати знаходимо лише в роз’ясненнях Мінсоцполітики, і вони доволі розмиті.

Забезпечення мінімального розміру зарплати: основні правила

У 2019 році зарплата за виконану місячну норму праці не може бути меншою за 4173 грн, а за годинну — 25,13 грн. Але це зовсім не означає, що посадовий оклад у штатному розписі (чи місячну тарифну ставку) потрібно встановлювати в розмірі, не меншому за 4173 грн, або годинну ставку (у разі погодинної оплати), — не менш ніж 25,13 грн.

Як ми вже мовили, мінімальний розмір посадового окладу (тарифної ставки) у 2019 році не повинен становити менш як 1921 грн ― з урахуванням вимог укладених Генеральної, галузевих, міжгалузевих, регіональних угод і колективних договорів. Тож, озвучимо основні правила, яких має дотримуватися нині роботодавець.

Правило 1. Роботодавець повинен нарахувати зарплату в сумі, не меншій за 4173 грн, ― якщо виконана місячна норма праці і 25,13 ― у разі погодинної оплати. Дотримання цієї норми є обов’язковим незалежно від того, яку систему оплати праці встановлено роботодавцем (ч. 4 ст. 3 Закону про оплату праці).

Правило 2. Якщо зарплата нарахована в меншому розмірі, ніж 4173 грн (без урахуванням виплат, передбачених ч. 2 ст. 31 Закону про оплату праці), потрібно здійснити доплату до розміру мінзарплати.

Правило 3. У місяцях, у яких періодичної виплати не було (наприклад, це може бути квартальна премія) і зарплату нараховано у сумі, меншій за 4173 грн, теж здійснюють доплату до мінзарплати.

Правило 4. Якщо норму праці не виконано, то гарантований мінімум розміру зарплати визначають пропорційно. Ідеться про випадки, коли працівник працює на умовах неповного робочого часу або він не виконав місячної (годинної) норми праці через те, що хворів або перебував у відпустці, або ж працівника прийнято на роботу (чи звільнено) посеред місяця.

Правило 5. Для внутрішніх сумісників гарантований мінімальний розмір зарплати забезпечують окремо за основним місцем роботи й за сумісництвом (пропорційно відпрацьованому часу).

Тож, виникає цілком логічне запитання: яким чином розраховувати суму доплати до мінзарплати і які виплати враховувати під час її обчислення?

Доплата до мінзарплати: головні акценти

Згідно із ч. 2 ст. 31 Закону про оплату праці, під час визначення гарантованого мінімального розміру зарплати не враховують:

  • доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я. Це такі виплати, як доплата за важкі та шкідливі (особливо важкі й особливо шкідливі) умови праці, а також доплата за використання деззасобів у роботі. А ось підвищення окладу (ставки) за шкідливі умови праці сюди не потрапляють;
  • доплати за роботу в нічний та надурочний час;
  • виплати за роз’їзний характер роботи (сюди ж потрапить і надбавка за вахтовий метод роботи);
  • премії до святкових і ювілейних дат.

Отже, як бачимо, наведену норму потрібно читати між рядків, оскільки вона надто невдало прописана. Тому під час визначення суми доплати виникає чимало запитань. Найпоширеніше з них стосовно врахування сум індексації під час обчислення суми доплати до мінзарплати.

Мінсоцполітики вважає, що індексацію потрібно включати під час визначення гарантованого розміру мінімальної зарплати. Проте Держпраці наголошує, що індексація зарплати є теж мінімальною державною гарантією в оплаті праці (див. лист Держпраці від 07.05.2018 р. № 3570/4.1/4.1-ДП-18). Ось чому безпечніше індексацію не включати під час підрахунку мінімального гарантованого розміру зарплати. До речі, нині вже підготовлений законопроект, який пропонує не враховувати суму індексації.

Ураховуючи роз’яснення Мінсоцполітики, гарантований мінімальний розмір зарплати не включає:

