Головні новини минулого тижня (13–17 травня)

Сплата податків та ЄСВ

Помилково сплачений на старий рахунок ЄСВ повертається на підставі заяви — ДФС

До ДФС надходять звернення від платників щодо можливості повернення коштів, які були помилково сплачені на старі рахунки.

У зв’язку із цим податківці надали роз’яснення, як мають діяти платники в разі виникнення такої ситуації.

У випадку надмірної сплати сум ЄСВ на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру ЄСВ і в порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника із цього платежу.

Розлогіше про це читайте у новині.

Реквізит «Код МФО банку» зникне із платіжок після 31 жовтня

Починаючи із 5 серпня 2019 року всі рахунки клієнтів у національній та іноземній валютах (поточні, вкладні (депозитні), карткові, кредитні, умовного зберігання (ескроу) тощо) матимуть номер за стандартом IBAN. Це стосуватиметься як нових рахунків, так і рахунків, які відкрито до 5 серпня 2019 року. Відповідні пояснення надало АТ «Альфа-Банк» на своєму сайті.

Для України IBAN складається із 29 літерно-цифрових символів UA nn 300346 сссссccccccccccccсc, де:

• UA — код країни України;
• nn (2 цифри) — контрольний розряд, що генерується банком;
• 300346 (6 цифр) — код МФО АТ «Альфа-Банк», у якому відкрито рахунок клієнта;
• ссссссссссссссссссс (19 цифр) — номер рахунка клієнта.

Унаслідок запровадження IBAN за першими двома літерами відразу можливо розпізнати країну учасника розрахунку (UA — Україна), а за допомогою контрольного розряду — забезпечити уніфіковану перевірку рахунка клієнта на його коректність.

Усі перекази з 1 листопада 2019 року здійснюватимуться з використанням лише IBAN.

Під час перехідного періоду, з 5 серпня по 31 жовтня 2019 року, банк прийматиме розрахункові документи на переказ грошових коштів як із зазначенням IBAN, так і у старому форматі (МФО банку + номер рахунка).

Звітність

ДФС запропонувала держпідприємствам уточнити звітність

Державні унітарні підприємства та їх об’єднання, починаючи з І кварталу 2019 року, розраховують платіж за підсумками фінансово-господарської діяльності наростаючим підсумком залежно від обсягу чистого прибутку підприємства за відповідний звітний період:

• у розмірі 50% — якщо обсяг чистого прибутку становить 50 млн грн і менше;
• у розмірі 90% — у разі досягнення обсягу чистого прибутку понад 50 млн грн.

Водночас підприємства, обсяг чистого прибутку яких за підсумками фінансово-господарської діяльності за І квартал 2019 року становив 50 млн грн і менше, але перевищить такий обсяг у будь-якому наступному звітному періоді, повинні розрахувати наростаючим підсумком із початку року та сплатити до бюджету частину чистого прибутку (доходу) у розмірі 90%.

Зважаючи на те що частина чистого прибутку (доходу), яка відраховується за підсумками фінансово-господарської діяльності за І квартал 2019 року, сплачується до бюджету у ІІ кварталі 2019 року, така сума відображається в податковій декларації з податку на прибуток підприємств і впливає на показники фінансової звітності за півріччя 2019 року.

Як уточнити показники звітності, читайте в новині.

Чергові зміни у звітності бюджетників

Мінфін актуалізував Порядок № 44, у якому, зокрема, уточнив, що:

• квартальна (проміжна) бюджетна звітність складається за І квартал, перше півріччя та за дев’ять місяців звітного року. Нагадаємо: раніше було — за І квартал, ІІ квартал, ІІІ квартал);
• строки (графіки) подання бюджетної звітності встановлюються органами Казначейства із застосуванням АС «Є-Звітність»;
• під час складання звітів за бюджетними програмами, кошториси за якими згідно із законодавством не складаються, у формах бюджетної звітності показники «Затверджено на звітний рік» заповнюються відповідно до бюджетних асигнувань, установлених розписом бюджету;
• до відокремлених структурних підрозділів розпорядника й одержувача бюджетних коштів, які не є юридичними особами та включені до мережі розпорядника бюджетних коштів, застосовуються положення, визначені для розпорядника й одержувача бюджетних коштів.