  • доплату за роботу у шкідливих і важких умовах;
  • доплату за використання дезінфікувальних засобів і прибирання туалетів (див. листи Мінсоцполітики від 18.01.2017 р. № 119/0/101-17/282, від 15.02.2017 р. № 356/0/101-17/282);
  • доплату за роботу в нічний час;
  • оплату за роботу в надурочний час;
  • надбавку за роз’їзний характер робіт (вахтовий метод);
  • премії до святкових (офіційно встановлені) і ювілейних дат (див. лист Мінсоцполітики від 02.11.2017 р. № 2688/10/101-17);
  • індексацію зарплати (державна мінімальна гарантія в оплаті праці);
  • виплати, обчислені з розрахунку середнього заробітку, включаючи відпускні, лікарняні, декретні (див. лист від 17.02.2017 р. № 391/0/101-17/282);
  • оплату простою 2/3 тарифної ставки (посадового окладу) (див. лист Мінсоцполітики від 17.05.2017 р. № 1452/0/101-17, далі Лист № 1452);
  • донараховані (сторновані) виплати за попередні місяці;
  • матеріальну допомогу, обчислену з розрахунку середнього заробітку, у розмірі ставки (окладу) чи у фіксованому розмірі (див. лист Мінсоцполітики від 13.02.2017 р. № 294/0/101-17/282, від 17.05.2017 р. № 1452/0/101-17, від 25.05.2017 р. № 1545/0/101-17/28, далі Лист № 1545);
  • річну винагороду (премію) за підсумками року (див. лист Мінсоцполітики від 25.05.2017 р. № 1545/0/101-17/28);
  • компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомогу;
  • компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати.

До того ж варто озвучити, як саме належить трактувати доплату до мінзарплати і як вона впливає на розрахунок інших виплат:

  • доплата до мінзарплати належить до фонду оплати праці;
  • доплату виплачують щомісяця разом із виплатою зарплати, а під час розрахунку суми авансу її не враховують;
  • доплату включають до заробітку під час обчислення середньої зарплати для оплати лікарняних і декретних, відпусток і в решті випадків збереження середньої зарплати;
  • доплату враховують, визначаючи денний заробіток під час оплати днів відрядження;
  • доплату оподатковують як зарплатну виплату, і на неї нараховують ЄСВ, а у формі № 1ДФ і таблиці 6 форми № Д4 — показують у складі зарплати.

Пам’ятаймо: якщо дохід із джерел з основного місця роботи нараховано у сумі, меншій за розмір мінзарплати, то необхідно визначити базу нарахування ЄСВ на рівні мінімальної зарплати (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, далі Закон про ЄСВ).

Розрахунок суми доплати до мінзарплати: практичні ситуації

Розгляньмо декілька найактуальніших питань, які виникли під час визначення суми доплати.

Не виконана норма праці. Як ми вже зазначали, така ситуація трапляється, коли працівник частину місяця хворів або був у відпустці чи йому зберігали середній заробіток з інших причин.

Приклад 1

Працівник за основним місцем роботи працює з повною зайнятістю, посадовий оклад становить 3690 грн. У червні 2019 року він відпрацював 10 р.дн. із 18, частину місяця перебував у навчальній відпустці. Йому нарахували зарплату за 10 р.дн. у розмірі 2050 грн і оплату навчальної відпустки — 1000 грн.

Оскільки працівник відпрацював лише 10 р.дн., то гарантований мінімальний розмір зарплати становить:

(4173,00 грн : 18 р.дн.) х 10 р.дн. = 2318,33 грн.

Тому потрібно здійснити доплату до мінзарплати:

2318,33 грн – 2050 грн = 268,33 грн.

Загальна сума зарплати за червень 2019 року становить:

2050,00 грн + 1000 грн + 268,33 грн = 3318,33 грн.

Оскільки фактично нарахована зарплата (з урахуванням доплати) менша за 4173 грн,  доведеться визначити суму різниці між мінімальною та фактичною зарплатами: 4173 грн – 3318,33 грн = 854,67 грн, і на цю суму донарахувати ЄСВ: 854,67 грн х 22% = 188,03 грн.

Суму різниці (854,67 грн) і нарахований на неї ЄСВ (188,03 грн) відображають у таблиці 6 форми № Д4 із кодом типу нарахувань «13».

Внутрішнє сумісництво. Для сумісників рівень забезпечення мінзарплати визначають окремо за основним місцем роботи й за сумісництвом.

Приклад 2

У червні 2019 року працівникові нарахували зарплату за основним місцем роботи за відпрацьовані 18 р.дн. — 4000 грн і за сумісництвом (зайнятість на 0,5 ставки). За сумісництвом за фактично відпрацьовані 72 години нарахована зарплата 1600 грн (місячна норма у червні — 143 години).

За основним місцем роботи зарплата працівника менша за розмір мінзарплати (4173 грн), тому потрібно здійснити доплату до мінзарплати (за виконану норму праці):

4173,00 грн – 4000,00 грн = 173,00 грн.

За сумісництвом гарантований мінімум зарплати пропорційно відпрацьованому часу становить:

(4173,00 грн : 143 год.) х 72 год. = 2101,09 грн.

Тому за сумісництвом потрібно теж нарахувати доплату до мінзарплати:

2101,09 грн – 1600,00 грн = 501,09 грн.