Фінзвітність подано за місяць до подання декларації: чи врахують її у ДФС

Контроль за наявністю поданих додатків форм фінансової звітності до «прибуткової» декларації (Звіту неприбутківця) здійснюється ДФС серед поданих раніше і зареєстрованих у центральній базі даних чинних форм фінзвітності за відповідний звітний період (періоди).

Зважаючи на це, у ДФС запевнили, що «прибуткова» декларація, або Звіт неприбутківця вважаються прийнятими, якщо фінзвітність як додаток до них подана в електронному вигляді до органів ДФС раніше, ніж така декларація або Звіт.

Див. роз’яснення з категорії 102.23.02 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua).

Оплата праці та трудові відносини

Суд скасував постанову Держпраці про перевірки в будь-який час

14 травня Шостим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову у судовій справі № 826/8917/17, якою задоволено позов підприємців та визнано нечинною постанову КМУ «Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 26.04.2017 р. № 295. Саме нею затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у судовій справі № 826/8917/17 набрала законної сили 14.05.2019.

Таку інформацію вже розмістила Державна регуляторна служба.

Наразі ж виходить так, що інспекційні відвідування згідно з постановою № 295 є незаконними, і Держпраці має проводити перевірки винятково в межах Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Підприємства не можуть обмінюватися працівниками в межах договору партнерства

Кодекс законів про працю України не передбачає можливості обміну трудовими ресурсами в межах договору про співпрацю (партнерство).

Це підтверджує постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 р. у справі № 2340/2901/18.

Ознайомитися з обставинами справи можна на сайті.

Чи можна укласти ЦПД про послуги, аналогічні праці штатного працівника

Хмельницьким окружним адміністративним судом розглянуто справу, у якій підприємство просило визнати протиправним і скасувати припис Держпраці про усунення виявлених порушень, а також визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу. Покарання було за фактичний допуск двох працівників до роботи без оформлення трудового договору. Водночас, на думку підприємства, воно правомірно уклало із цими фізособами цивільно-правові договори, відповідно до яких позивачеві надавалися послуги.

Проти підприємства зіграло те, що в його штатному розписі були дві одиниці, чия робота — аналогічна послугам, передбаченим укладеними ЦПД. Тож, суд розцінив, що ці договори уклали з метою приховати фактичні трудові відносини з працівниками.

Аналітика на тему
Перехідні відпускні: нарахування ЄСВ, оподаткування, відображення у звітності
Оформлення трудових відносин із підприємцем: прийняття на роботу та звільнення
Як заповнювати платіжне доручення на сплату податків із зарплати

ЗЕД

Строки розрахунків за операціями з експорту робіт і послуг не контролюватимуться

Національний банк спростив валютний нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків для експорту робіт, послуг і прав інтелектуальної власності, а також низки операцій з експорту й імпорту товарів.

Зокрема, як зазначено в офіційному прес-релізі, завдяки змінам, затвердженим постановою Правління НБУ від 14.05.2019 р. № 67 (набули чинності 16.05.2019), граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (станом натепер — 365 днів) не поширюватимуться на такі операції:

• імпорт товарів за державними контрактами з оборонного замовлення;
• імпорт послуг або лікарських засобів за угодами Міністерства охорони здоров’я України зі спеціалізованими організаціями, а також імпорт послуг для лікування громадян із рідкісними (орфанними) захворюваннями;
• імпорт товарів, які використовуються для виробництва космічної та авіаційної техніки й агрегатів;
• експорт-імпорт товарів у межах угод про розподіл продукції;
• експорт робіт, послуг (крім транспортних і страхових послуг та робіт) і прав інтелектуальної власності.

Крім цього, НБУ дозволив банкам завершувати валютний нагляд за дотриманням бізнесом граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів після зарахування коштів за акредитивом.

Про що ми писали минулого тижня

Слідкуйте за публікаціями «Інтерактивної бухгалтерії» — і будьте завжди в курсі найголовніших бухгалтерських новин!

Приєднуйтеся до дружної команди «Інтерактивної бухгалтерії» у Facebook, спілкуйтеся й обмінюйтеся новинами за допомогою Telegram.

Замовляйте тестовий доступ до продукту за посиланням або оформіть передплату — та користуйтеся всіма перевагами сервісу «Інтерактивна бухгалтерія» уже сьогодні.

З безмежною повагою,
«Інтерактивна бухгалтерія»