Базу нарахування єдиного внеску з метою дотримання норми ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ для внутрішніх сумісників визначають сумарно (див. лист ДФС від 29.01.2016 р. № 1394/5/99-99-17-03-03-16). Сумарна база нарахування ЄСВ за червень 2019 року за обома місцями роботи становить:

4000,00 грн + 173,00 грн + 1600 грн + 501,09 грн = 6274,09 грн.

Отже, у цьому випадку не потрібно визначати суму різниці та доплачувати ЄСВ.

Підсумований облік робочого часу. За роз’ясненням Мінсоцполітики, у разі застосування підсумованого обліку робочого часу відпрацьованою нормою вважають відпрацьовані години за графіком роботи (див. лист Мінсоцполітики від 21.02.2017 р. № 242/0/102-17/282). Тому якщо відпрацьовані всі години за графіком роботи й нарахована зарплата менша за мінімальну, слід провести доплату до мінзарплати. А надурочні години, визначені в останньому місяці облікового періоду, оплачують понад розмір мінзарплати.

Приклад 3

Для працівника встановлено підсумований облік робочого часу, обліковий період — квартал. За ІІ квартал 2019 року було відпрацьовано всі години за графіком роботи: у квітні — 156 год., у травні — 168 год., у червні — 153 год., у т.ч. нічні становлять 48 год. Оклад працівника — 4000 грн, розмір доплати за роботу в нічний час — 40%.

Норма робочого часу за обліковий період становить:

167 год. + 167 год. + 143 год. = 477 год.

Фактично відпрацьовано за графіком роботи:

156 год. + 168 год. + 153 год. = 477 год.

Отже, надурочних годин роботи за ІІ квартал 2019 року немає.

За відпрацьовані години згідно з графіком роботи у червні 2019 року працівникові потрібно нарахувати:

  • оклад у сумі 4000 грн;
  • доплату за роботу в нічний час: годинна ставка — 26,14 грн (4000 грн : 153 год.); сума доплати: (26,14 грн х 40%) х 48 год. = 501,89 грн.

Загальна сума нарахованої зарплати за червень 2019 року така: 4000 грн + 501,89 грн = 4501,89 грн.

Проте, визначаючи гарантований мінімум зарплати для такого працівника, не враховують суму доплати за нічні години роботи. Тому розмір доплати до мінімальної зарплати становитиме:

4173,00 грн – 4000,00 грн = 173,00 грн.

Усього за червень 2019 року працівникові мають нарахувати:

4000,00 грн + 173,00 грн + 501,89 грн = 4674,89 грн.

У такому випадку база нарахування ЄСВ перевищує розмір мінзарплати, тому суму різниці визначати не потрібно.

Відрядна оплата праці. За такої системи оплати праці розмір оплати визначають пропорційно обсягу виконаної роботи. Водночас працівника не звільнено від обов’язку відпрацювати згідно з режимом і графіком роботи встановлену норму тривалості робочого часу.

За відрядної оплати праці розцінки визначають згідно зі ст. 90 КЗпП, залежно від установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норми виробітку (норми часу). Тому відрядні розцінки визначають одним із двох способів:

  • розділивши годинну (денну) тарифну ставку, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробітку

або

  • перемноживши погодинну (денну) тарифну ставку, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях.

У разі невиконання норм виробітку не з вини працівника оплату здійснюють за фактично виконану роботу, і місячна зарплата в такому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).

Мінсоцполітики вважає, що в разі відрядної оплати праці може застосовуватися як мінімальна зарплата в місячному розмірі, так і в погодинному. Визначальним чинником, на його думку, є порядок визначення відрядної розцінки, тобто базою для її розрахунку буде годинна чи денна ставка (див. лист Мінсоцполітики від 06.10.2017 р. № 19585/0/2-17/28).

Згідно із цим роз’ясненням гарантованим мінімумом зарплати при відрядній оплаті праці буде, якщо відрядна розцінка розраховується виходячи з:

  • годинної норми праці — мінімальна зарплата в годинному розмірі;
  • денної — мінімальна зарплата в місячному розмірі.

Однак автори листа ігнорували той факт, що денну ставку визначають, перемноживши годинну ставку на кількість годин, що припадають на робочий день. Тому в обох випадках базою для розрахунку є саме годинна ставка.

Не забуваймо також, що у ч. 6 ст. 31 Закону про оплату праці прописано: мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізосіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці. З огляду на цю норму, начебто, немає підстав застосовувати мінімальну зарплату в годинному розмірі при відрядній оплаті праці.

На практиці, щоб перестрахуватися, доволі часто перевіряють спочатку, чи дотримано місячної мінзарплати, а потім іще контролюють розмір зарплати в годинному розмірі.

Редакція газети

«Інтерактивна бухгалтерія»